Реферат: Фінансовий, управлінський і виробничий облік. Характеристика, основні відміності

Отже, в роботі менеджери використовують як деталізовану, так і підсумкову інформацію.

2. Основні теорії фінансового обліку

Організація управлінського обліку має забезпечити ідентичність інформації та розрахунків, зроблених на основі фінансового обліку.

Фінансовий облік — це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку й оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства в цілому та його фінансовий стан відповідно до вимог законодавства і стандартів обліку. Ведення фінансового обліку є обов’язковим для всіх підприємств.

Суть фінансового обліку – накопичення інформації про всі аспекти діяльності підприємства. Це офіційний облік, який обов’язково ведеться на підприємствах відповідно до чинних нормативних та інструктивних документів.

Функції фінансового обліку:

а) суцільне, повне і безперервне відображення всіх господарських операцій за звітний період;

б) складання встановленої фінансової (бухгалтерської) звітності;

в) надання необхідної та достовірної інформації користувачам.

Фінансовий облік має забезпечувати:

- повне й неперервне відображення всіх господарських операцій, що відбулися у звітному періоді;

- складання встановленої фінансової звітності;

- надання користувачам інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Облікові документи, що формуються в системі фінансового обліку, мають бути зрозумілими всім учасникам ринкової економіки. Бухгалтерський фінансовий облік поширюється передусім на діяльність підприємства в цілому, а не на окремі його підрозділи.

Існує кілька груп зовнішніх користувачів інформації: акціонери, інвестори, кредитори, аудитори, інспектори податкових служб та ін..

Підприємства зацікавленні в залученні нових інвестицій для розвитку виробництва і, отже, у створенні привабливого іміджу фірми. За даними фінансового обліку акціонери, інвестори і кредитори визначають прибутковість виробництва і приймають рішення ,чи варто вкладати в нього грошові та інші ресурси.

Акціонерам та інвесторам важливо знати: наскільки ефективно і прибутково використовується власний капітал власників підприємства; потрібні фірмі нові інвестиції чи їхній обсяг слід зменшити; чи може фірма бути прибутковою в майбутньому і за яких умов.

Кредиторів цікавлять питання: чи потребує підприємство позики; чи здатне воно своєчасно виплачувати відсотки за кредит, а відтак у строк розрахуватися з боргами.

Для покупців продукції та клієнтів важливою є інформація: чи відповідає реклама дійсності; наскільки обґрунтованими є ціни та товари; чи зможе фірма протягом певного часу забезпечити гарантійне і після гарантійне обслуговування.

Державні органи контролю мають знати: чи повно й правильно визначено прибуток і обчислено податки, чи не порушує підприємство антимонопольне і валютне законодавство, чи не завищується вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються державою та ін..

Відповіді на ці та інші питання містяться у фінансовому обліку і звітності, що складається на його основі. Держава законодавчо і нормативно регулює цей облік.

3. Організація управлінського виробничого обліку

Одним із завдань управлінського виробничого обліку є облік витрат на виробництво та вміння застосовувати відповідні методи і прийоми в процесі обліку витрат і калькулювання з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Під обліком витрат на виробництво відповідно до ДСТУ 2962 - 94 розуміється сукупність облікових операцій, що забезпечують повне та своєчасне виявлення витрат на виробництво і розподіл їх за елементами кошторису витрат на виробництво.

Результатом накопичення та обліку витрат на виробництво має бути виробнича собівартість, її структура та розрахунок собівартості одиниці продукції або виконаної роботи.

У відповідності до вищезгаданого стандарту розрахунок собівартості одиниці продукції або виконаної роботи за встановленою номенклатурою витрат з урахуванням місця їх виникнення та призначення називається калькуляцією в залежності від призначення складають планові, нормативні та звітні фактичні калькуляції.

Метою калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) є визначення ефективності виробництва.

Завданнями калькулювання є:

1. Складання зведеного кошторису витрат на виробництво.

2. Складання планової і нормативної калькуляції.

3. Визначення фактичної собівартості одиниці продукції (робіт, послуг).

4. Контроль за виконанням планової собівартості, додержанням норм і нормативних витрат.