Реферат: Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників
Отже, виконавши аналіз і дослідження, старшокласники визначають комплекс вимог до об'єкта. Установлюються діючі норми, оптимальний асортимент виробів (якщо потрібно), функціональні, формоутворюючі й інші вимоги, розробляються методичні вказівки і т.д. На основі виявлених вимог визначаються умови найкращого функціонування виробу. Вимоги розміщуються залежно від їх важливості, яка потім враховується під час вирішення поставленого завдання.
На підставі встановлених вимог, а також нормативних матеріалів учні розробляють варіанти художньо-конструкторських пропозицій об'єкта, які ще не є проектами виробу, але вже включають дані, необхідні для формування задуму і реалізації його в дизайн-проекті. Після узгодження всіх вимог один з варіантів художньо-конструкторських пропозицій приймається для подальшої розробки на наступному етапі.
Етап творчої розробки — тривала стадія, власне проектування — починається з аналізу, розвитку і поглиблення творчих пропозицій ескізу. Раніше прийнятий ескізний проект відпрацьовується остаточно. Розробляються вузли й елементи конструкцій, перевіряється здійсненність і доцільність запропонованих рішень, аналізується з інженерних позицій схема компонування.
Перехід від ескізу до проекту — творча робота над удосконаленням (змістовним збагаченням, поглибленням) композиції, матеріальне втілення ЇЇ об'ємно-просторової, конструктивної ідеї. Стадія розробки проекту — це пряме продовження творчого пошуку.
Тут інтелект і інтуїція учнів виступають у єдності. Однак, творча по перевазі інтелектуальна діяльність, в якій ідея і мета творчості реалізуються за законами розуму і за правилами логіки під контролем емоційної інтуїції.
Щоб знизити невизначеність у розкритті змісту, форми виробу і задуму, учні використовують нові дані фізики, економіки, технології і т.д. Тобто вирішують питання вибору раціональних конструкційних матеріалів, оптимальної технології виготовлення виробів, уніфікації вузлів і деталей. Важливе значення має ергономічний аналіз проектованого виробу і подальша розробка його з урахуванням ергономічних вимог. Чим змістовнішим буде використано матеріал, тим інформаційнішим буде рішення.
Проектування продовжується на іншому, в порівнянні з попередніми, структурному рівні на основі логічного комплексного методу оцінки стану об'єкта. Варіантне проектування дає змогу удосконалити композиційний задум: отримати бажаний зв'язок об'єкта з зовнішнім середовищем, упорядкувати зовнішню просторову форму і удосконалити структуру об'єкта, поєднавши конструкцію з формою.
Розкриваючи закономірності формоутворення виробів, варіанти служать для оцінки стану об'єктів проектування за найважливішими критеріями шляхом застосування методу послідовних поступок і наближень, завдяки чому видно, ціною якої поступки в одному критерії досягається виграш в іншому.
До завдань, що уточнюють і деталізують ескізний проект, належать вправи з художньо-конструкторської композиційної розробки, які поглиблюють проектування як комплексний процес. Учні закріплюють знання щодо створення цілісних композиційних побудов. Художнє конструювання фрагментів і деталей визначається принциповими інженерними рішеннями, які були закладені в ескізному проекті.
Розробка художньо-конструкторського дизайн-проекту закріплює навички учнів у технічному робочому проектуванні і повинна заміняти деякі із самостійних завдань з конструювання. Стадія розробки розглядається як природне завершення процесу проектного моделювання.
На етапі творчої розробки технічного художньо-конструкторського проекту, крім креслень загального виду, компоновочних, декоративно графічних елементів і технічного малюнка виробу (перспективного зображення), виконують моделі і макети в умовному матеріалі (або використовують затверджені на попередньому етапі і дороблені з урахуванням зауважень). Під час розробки складних і нових виробів іноді виготовляють діючі моделі у натуральну величину, що найбільш повно характеризують їх реальні споживчі властивості. Особливо необхідні такі моделі під час проектування складних об'єктів, що мають криволінійний обрис поверхні. Вони служать не тільки для відпрацювання форми, а й для розробки точних конструктивних креслень криволінійних елементів і шаблонів.
Предметне моделювання або макетування в навчальному процесі набуває великого навчально-виховного значення через переваги цього методу перед традиційними.
Хоча макети в порівнянні з натурним об'єктом мають дещо іншу природу, вони імітують лише ряд властивостей оригіналу і тому якісно від нього відрізняються. Макети відображають просторові особливості об'єкта у визначеному масштабі, і це є чи не найголовнішою перевагою робочого макетування в процесі художньо-конструкторської діяльності старшокласників.
Учні, які виступають у ролі художника-конструктора, лише поступово вчаться перетворювати розумовий образ майбутнього об'єкта в графічному зображенні. При макетуванні це відбувається скоріше. За допомогою макета думки автора, його творчий задум одержують наочне вираження в матеріальному виконанні.
Макет можна розглядати з різних точок зору, повертаючи його або змінюючи позицію спостерігача. Макет можна розібрати і зібрати подібно до реального виробу в процесі виробництва та експлуатації.
Одна з головних переваг макету в художньому конструюванні полягає в тому, що він дає змогу проектувати у звичних для зовнішнього уявлення об'ємних формах, а не в умовних плоских зображеннях.
У процесі художньо-конструкторської діяльності треба використовувати різні макети — від пошукових, за допомогою яких матеріалізуються перші уявлення про створюваний виріб, до демонстраційних, що є результатом проектування. Таким чином, макети фіксують процес художнього конструювання, його проміжні та кінцеві результати, характеризують особливості руху від проектного задуму до промислового зразка.
Макет допомагає детальніше роздивитися задуманий виріб, удосконалити його форму, уточнити пропорції, колір.
Робоче макетування стимулює творчу думку учнів і спонукає до нових ідей. Проводячи макетування, слід виходити з основних цілей: сприяти творчому пошуку і наочній перевірці об'ємно-просторової, композиційної і конструктивної побудови об'єкта або групи об'єктів (у цьому разі воно носить характер робочого макетування); служити для лабораторних перевірок і експериментального вивчення визначених закономірностей — для перевірок конструктивної структури, відтворення на макетах досліджуваних явищ (тут макети зближаються з аналоговими моделями); служити ілюстрацією і контрольною перевіркою кінцевого результату проектування — композиції об'єкта (тоді макет носить характер чистового макета).
Макетування припускає виконання робочих макетів на всіх етапах проектування і поряд із графічним ескізуванням стаєщ творчим методом розробки варіантів рішення. Робоче макетування викликає активну поведінку учнів, воно пов'язане з розумовим «обмірюванням» макета, пошуком співвідношень між частинами, перевіркою різних точок зору і, що особливо важливо, співвідношень внутрішнього і зовнішнього простору. Макетування розвиває здібність зорового сприйняття та оцінки рішення, робить задум наочним. У робочому макеті учні, фіксуючи свою думку, мають змогу проаналізувати її.
Отже, процес художнього конструювання є замкнутим циклом, в якому, відповідно до динаміки і закономірностей творчого процесу, виокремлюються такі основні етапи:
• підготовчий щодо нагромадження інформації, вивчення вихідних даних і визначення цільової настанови;
• творчого пошуку ідеї, концепції і задуму проектної моделі;
• творчої розробки — власне проектування, у процесі якого відбуваються вибір найкращого варіанта, послідовне упорядкування структури об'єкта проектування і створення гармонійної композиції як цілісної системи;
• робочого макетування, на якому творчий задум одержує наочне вираження в матеріальному виконанні.
Отже, творчий процес художньо-конструкторської діяльності розглядається як етапний керований процес проектного моделювання майбутнього об'єкта. Встановлюється конструктивно-творчий характер свідомості учнів. У застосуванні аналітичного і синтетичного методів дослідження розкривається основна закономірність підходу до художнього конструювання виробів як цілісної системи, що складається з взаємозалежних компонентів.
Художньо-конструкторська творчість розглядається як складна структура, яка включає інтелектуальні, емоційно-інтуїтивні і вольові чинники в різних сполученнях і співвідношеннях.