Реферат: Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом

Механотерапію у всіх періодах використовували для розвитку сили м'язів, поліпшення координації рухів і формування правильного рухового стереотипу.

У комплексах лікувальної гімнастики застосовували рухливі ігри, тому що вони позитивно впливають не тільки на розвиток фізичних якостей, але й на стан психоемоційної сфери дітей, сприяють розвитку уваги, мислення й комунікативності, знижують агресивність.

На першому етапі програми застосовували фізичні вправи з акцентом на м'язи, які беруть участь у формуванні ортоградної пози, сегментарний масаж, у поєднанні із точковим, для зняття спастичності м'язів, фізіотерапію.

На другому етапі програми фізичні вправи в комплексах лікувальної гімнастики виконувалися у вихідних положеннях: стоячи, лежачи на спині, лежачи на животі, лежачи на боці вершини дуги скривлення.

Під час проведення занять лікувальною гімнастикою дотримувалися таких положень:

використовували пасивні, активні, активно-пасивні й пасивно-активні вправи;

активні вправи виконували з опором і без нього;

вправи виконували із предметами й без них;

при виконанні вправ, спрямованих на підвищення статичної сили, використовували тільки симетричні вправи, які дозволяються при сколіозі I-II ступеня (Фонарев М.І., Фонарева Г.О., 1988; Шкляренко О.П., Петьков В.О., 2001);

спеціальні вправи підбиралися індивідуально, ретельно розучувалися й змінювалися у процесі реабілітації залежно від розв'язуваних у конкретний період завдань;

фізичні вправи виконувалися в повільному й середньому темпі;

моторна щільність заняття не більше 50-60%.

Виконання вправ на профілакторі Євмінова передбачало:

нахил профілактора 15°-20°;

виконання вправ динамічного характеру;

виконання вправ з малою амплітудою (до 40% від можливого обсягу);

повільний темп виконання фізичних вправ;

чергування вправ на профілакторі Євмінова із вправами у вихідному положенні лежачи.

Масаж, що використовується при сколіозі, чергували з методиками масажу, що застосовуються при ДЦП, фізіотерапією.

На третьому етапі застосовували лікувальну гімнастику з використанням профілактора Євмінова, сегментарний масаж з елементами точкового, рухливі ігри, механотерапію, а також фізіотерапію.

У п'ятому розділі "Оцінка ефективності програми фізичної реабілітації дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня" представлений порівняльний аналіз оцінки ефективності запропонованої нами програми фізичної реабілітації й програми, що рекомендована для даної установи.

Ефективність програми оцінювалася у двох групах основній та контрольній. Дослідження проводились на базі Дніпропетровського будинку-інтернату.

1-а група (n=20) контрольна; корекційні заходи в даній групі включали лікувальну гімнастику, масаж, фізіотерапію за методикою, що затверджена до використання для дітей даної нозології.

2-а група (n=20) займалася за запропонованою нами програмою фізичної реабілітації.

Аналіз результатів дослідження після закінчення реалізації реабілітаційних програм свідчить про поліпшення функціонального стану м'язів, що формують ортоградну позу в обох групах, однак у дітей основної групи статична силова витривалість м'язів спини була вищою, ніж у контрольній групі на 22,4%, м'язів живота - на 24,3% (Р<0,05) (рис.2).

По закінченню педагогічного експерименту поліпшились морфологічні показники дітей. Так, різниця у відстані від С7 до кутів лопаток у дітей основної групи зменшилася, в середньому на 8,2%; скоротилася й різниця у відстані від яремної вирізки до верхніх клубових остей на 8,8%. У дітей контрольної групи спостерігається тенденція до збільшення даних показників, але статистично не достовірно (Р>0,05).

Показники біогеометричного профілю постави дітей у сагітальній площині покращилися в обох групах, однак більш значуще в основній. Поліпшення стану постави у фронтальній площині відбулося тільки в основній групі кут асиметрії лопаток зменшився з 2,18±0,07° до 1,80±0,06°(Р<0,05), у контрольній групі, навпаки, спостерігалося збільшення цього показника з 2,28±0,12° до 2,65±0,13° (Р<0,05), що свідчить про збільшення деформації хребта.

При аналізі результатів дослідження фізичного розвитку спостерігається їх покращення в основній групі за показником маси тіла і окружності грудної клітки (Р<0,05), тоді як у контрольній групі змін за даним показником не відбулося.

Дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи показало зменшення в основній групі кількості дітей зі скаргами на слабкість і швидку стомлюваність порівняно з контрольною на 25%, зі скаргами на періодично виникаючі колючі болі в області серця - на 20%. У дітей основної групи зменшилася ЧСС порівняно з вихідним рівнем на 9,6% (Р<0,05), у той час як у контрольній групі визначена лише тенденція до зниження частоти.