Реферат: Естетичне виховання учнів середнього шкільного віку в полікультурному середовищі на Закарпатті (1919–1939 рр.)

Відповідно до предмета і мети дослідження було сформульовано такі завдання:

1. Проаналізувати суспільно-політичні та культурно-освітні передумови естетичного виховання учнів середнього шкільного віку у полікультурному середовищі Закарпаття упродовж 1919 – 1939 рр.

2. Систематизувати вітчизняні та зарубіжні напрацювання з проблеми естетичного виховання підлітків у полікультурному середовищі, виокремити етапи її становлення.

3. Дослідити внесок українських педагогів і культурно-просвітницьких діячів Закарпаття в розробку теоретичних засад естетичного виховання учнівської молоді в означену добу.

4. З’ясувати особливості змісту, форм, методів і засобів естетичного виховання підлітків у полікультурному середовищі Закарпаття і визначити можливості їхнього творчого використання в сучасних умовах.

Методологічною основою дослідження є філософські закони і категорії наукового пізнання, положення про відображення дійсності в людській свідомості, єдність теорії та практики, діалектична взаємодія особистості й суспільства, єдність загальнолюдського і національного, історичного й логічного, гуманізації міжнаціональних стосунків та етики міжетнічного спілкування; концептуальні положення філософії та педагогіки про полікультурний розвиток особистості; теорія глобалізації світових процесів; доцільність творчого використання спадщини минулого у сучасній педагогічній теорії і практиці.

Теоретичну основу роботи становлять концептуальні положення Закону України “Про освіту”, “Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття) ”, “Концепції національного виховання”, “Концепція естетичного виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури”, “Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах”, а також спадщина видатних українських і зарубіжних педагогів ХХ – ХХІ ст., праці сучасних дослідників, де розкриваються теоретичні основи українського виховання в історичному аспекті й з позицій сьогодення (І. Бех, А. Бойко, С. Гончаренко, М. Євтух, В. Кремень, Ю. Руденко, О. Сухомлинська, М. Ярмаченко й ін).

Методи дослідження: пошуково-бібліографічний метод вивчення архівних, бібліотечних фондів, каталогів, бібліографічних видань; моделювання та інтерпретаційно-аналітичний (концептуальний аналіз відповідної науково-педагогічної літератури з використанням інтерпретації, систематизації та узагальнення); порівняльно-історичний, хронологічний і ретроспективний методи для дослідження змісту естетичного виховання підлітків, установлення основних тенденцій цього процесу; теоретичне узагальнення та елементи пошукового методу з метою формулювання узагальнених висновків, оцінок, виявлення раціонального і практично-ціннісного в розробках вітчизняних педагогів Закарпаття – у досвіді реалізації естетичного виховання учнів сучасної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Джерельну базу дослідження становлять фонди Державного архіву Закарпатської області в Ужгороді та Берегові, Закарпатського краєзнавчого музею, Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України і наукової бібліотеки Ужгородського національного університету; монографії та брошури українських педагогів краю; історична, наукознавча, навчально-методична література, звіти, навчальні плани, програми, підручники, які використовувалися у тогочасному навчально-виховному процесі; сучасні нормативні документи, теоретичні дослідження та наукові праці філософів, соціологів, психологів, педагогів; педагогічна публіцистика; педагогічна література вітчизняних і зарубіжних авторів з питань естетичного виховання, а також вітчизняні державні документи щодо розвитку освіти в Україні; результати наукових педагогічних досліджень у галузі історії педагогіки та дидактики.

У дослідженні дотримано вимог принципів науковості, об’єктивності, наступності, системності, історичного детермінізму. Теоретичні напрацювання українських педагогів Закарпаття слугують вартісною основою, джерелом для розвитку сучасної загальноосвітньої школи, позашкільних закладів і громадських організацій, які здійснюють аналогічний до минулого пошук оптимальної моделі естетичного виховання.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1919 – 1939 роки. За вихідний рубіж узято приєднання Закарпаття до Чехословаччини (вересень 1919 р), уряд якої вперше в історії краю створив реальні умови для задоволення освітніх потреб українців та інших етнічних груп. Верхня межа періоду збігається з початком Другої світової війни, яка привела до суспільно-політичних змін у Європі й Закарпатті.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягають у тому, що вперше в історико-педагогічній науці системно узагальнено зміст естетичного виховання учнів середнього шкільного віку в полікультурному освітньому просторі Закарпаття міжвоєнного періоду, обґрунтовано етапи становлення і розвитку проблеми естетичного виховання в українській педагогічній думці краю міжвоєнної доби, кожен з яких відображає генезу поняття “естетичне виховання” і позначений відповідними тенденціями; виокремлено форми (виставки, гуртки, концерти, екскурсії, імпрези), методи (інсценізація, ілюстрування, декламування, імітація), засоби (музика, спів, природа, праця), провідні чинники естетичного виховання підлітків (соціально-економічний, суспільно-політичний, культурно-освітній), які яскраво виявляють їх національну приналежність, сприяють етнонаціональному відродженню; доповнено педагогічну теорію науковими знаннями про еволюцію змісту поняття “естетичне виховання”, яке спрямоване насамперед на виховання в людини гуманістичних якостей, інтересів і любові до життя в його різноманітних проявах.

Подальшого розвитку набули положення і висновки щодо ефективності виховної діяльності різних інститутів у вирішенні завдань естетичного виховання підростаючого покоління; обґрунтовано можливості творчої реалізації ідей історичного досвіду естетичного виховання учнів середнього шкільного віку у сучасних умовах.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що до наукового обігу введено маловідомі та раніше невідомі архівні матеріали, які розширюють уявлення про сутність змісту естетичного виховання учнів у полікультурному середовищі Закарпаття (Ф.28, оп.1, спр.3213, 3268, 4318; оп.3, 29, 73, 142, 159, 212, 278, 411, 435, 436, 463). Його результати та висновки можуть бути використані у навчально-виховному процесі вищих та середніх навчальних закладів під час читання лекцій, написанні навчальних і науково-методичних посібників, довідників з історії педагогіки та теорії виховання. Матеріали дослідження можуть знайти подальше застосування під час вивчення актуальних питань естетичного виховання учнів у полікультурному середовищі, доповнити тематику семінарських занять до курсів “Історія педагогіки”, “Теоретичні основи педагогіки”, “Порівняльна педагогіка”.

Вірогідність наукових положень і висновків дослідження забезпечені цілеспрямованим історико-педагогічним аналізом наукових, документальних, фактографічних та інших джерел; методологічною обґрунтованістю теоретичних положень дослідження; опертям на принципи історизму та об’єктивності; застосуванням комплексу методів, що доповнюють один одного та є адекватними об’єкту, предмету, меті й завданням дослідження, логіко–системним аналізом теоретичних праць; упровадженням результатів дослідження в практику роботи сучасної загальноосвітньої школи і позашкільних закладів.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на конференціях: міжнародних –“Соціально-правовий захист дітей, позбавлених батьківської опіки” (Ужгород, 2005), “Соціально-правовий захист національних меншин в Україні і за рубежем” (Ужгород, 2006), “Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи” (Херсон, 2006), “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Горлівка, 2006), “Формування цінностей сучасної особистості” (Дрогобич, 2007), всеукраїнських – “Розвиток змісту освіти як історико-педагогічна проблема” (Чернівці, 2003), “Етнос. Культура. Нація” (Дрогобич, 2006), “Мовна освіта і мовленнєвий розвиток школярів в умовах поліетнічного середовища” (Мукачево, 2006), “Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід, зміст і технології” (Дрогобич, 2006), а також доповідалися на науково-методологічних семінарах, засіданнях кафедри педагогіки, звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (2003 – 2007 рр).

Основні результати дисертації впроваджено у практику навчального процесу Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (довідка № 01-08/1261 від 20 листопада 2007р), історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка (довідка № 912 від 3 вересня 2007 р), Мукачівського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 131 від 20 червня 2007 р), Вінницького державного педагогічного університеті ім. Михайла Коцюбинського (довідка № 10153 від 31 серпня 2007 р).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 авторських наукових праць: з них – 1 навчально-методичний посібник, 9 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 – у збірнику наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (437 позицій, з них – 33 архівні), додатків. Обсяг дисертації – 235 сторінок, з них 164 – основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, його актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи та джерельну базу роботи, сформовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення, подано відомості про апробацію та впровадження основних положень дисертації.

У першому розділі – “Естетичне виховання підлітків у полікультурному середовищі як історико-педагогічна проблема” – представлено результати аналізу стану висвітлення досліджуваної проблеми у вітчизняній і зарубіжній філософській, педагогічній і психологічній літературі, визначено суспільно-політичні та культурно-освітні передумови естетичного виховання учнів у полікультурному середовищі Закарпаття у міжвоєнний період.

Аналітичний огляд джерельної бази дає підстави для констатації, що українськими і зарубіжними вченими накопичено велику кількість фактичного і теоретичного матеріалу щодо різноманітних аспектів полікультурності, особливості середовища, його естетичної функції.

Результати дослідження проблеми естетичного виховання у працях вітчизняних і зарубіжних учених з проблеми естетичного виховання свідчать про їхню різноманітність і відсутність загальноприйнятого підходу до тлумачення дефініції “естетичне виховання” як теоретичного підходу в суспільних науках і як освітньо-виховної концепції. Поняття “естетичне виховання” має цілу низку термінологічних еквівалентів і смислових синонімів, що свідчать про певну етнопсихологічну самобутність і відмінність цього процесу у різних народів. Дискусійними протягом тривалого часу були питання, пов’язані з природою та сутністю естетичного виховання, визначенням його понятійно-термінологічного апарату й змісту.

У контексті активних національних процесів ХІХ – початку ХХ ст. проблема естетичного виховання була важливим предметом розгляду українських педагогів. Окремі аспекти естетичного виховання на західноукраїнських землях висвітлено у працях Л. Баїка, Б. Мітюрова, А. Вихруща, Т. Завгородньої, М. Євтуха, Б. Ступарика, М. Чепіль. Вивченню історії освіти і виховання у Закарпатті присвячено низку наукових розвідок. Питання змісту національного виховання на Закарпатті відображено у дисертаційних дослідженнях О. Бенци, М. Маляр, З. Нагачевської, Г. Розлуцької, Н. Сабат, В. Стинської, О. Фізеші, Я. Яціва та ін.

У процесі дослідження змісту освіти й естетичного виховання на Закарпатті у 20 – 30-х роках ХХ ст. використані праці А. Бондаря, І. Ваната, В. Гомонная, А. Ігната, М. Макара, Р. Марцелюк, І. Небесника, В. Росула, Т. Росул, М. Токар, П. Ференца, П. Ходанича, А. Чуми, в яких ця проблема знайшла часткове висвітлення.

Усебічний аналіз джерельних матеріалів дає підстави розглядати естетичне виховання в українській педагогіці як соціально-педагогічну проблему, сутність якої зумовлена загальними закономірностями розвитку суспільства та соціально-економічними й культурними умовами Закарпаття міжвоєнного періоду. Дослідження засвідчило взаємозумовленість процесу становлення освіти і культури майбутньої української держави та формування на конкретному історичному тлі проблеми естетичного виховання. Серед основних проблем естетичне виховання учнів середнього шкільного віку у полікультурному середовищі Закарпаття міжвоєнного періоду можна визначити загальні закономірності розвитку суспільства, соціально-економічні й культурні обставини та вплив культурно-історичних процесів Наддніпрянської України та зарубіжжя, а це – етнонаціональне відродження, національне самоутвердження українців, етнокультурна самостійність народу, існування парламентаризму, діяльність громадських організацій, усвідомлення високої національної місії, почуття громадянського обов’язку та ін.

Розвиток теорії та практики естетичного виховання на Закарпатті пов’язаний зі складними умовами формування громадянського суспільства Чехословаччини. Завдяки демократичному уряду і політиці національної терпимості утворилися сприятливі, але, водночас, і складні умови для становлення української культури, освіти і національного виховання. Аналіз джерельної бази засвідчує, що освіта та її складова – естетичне виховання – перебували під впливом різних політичних течій (москвофільство, українофільство, русинофільство), що певною мірою гальмувало реалізацію його потенційних можливостей. Шлях усвідомлення українцями своєї етнічної належності пролягав через звернення до тих сфер, які найяскравіше виявляють національний характер – історії, фольклору, мови, літератури, мистецтва тощо.

У дослідженні з’ясовано, що питання естетичного виховання активно розробляли українські педагоги Закарпаття у міжвоєнний період (Ф. Агій, Й. Бокшай, А. Волошин, Ю. Крупа, Н. Мураній, Й. Пешина та ін). Слід відмітити, що естетичне виховання підлітків у полікультурному середовищі є важливою педагогічною проблемою, що потребує глибокого опрацювання, аналізу і подальшого вивчення.

У другому розділі – “Теоретичні основи естетичного виховання підлітків у полікультурному середовищі Закарпаття (1919 – 1939 рр.) ” – висвітлено розвиток ідеї естетичного виховання учнівської молоді у творчому доробку педагогів і культурно-освітніх діячів, роль і місце естетичного виховання у змісті шкільної освіти краю.