Реферат: Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників

Досвід показує, що для ефективної підготовки старшокласників до художньо-конструкторської діяльності остання повинна будуватися за типом професійної діяльності художника-конструктора. Тому вчителі трудового навчання, організатори технічної творчості, наставники повинні досконало володіти системою понять, теоретичних положень, якими оперує дизайнер, і системою дій, послідовних процедур, етапів, які передбачені методикою художнього конструювання.

У Швейцарському федеральному інституті технології встановлено такі етапи проектування (професійної діяльності дизайнера): дослідження і аналіз, творче проектування і синтез, Інтенсивне проектування і завершення.

Аналогічно діяльності дизайнера спробуємо відобразити і художньо-конструкторську діяльність старшокласників, яка, на нашу думку, повинна складатися з таких основних етапів: підготовчого; творчого пошуку; творчої розробки; робочого макетування.

У свою чергу кожен з етапів включає в себе декілька стадій.

На підготовчому етапі учні збирають інформацію, вивчають вихідні дані і визначають цільові настанови, які є ґрунтовною основою для прийняття практичних рішень. Цей етап носить характер інформаційного.

Ціль інформації в процесі художньо-конструкторської діяльності — зниження випадковості, яка проявляється в проектних ескізах учнів, невизначеності і невпорядкованості. Учитель разом з учнями розбирає сутність навчальних завдань, ситуації і виробляє разом з ними цільову настанову. Організовуючи роботу, він ставить перед учнями творчі завдання відповідно до етапів творчого процесу, розкриває суперечливий характер самого художнього конструювання, спонукає тим самим учнів до творчої, активної діяльності.

На підготовчому етапі вчитель повинен використовувати всі способи передачі інформації (знань), головними з них є: словесна рекомендація, посилання на аналог, графічна форма передачі інформації (начерки, схеми). Остання, на нашу думку, має особливе значення у підготовці старшокласників до професії художника-конструктора. Це природно, оскільки професійне ставлення художника-конст-руктора до світу формується переважно на основі інформації, яка надходить через око — зоровий аналізатор, пристосований для сприйняття, передачі і обробки інформації. Також джерелами знань можуть служити публікації, журнали, книги, каталоги промислових фірм і виставок, зразки асортиментних виробів.

Завдання учнів на даному етапі полягає в тому, щоб за певний проміжок часу зібрати максимальну кількість наукової інформації про виріб, який вони будуть виготовляти. Вся зібрана інформація систематизується з метою найбільш зручного її огляду. Прототипи виробу ретельно і критично оцінюються з точки зору сучасних споживчих та виробничих вимог і всіх особливостей їхнього художнього й конструкторського рішення.

Наступною стадією художньо-конструкторської підготовки старшокласників є етап творчого пошуку, який, на нашу думку, слід вважати чи не найважливішою структурною ланкою єдиного творчого процесу проектування, коли останній починається задовго до появи креслень. Пошук ідеї і задуму проектного рішення ґрунтується насамперед на інформації, отриманій учнями на підготовчій стадії. На цьому етапі, принаймні на початковій фазі, роль педагога-художника дещо обмежена в тому плані, що він повинен бути «уважним» і «обережним», щоб сприяти виробленню самостійності та оригінальності в прийнятті рішень і не порушити хід творчої думки учнів.

На етапі творчого пошуку робиться спроба визначити вимоги, пов'язані з функціонуванням виробу, загальні вимоги технічної естетики, які завжди забезпечують комплексний підхід до виробу, враховуються характерні риси форми, стильова спрямованість. Розумінню і формуванню загальної задачі проектування значною мірою сприяє ознайомлення старшокласників з прототипами виробу.

Етап творчого пошуку складається з трьох послідовних фаз: виконання клаузула (від лат. сіа-и$ІІ1а — короткочасна творча вправа), ескізу-ідеї (форескізу) і початкового ескізування.

Інтуїтивне мислення при розробці клаузули та ескізу-ідеї працює з вихідними даними і володіє «швидкодією». У клаузулі відбувається неповне відображення об'єкта у свідомості. В ескізі-ідеї об'єкт проектування виражається в напівінтуїтивній формі початкової гіпотези. Нечітко усвідомлені окремі ланки цього розумового процесу мають своїм результатом зародження «за-думу-припущення», що враховує окремі факти і ситуацію.

У клаузулі, з виконанням якої починається творчий пошук старшокласників, знаходить своє вираження особливість сприйняття ними початкових вихідних даних. Учні здатні через попередній досвід сприйняти та інтуїтивно відібрати цілісні структури і виразити уявлення про об'єкт у вигляді цілісного зорового образу. Короткочасна клаузула має на меті стимулювати творчий акт та розвивати в учнів творчу фантазію і навички при першому ознайомленні з темою, охопити її сутність, виявити первинне уявлення про об'ємно-просторову побудову об'єкта. Клаузула вчить учнів за короткий проміжок часу розкривати основний зміст теми (дизайн-проекту) в ескізній формі. Вона відіграє важливу навчально-освітню і виховну роль, коли перетворюється в метод систематичних тренувальних вправ, спрямованих на розвиток композиційних художньо-конструкторських здібностей, уяви і спритності в розробці образних варіантів; привчає учнів до швидкої реакції, зосередженості, вимагає напруженої уваги, гнучкості розуму, роботи думки і пам'яті. В клаузулі перевіряється емоційно-творча готовність учнів до вирішення завдань, їхня загальна ерудиція, професійний досвід. Учні володіють різною творчою мобільністю. Інші, навіть обдаровані учні, на перших етапах навчання не можуть сконцентрувати творчу енергію за короткий проміжок часу. Необхідність систематичного тренування очевидна.

Після клаузули учні приступають до розробки ескізу-ідеї (форескізу) об'єкта проектування на основі попереднього ознайомлення з його типологічним змістом. Фаза ескізу-ідеї, на відміну від клаузули, дає нову форму пошуку рішення.

Розробка форескізу дає змогу сформувати творчий задум на основі даних передпроектного дослідження.

Первинні аналіз та синтез вихідних даних і формоутворюючих чинників сприяють виникненню здогадів та ідей і направляють творчу думку та уяву учнів на пошук гіпотези і принциповий вибір визначеної проблеми. Саме завдяки творчій уяві, досвіду і пам'яті аморфна інформація раптово чи поступово набуває форму і структуру об'ємно-просторового рішення.

Ескіз-ідея переважно виражається в графічних кроках (у вигляді малюнків і креслень) без точного масштабу, що, в свою чергу, дає змогу оперативно вносити різні зміни. Однак експерименти показують, яких великих результатів можна досягнути, застосовуючи на цій стадії метод робочого моделювання і макетування. Модель відбиває об'ємно-просторове рішення проектованого виробу, а макет, крім того, і його колір, фактуру матеріалу і графічні елементи. Моделі і макети всього виробу чи окремих вузлів виконуються, як правило, в умовному матеріалі (дереві, гіпсі, папері, картоні, пластиліні тощо).

Аналіз ескізу-ідеї полягає у виявленні авторського задуму, що може лягти в основу подальшого ескізування.

Фаза ескізу-ідеї дає імовірнісні напрямки розробки визначеної цільової настанови. Цінність ескізу-ідеї полягає в тому, що вона дає прогноз, припущення творчого розвитку теми, являє собою індивідуальну інтерпретацію її та ілюструє алгоритм (програму) майбутніх пошуків.

Етап пошуку ескізу-ідеї продовжується в ескізуванні методом проб і помилок. Цей метод у його простій формі — у вигляді випадкового перебору можливих варіантів — використовується при недостатній кількості попередніх відомостей і неможливості спиратися на минулий досвід. При наявності інформації, досвіду і з допомогою асоціації та аналізу з'являється можливість краще організувати пошук, спрямувати його в більш перспективному напрямку. Метод пошуку підвищує рівень самостійного навчання, однак роль педагога-художника на стадії проб і помилок відповідальна. Він регулює і спрямовує цей процес, прагне торкнутися уяви учня і збудити його робочу енергію на творчість. Використовуючи свій досвід знання, педагог розкриває можливості багаторазового моделювання, компенсує недосконалість розумового апарату учнів і виключає абсурдні проби.

У методі багатоваріантного пошуку виявляються художня спостережливість і сила творчої уяви.

Пошук невідомого у творчому процесі ескізування набуває спрямованого характеру. Кожен новий ескіз — узагальнене вираження попередньої аналітико-синтетичної діяльності і, в той же час, відправний етап подальшого ходу думок у напрямку перетворення об'ємно-просторової структури логічних зв'язків, конструктивно-художньої структури і форми, принципово композиційних схем за законами необхідності, доцільності і художньо-конструкторської виразності.

Фаза початкового ескізування — складний творчий процес розвитку робочої гіпотези, вираженої в ескізі-ідеї. Шляхом повторного аналізу вихідних даних, вибору й асоціювання додаткової інформації і розробки ряду варіантів відбувається виявлення основної концепції проектного рішення.

Вже у фазі початкового ескізування найважливішим методичним завданням є навчити учнів розумінню об'єкта як системи, що складається з взаємозалежних компонентів.

Ескізування здійснюється шляхом логічного дослідження — аналізу і синтезу, міркувань від особистого до загального і від загального до особистого. Ескіз — завжди узагальнення.

У процесі ескізування учні виступають як дослідники, вони тренують свій розум, у них формуються здібності критичного аналізу. Під час ескізування учні аналізують варіанти, помічають помилки і пробують їх виправити. Треба перевірити різні напрямки вирішення завдання, щоб вибрати найкращий розв'язок, а згодом і вдосконалити його в послідуючих ескізах. Тут важлива допомога педагога, у помилках можна нерідко знайти можливість рішення задачі.

У фазі початкового ескізування відбувається поступове уточнення задуму. Проміжні ескізи замінюють собою творчу пам'ять — це запис творчого процесу, і тому їх варто зберігати для повторного аналізу.

Підсумок кожного етапу проектування виступає в подвійній якості: як результат попереднього ходу творчої думки і як відправний пункт її подальшого розвитку.

До кінця першого періоду ескізування учитель допомагає учням зіставити ескізи, побачити них істотне й особливе, перейти до синтезування рішення. Зміцнення ескізу відбувається шляхом розробки послідовних варіантів, з яких кожен попередній є вихідним пунктом кожного наступного. Уточнення і зміни окремих сторін рішення йдуть у рамках даної композиційної схеми. Поступове нагромадження удосконалень підсилює ескізне рішення композиції, конструктивної структури. Виникає ескіз, що в основному відповідає характеру і стилю виробу.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--