Вступ. 3

1. Підходи до визначення середньовзваженої вартості капіталу. 5

2. Фінансові методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. 9

3. Аналіз чутливості інвестиційного проекту. 23

Висновок. 26

Список використаної літератури. 27

Вступ

Вибір найбільш ефективного способу інвестування починається з чіткого визначення можливих варіантів. Альтернативні проекти по черзі порівнюються один з одним і вибирається якнайкращий з них з погляду прибутковості, надійності і безпеки.

При рішенні питання про інвестування доцільно визначити, куди вигідно вкладати капітал: у виробництво, цінні папери, придбання товарів для перепродажу, нерухомість або у валюту. Тому при інвестуванні рекомендується дотримувати наступні правила, вироблені практикою.

Принцип фінансового співвідношення термінів («Золоте банківське правило») свідчить — отримання і використання засобів повинні відбуватися у встановлені терміни, а капітальні вкладення з тривалими термінами окупності доцільно фінансувати за рахунок довгострокових позикових засобів (облігаційних позик з тривалими термінами по гасіння і довгострокових банківських кредитів).

Принцип збалансованості рисок — особливо ризикові інвестиції рекомендується фінансувати за рахунок власних засобів (чистого прибутку і амортизаційних відрахувань).

Правило граничної рентабельності — доцільно вибирати такі капітальні вкладення які забезпечують інвесторові досягнення максимальної (граничною) прибутковості.

Чистий прибуток від даного вкладення капіталу повинен перевищувати її величину від приміщення засобів на банківський депозит.

Рентабельність інвестицій завжди має бути вище за індекс інфляції.

Рентабельність конкретного інвестиційного проекту з урахуванням чинника часу (тимчасовій вартості грошей) завжди більше прибутковості альтернативних проектів.

Рентабельність активів підприємства після реалізації проекту збільшується і у будь-якому випадку перевищує середню ставку банківського відсотка по позикових засобах.

Проект, що розгледів, відповідає головній стратегії поведінки підприємства на ринку товарів і послуг з погляду формування раціональної асортиментної структури виробництва, термінів окупності витрат, наявності фінансових джерел покриття витрат виробництва і забезпечення стабільності надходження доходів від реалізації проекту.

Інвестиції в реальні проекти — тривалий за часом процес. Тому при їх оцінці необхідно враховувати:

а) ризикована проектів — чим длительнее термін окупності витрат, тим вище інвестиційний ризик;

б) тимчасову вартість грошей, оскільки з часом гроші втрачають свою цінність унаслідок інфляції;

в) привабливість проекту в порівнянні з альтернативними варіантами вкладення капіталу з погляду максимізації доходу і зростання курсової вартості акцій компанії при мінімальному рівні риски, оскільки ця мета для інвестора визначає.

Використовуючи вказані правила на практиці, інвестор може ухвалити обґрунтоване рішення, що відповідає його стратегічним цілям.

1. Підходи до визначення середньозваженої вартості капіталу

Кожному підприємству необхідні грошові ресурси, щоб фінансувати свою виробничо-торгівельну діяльність.

Виходячи з тривалості функціонування в даній конкретній формі активи і пасиви класифікуються на короткострокових і довгострокових. Мобілізація того або іншого джерела засобів зв'язана для підприємства з певними витратами:

· акціонерам слід виплачувати дивіденди;

· власникам корпоративних облігацій — відсотки;

· банкам — відсотки за надані ними позики і ін.

Спільна величина засобів, яку слід сплатити за використання певного об'єму фінансових ресурсів, виражена у відсотках до цього об'єму, називається «ціною» капіталу.

У ідеальному випадку передбачається, що оборотні активи фінансуються за рахунок щоб не понизити свою ринкову вартість.

На практиці слід розрізняти два поняття:

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--