Реферат: Фазові кутові моноімпульсні системи

1. Фазовий кутовий пеленгатор

У оглядових моноімпульсних системах із фазовою пеленгацiєю напрямок на ціль визначається порівнянням фаз сигналів, прийнятих двома рознесеними на відстань l антенами А ₁ і А ₂ (рис. 1). Оскільки відстань від цілі до антен значно більше базової відстані l між антенами, то прийняті від відповідача сигнали практично однакові за амплітудою, але різняться за фазою на Дш. Різниця фаз Дш визначається різницею відстаней DS від цілі до антен А ₁ і А ₂ , де розмір DS є, у свою чергу, функцією кутового відхилення цілі Dj_Ц від РСН

.

Отже

, (1)

де l – довжина хвилі сигналу відповіді.

Оскільки кути Dj_Ц зазвичай не перевищують двох-трьох градусів, то .

Звідси

або в градусах

.

На рис. 2 показані графіки цієї залежності для чотирьох випадків, коли відносні значення антенної бази l/l дорівнюють 5, 10, 20 і 40. Крутизна відповідних характеристик, тобто

дорівнює, відповідно, 31, 62, 124 і 248.

Таким чином, чим більше відносне рознесення антен А ₁ і А ₂ , тим із більшою точністю можна визначати кутове положення цілі відносно РСН антени.

Здобуття інформації, яка міститься у різниці фаз прийнятих сигналів, провадиться за допомогою найпростішого кутового дискримінатора – фазового детектора (ФД). Якщо характеристика ФД описується виразом

,

де U – відносне значення амплітуди сигналу на його виході, а Dy – різниця фаз сигналів, що надходять до ФД, то вираз (1) прийме вигляд

. (2)

Звідси

. (3)

Відповідні графіки для чотирьох співвідношень l/l наведені на рис. 3.

Однозначне визначення Dj_Ц у функції амплітуди сигналу U на виході ФД можливе лише в тому випадку, коли різниця фаз сигналів Dy лежить у межах ±90^° . Таким чином граничні однозначні значення кутів Dj^° _{Ц ГРАН} будуть згідно з рівнянням (1) визначатися виразом

.

Для зазначених вище співвідношень l/l (5, 10, 20 і 40) граничні значення кутових відхилень Dj^° _{Ц ГРАН} , що можуть бути визначені за допомогою фазового пеленгатора і ФД, складуть, відповідно, ±2,68^° , ±1,48^° , ±0,72^° і ±0,36^° , але з огляду на значне падіння на ділянках 0,8 < U _ВІДН < 0,9 і – 0,9 < U _ВІДН < – 0,8 (рис. 3) крутизни характеристик U _ВІДН = f (Dj_Ц) реальні граничні значення Dj_Ц орієнтовно дорівнюватимуть ±1,64^° ; ±0,41^° і ±0,21^° .

Розглянемо деякі питання практичної реалізації фазових пеленгаторів.

У фазовому пеленгаторі антенна система має сформувати дві ідентичні ДН, рівносигнальні напрямки яких строго паралельні, а фазові центри рознесені на відстань l відносно один одного. Ширина ДН кожної з антен A ₁ і A ₂ згідно з рекомендаціями ICAO не повинна перевищувати 3^° . Ця вимога обумовлена необхідністю зменшення кількості ПС, що одночасно потрапляють у промінь антени, тобто відповідають одночасно на запити, передані ВРЛ. Крім того, з вузькими ДН антен радіолокаторів поліпшуються енергетичні показники їхніх передавачів.

У фазових пеленгаторах ДН можуть формуватися дзеркальними антенами або антенними ґратками. У випадку застосування дзеркальних антен виконати таку антену з одним відбивачем і двома рознесеними на достатньо велику відстань опромінювачами неможливо. Сформовані такою антеною ДН виявляються неідентичними, а РСН – непаралельними. Отже, антенна система такого пеленгатора повинна складатися з двох самостійних дзеркальних антен, розміщених на обертовій балці і рознесених, як мінімум, на відстань поземного розкриву (діаметра) їхніх дзеркал.

Поземний розкрив дзеркала кожної з антен може бути визначений із таких міркувань.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--