Реферат: Формування естетичного світосприйняття у школярів через роботу дитячих художніх шкіл
Успіх навчання образотворчої діяльності кожного учня залежить від того, з яким настроєм він приступив до роботи, охоче її виконує, чи ні, як закінчує. Якщо дитина задоволена результатами своєї праці – це перший успіх педагога.
Оцінюючи роботи учня, слід враховувати його можливості. Не можна ні звинувачувати його можливості, ні занижувати його оцінку. Вона повинна бути засобом мобілізації творчих сил кожного хлопчика і дівчинки.
Необережна і необдумана критика дитини призводить до того, що учень втрачає віру в свої сили, починає пропускати заняття, вчиться без інтересу, замикається в собі.
У такій ситуації педагогу є над чим замислитись. Він повинен знайти форму допомоги, яка не підриваючи гідності виховання, сприяла б його творчій активності.
Одним з ефективних засобів естетичного впливу на дитину є виставки дитячих малюнків.
Організація виставки в класі мобілізує і згуртовує дитячий колектив, а вчителю дає можливість пізнати краще учнів свого класу. Виставки мають і пізнавальне і виховне значення як для тих дітей, які беруть участь в експозиції, так і тих дітей, які лиш оглядають її. Учням, які готують малюнки для виставки вся підготовча робота приносить радість творення, а далі – радість бути відміченим, знати, що твою роботу оцінюють, приділяють їй увагу.
Велике значення має виставка дитячих робіт і для батьків, які бачать, що малювання трактують, як і всі інші предмети і тоді починають розуміти, що малювання – один з засобі всебічного розвитку дитини.
В умовах школи можна організувати виставки програмних малюнків і позакласних робіт. З програмних малюнків найкраще влаштовувати виставку в кінці півріччя чи року, бо за той час назбирається достатня кількість робіт (потрібно, щоб на виставці були різноманітні за тематикою роботи).
Позашкільні роботи найкраще готувати на якусь тему , або до якоїсь дати.
До виставки треба підготувати дітей, сказати, коли буде виставка і на яку тему. Провести декілька позакласних занять, на кожному з них дати завдання дітям виконати малюнок на певну тему.
Малюнки виконані на заняттях учитель зберігає в папці. Безпосередньо перед виставкою він разом з дітьми відбирає кращі з них та оформлює їх: кожен малюнок треба рівно обрізати і якщо він якісний – наклеїти на темний картон, ат темні малюнки – на ясний. Цим забезпечується краще виділення малюнка на контрастному фоні. На задній стороні наклеюємо петельку з ниточки для вигідного монтування виставки.
Кожна робота повинна бути підписана так, щоб указувався автор, назва картинки і техніка.
Підписи з позначенням автора треба виконувати на невеликих прямокутниках паперу – етикетках, які не повинні заважати сприймати малюнок. До відкриття виставки слід підготуватися, намалювати запрошення і підписати батькам, вчителям.
Якщо виставка буде в окремому приміщенні, то на дверях приміщення слід прив‘язати червону стрічку, а гостей та учнів зібрати перед кімнатою. Один учень повинен виголосити коротеньке “вступне слово” і попросити директора школи її розрізати, а тоді запросити всіх о кімнати.
Якщо в школі є паралельні класи, то можна домовитися про влаштування виставки спільними силами. Інколи корисно об‘єднувати для цієї мети всі чотири класи. Виставка повинна постояти 2-3 тижні, щоб діти добре познайомилася з нею.
Важливу роль у становленні творчої манери учня відіграють різноманітні художні матеріали. У художній школі використовують матеріали, за допомогою яких дитина має можливість на папері передати свої почуття.
2.3. Навчальний план
дитячої художньої школи
Термін навчання – 4 роки.
| № | Назва предметів | К-сть годин на тиждень | К-сть учбових тижнів | Усього годин на групу | Іспити (перегляди) | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||||
| 1. | Композиція | 3 | 3 | 3 | 3 | 34 | 408 | |
| 2. | Рисунок | 3 | 3 | 4 | 4 | 34 | 476 | |
| 3. | Живопис | 3 | 3 | 3 | 3 | 34 | 408 | |
| 4. | Скульптура | 2 | 2 | 1 | 1 | 34 | 204 | |
| 5. | Історія мистецтв | 1 | 1 | 1 | 1 | 34 | 136 | |
| 6. | Предмет за вибором | 1 | 1 | 1 | 1 | 34 | 136 | |
| Всього: | 13 | 13 | 13 | 13 | 34 | 1768 | ||
Навчальна практика (2 тижні на групу – 48 годин)
В процесі навчання рисунку вирішуються завдання початкового формування особистості, емоційно-оцінюючого захопленого відношення до життя, мистецтва, художнього осмислення природи, людей, оточуючої дійсності. З цією ціллю художній розвиток учнів формується шляхом пізнання складових мистецтва:
- змісту – заради чого створюється твір;
- мови – завдяки чому виражається зміст;
- мистецтва – як здатності створювати, відкривати невідоме.
Ці головні завдання здійснюються в тісному взаємозв‘язку з навчанням основам образотворчої грамоти на рівнях співвідношення в 1-му класі і з наступним розширенням об‘єму знань і умінь.
Одночасно формується уявлення дітей про взаємодію різних форм мистецтва з життям і між собою, вивчаються особливості їх мови і функцій в історичній послідовності – як теоретично (в формі бесід), так і практично (через особисте естетичне усвідомлення взаємовідношення минулого і майбутнього).
На відміну від традиційної системи побудови навчальних предметів від окремого до загального, коли окремі елементи мови (форма, колір, пропорції) вираховуються, виступають окремо від змісту, утворюючи лиш професійну основу. В даній програмі береться за основу дидактичної системи теорія спілкування, де всі запитання вирішуються в зворотній послідовності – від загального до окремого.
Навчальна програма по рисунку пропонує розвиток образного мислення навчального від інтуїтивного самовираження до аналітично-чуттєвого сприйняття життєвих, з одночасним вивченням виразних і технічних графіки. Запропонована система роботи з дітьми сприяє не звичайному наповненню технічного багажу, а формуванню художньо-образного мислення, художнього смаку.
Дитяче мистецтво (при уважному підході до глядацького сприйняття молодших учнів) послідовно переводиться на образотворчий матеріал з максимальним використанням можливостей, закладених в нім. Тут реалізується особисте відношення автора, відповідно вибираються образотворчі засоби визначається творче начало в малюванні.
Програма передбачає паралельне вивчення виразних засобів ілюзорно – повітряного і умовно-плоского зображення. Учні пізнають, що образотворче мистецтво живе і розвивається по цих двох шляхах. Два способи відображення дійсності, дві специфічні тенденції що, то виступають раз окремо і самостійно, то, змінюються, ограни чують свою специфічність.
Послідовність в темах і завданнях методично основана і її потрібно зберігати, особливо в молодших класах.