Реферат: Формування терапевтичної ремісії в амбулаторних умовах у хворих залежних від алкоголю

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДУ “ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

АМН УКРАЇНИ”

АРТЕМЧУК ОЛЕКСІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК: 616.89 – 008.441.13 – 07 – 08 – 092 – 037

ФОРМУВАННЯ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ РЕМІСІЇ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ У ХВОРИХ ЗАЛЕЖНИХ ВІД АЛКОГОЛЮ

14.01.17 – Наркологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”.

Науковий керівник: доктор медичних наук, МІНКО Олександр Іванович, ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”, завідувач відділу профілактики та лікування алкоголізму.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор СОСІН Іван Кузьмич, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри наркології доктор медичних наук, професор СОННИК Григорій Трохимович, ВДНЗУ “Українська медична стоматологічна академія”, кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, професор кафедри.

Захист дисертації відбудеться " 9 " квітня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України” за адресою: 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

Автореферат розісланий " 7 " березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, ст. наук. співр. Л.І. Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення ефективності лікування хворих на алкогольну залежність (АЗ) залишається надзвичайно актуальною задачею сучасної наркології. На теперішній час питома вага пацієнтів, які щорічно знімаються з диспансерного спостереження у зв'язку з одужанням, досягає тільки 3-5% від їх загальної кількості (І.В. Лінський та ін., 2006; Показники здоров’я населення..., 2006). Алкоголізація населення України, що продовжується та приймає нові форми, є джерелом негативних соціально-економічних, демографічних і, власне, медичних проблем (И.К. Сосин, 2002; П.В. Волошин та ін., 2003; Г.Т. Сонник, 2003; А.И. Минко, И.В. Линский, 2004; М.Ю. Ігнатов та ін., 2005; С.І. Табачніков, 2007).

Серед провідних причин малої ефективності терапії хворих на АЗ такі: брак знань про механізми формування станів залежності (А.Г. Селезнёв, 1997; Э.В. Мельник, 1998; Н.Н. Иванец, 2000; И.П. Анохина, 2000; Т.М. Воробьёва, 2004; В.С. Битенский, 2004; S. L. Dewey et al., 2003; B. A. Jonson, 2004); зв'язок АЗ із негативними соціально-економічними процесами і поганою якістю життя (А.И. Минко, И.В. Линский, 2004); алкогольна анозогнозія, і, як наслідок, – недостатній комплаєнс між хворим та лікарем (И.С. Павлов, 2002; Н.А. Бохан, 2002; О.Ф. Ерышев и др., 2002; 2003); відсутність в лікувальному арсеналі дільничних та сімейних лікарів (а до них такі пацієнти звертаються у першу чергу) комплексних фармакотерапевтичних технологій для поетапного амбулаторного купірування провідних симптомів та синдромів АЗ (А.Ф. Артемчук и др., 2007); наявність супутніх соматоневрологічних і психічних розладів, які ускладнюють можливості активної протиалкогольної терапії (Г.Т. Красильников и др., 2002; Н.А. Марута, А.И. Минко, 2003; Т.В. Чернобровкина и др., 2006; М. S. De Lima et al., 2002; V. C. Manning et al., 2002); негативні ефекти багатьох фармпрепаратів (антидепресантів, нейролептиків, антипсихотичних та інших засобів), що обмежує їх застосування в амбулаторній практиці (Ю.П. Сиволап, В.А. Савченков, 2000; И.К. Сосин, Ю.Ф. Чуев, 2005; R. B. Davis, 1998).

Алкоголь специфічно змінює різні (якщо не усі) метаболічні процеси, порушує сталість внутрішнього середовища організму, створює новий, патологічний алкогольний гомеостаз, що і є біологічною основою психічних та поведінкових розладів у хворих на АЗ (П.В. Волошин, Г.Х. Божко, 1989; В.Н. Николаенко, 2003; Е.М. Новиков, 2004; Т.С. Кузьменко, 2004; S. Andreasson et al, 1997). Ось чому вивчення, власне, психосоматичних відношень у клініці алкогольної хвороби, пошук їх метаболічних маркерів, і, зокрема, – дослідження можливостей впливання на патологічний потяг до вживання алкоголю шляхом соматотропної терапії адаптаційно-метаболічної дії, активації саногенетичних механізмів – є актуальним науково-практичним завданням (Н.В. Стрелец, 2002; Н.Г. Найдёнова, М.Н. Гордеев, 2002;; Т.А. Шипико, Л.Б. Лазебник, 2003; П.И. Сидоров и др., 2003).

Вищезазначений аналіз дозволив сформулювати робочу гіпотезу дослідження: медикаментозні засоби адаптаційно-метаболічної дії, в сполученні з психотерапією, навіть без застосування психотропних фармпрепаратів, забезпечують таке поліпшення психічного та сомато-неврологічного статусу хворих на АЗ, яке є достатнім для формування терапевтичної ремісії в амбулаторних умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у відповідності з планом науково-дослідних робіт відділу профілактики та лікування алкоголізму ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”: “Розробка методів корекції афективної сфери при психічних та поведінкових розладах внаслідок вживання психоактивних речовин” (№ держреєстрації 0101 U 000116, шифр АМН 7.01) та “Розробити методи стабілізації терапевтичних ремісій у хворих, що залежні від психоактивних речовин, на ґрунті комплексного вивчення якості їх особистого життя та стану мікросоціального оточення” (№ держреєстрації 0104 U 002282, шифр АМН ТР.5.04).

Мета роботи: Формування терапевтичної ремісії в амбулаторних умовах у хворих залежних від алкоголю шляхом застосування фармакотерапевтичної технології адаптаційно-метаболічної дії.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішувалися такі задачі:

1. Вивчити суб'єктивні зміни психічного самопочуття хворих залежних від алкоголю на етапах формування терапевтичної ремісії.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--