Реферат: Формування терапевтичної ремісії в амбулаторних умовах у хворих залежних від алкоголю
1) – Розбіжність з I групою порівняння достовірна (p<0,05).
При цьому, у хворих І групи, що одержували “Композит 1”, частота клінічної (>10 балів) та субклінічної (8-10 балів) тривоги, а також субклінічної (8-10 балів) депресії під час ІІ-ІV візитів була достовірно (р<0,05) меншою, ніж у хворих ІІ групи порівняння.
Дослідженнями за допомогою кольорового тесту М. Люшера показано, що психофізичний стан і особистісні характеристики пацієнтів під час формування терапевтичної ремісії в обох групах піддаються певним змінам: на ІІІ-ІV візитах вони поліпшуються, а потім (V візит) – погіршуються, що відображається у зменшенні кількості пацієнтів із “потребою в дії” (у 2,89 рази, р<0,05) та зростанні кількості пацієнтів із пригніченими “потребами в задоволенні” та “прихильності” (в 1,87 рази, р<0,05). Застосування фармакотерапевтичної технології “Композит 1” покращує психофізичний стан пацієнтів, про що свідчить достовірно (р<0,05) більша у І групі, ніж у ІІ групі, питома вага хворих: а) з “потребою в дії”, керуючись “мотивами самоствердження і потягу до успіху та надії” (за різними критеріями – в 2,05-2,37 рази; б) з “потребою у прихильності”, як кінцевої мети усіх позитивних змін, – в 2,49 рази і, як характеристики актуальної ситуації, що відповідає за поточні дії хворих – в 2,96 рази. Позитивний ефект “Композиту 1” відображається і через достовірно (р<0,05) меншу в І групі, ніж у ІІ групі, питому вагу хворих: а) із відсутністю в задовільненні “потреби в прихільності”, керуючись “мотивами самоствердження та потягу до успіху” (за різними критеріями в 2,67–6,67 рази); б) із подавленими “мотивами самоствердження та потягу до успіху” (за різними критеріями в 2,51–3,04 рази).
В результаті дослідження вмісту ліпопротеїнів (клас апоВ-вміщуючих ЛП: підфракції ХМ, ЛДНЩ, ЛПЩ, ЛНЩ та клас апоА-вміщуючих ЛП: підфракції ЛВЩ2в, ЛВЩ2а, ЛВЩ3) у хворих на АЗ, виявлено, що перехід від алкогольної інтоксикації до стану терапевтичної ремісії (тобто з І поV візит) супроводжується постійним убуванням вмісту фракцій ліпопротеїнів високої щільності (ЛВЩ2в,2а,3) в нативній сироватці крові: із первинно зависокого (150,5% вище норми, р<0,05) – до зниженого (67,8% від норми, р<0,05) рівня, при цьому найзначніше (в 2,63 рази, р<0,05) зменшувався вміст підфракції ЛВЩ2а (табл.2). Встановлено, що концентрація ліпопротеїнів проміжної щільності (ЛПЩ – клас апоВ-вміщуючих ЛП) і в нативній, і в інкубованій сироватках на усіх етапах спостереження була суттєво нижча за норму (36,0–77,5% від рівня у здорових осіб, р<0,05).
Показано, що застосування фармакотерапевтичної технології “Композит 1” прискорює зниження рівня в сироватці крові: а) фракції ЛП високої щільності (ЛВЩ – клас апоА-вміщуючих ЛП) на етапі купіруваного СВА (ІІІ візит) і в ранньому післяабстинентному періоді – IV візит (на 10,6–29,1%, р<0,05 – відносно контрольної групи здорових осіб); б) та ЛП у цілому – на тих же етапах (на 14,8-23,7%, р<0,05 – відносно контрольної групи).
Таблиця 2
Вміст окремих фракцій і підфракцій ліпопротеїнів у нативній
сироватці крові хворих на алкогольну залежність
| Показник | Середні значення показників, в мм2 (M±m) на етапах дослідження | |||||||||||||||||||
| I візит | II візит | III візит | IV візит | V візит | ||||||||||||||||
| I група порівняння | ||||||||||||||||||||
| n=51 | n=48 | n=40 | n=37 | n=31 | ||||||||||||||||
| ХМ | 70,8 | ± | 6,9 | 70,8 | ± | 6,4 | 82,2 | ± | 9,5 | 36,1 | ± | 2,6 | 99,2 | ± | 9,4 | |||||
| ЛОНЩ | 187,6 | ± | 16,1 | 202,2 | ± | 21,9 | 197,7 | ± | 20,3 | 165,0 | ± | 24,8 | 205,2 | ± | 21,8 | |||||
| ЛПЩ | 59,6 | ± | 5,2 | 64,6 | ± | 5,9 | 69,1 | ± | 6,5 | 63,7 | ± | 5,3 | 93,5 | ± | 11,8 | |||||
| ЛНЩ | 468,3 | ± | 34,8 | 511,4 | ± | 31,1 | 624,2 | ± | 32,7 | 650,9 | ± | 34,5 | 436,5 | ± | 28,5 | |||||
| SапоВ | 786,2 | ± | 39,3 | 849,1 | ± | 39,0 | 973,2 | ± | 40,2 | 915,8 | ± | 42,9 | 834,3 | ± | 38,9 | |||||
| ЛВЩ2Вв | 189,8 | ± | 17,0 | 167,0 | ± | 15,9 | 115,0 | ± | 11,0 | 112,7 | ± | 8,6 | 101,9 | ± | 9,9 | |||||
| ЛВЩ2а | 455,1 | ± | 44,6 | 364,1 | ± | 43,6 | 258,5 | ± | 25,9 | 207,1 | ± | 21,8 | 173,0 | ± | 15,0 | |||||
| ЛВЩ3 | 214,0 | ± | 20,2 | 220,2 | ± | 23,6 | 149,8 | ± | 12,3 | 135,1 | ± | 12,6 | 111,8 | ± | 12,9 | |||||
| SапоА | 858,9 | ± | 51,8 | 751,3 | ± | 52,1 | 523,3 | ± | 30,7 | 454,9 | ± | 26,6 | 386,7 | ± | 22,1 | |||||
| Sусіх ЛП | 1645,1 | ± | 65,0 | 1600,4 | ± | 65,1 | 1496,5 | ± | 50,6 | 1370,7 | ± | 50,5 | 1221,0 | ± | 44,8 | |||||
| II група порівняння | ||||||||||||||||||||
| n=46 | n=43 | n=43 | n=34 | n=25 | ||||||||||||||||
| ХМ | 87,4 | ± | 8,6 | 79,7 | ± | 7,9 | 99,7 | ± | 11,8 | 8,2 | ± | 3,21) | 113,7 | ± | 11,5 | |||||
| ЛОНЩ | 155,0 | ± | 13,3 | 167,1 | ± | 18,1 | 204,7 | ± | 16,8 | 120,7 | ± | 20,5 | 194,6 | ± | 18,0 | |||||
| ЛПЩ | 66,0 | ± | 5,7 | 76,5 | ± | 6,6 | 74,0 | ± | 7,2 | 57,1 | ± | 5,8 | 117,1 | ± | 13,0 | |||||
| ЛНЩ | 424,8 | ± | 31,6 | 567,6 | ± | 28,2 | 669,5 | ± | 29,7 | 803,5 | ± | 31,31) | 465,0 | ± | 25,8 | |||||
| SапоВ | 733,2 | ± | 35,8 | 891,0 | ± | 35,0 | 1047,8 | ± | 36,8 | 989,5 | ± | 38,0 | 890,3 | ± | 36,0 | |||||
| ЛВЩ2в | 224,2 | ± | 20,1 | 197,1 | ± | 18,7 | 173,0 | ± | 13,01) | 168,4 | ± | 10,11) | 110,1 | ± | 11,7 | |||||
| ЛВЩ2а | 376,1 | ± | 36,8 | 303,1 | ± | 36,1 | 285,1 | ± | 21,4 | 230,9 | ± | 18,0 | 143,0 | ± | 12,4 | |||||
| ЛВЩ3 | 237,2 | ± | 22,3 | 233,4 | ± | 26,2 | 204,6 | ± | 13,71) | 195,3 | ± | 14,01) | 123,9 | ± | 14,3 | |||||
| SапоА | 837,5 | ± | 47,5 | 733,6 | ± | 48,4 | 662,7 | ± | 28,51) | 594,6 | ± | 25,01) | 376,9 | ± | 22,3 | |||||
| Sусіх ЛП | 1570,7 | ± | 59,5 | 1624,6 | ± | 59,7 | 1710,5 | ± | 46,51) | 1584,0 | ± | 45,51) | 1267,2 | ± | 42,3 | |||||
|
Примітка: 1) – розбіжність з I групою порівняння достовірна (p<0,05). | ||||||||||||||||||||
Виявлені, також, достовірні (р<0,05) зворотні кореляційні зв’язки між концентрацією ЛП низької щільності (ЛНЩ – клас апоВ-вміщуючих ЛП) на етапах формування терапевтичної ремісії та змінами інтенсивності практично усіх скарг, і, водночас, достовірні (р<0,05) позитивні кореляційні зв’язки – із перебігом показників методики САН. Разом з цим, змінення показників вмісту всіх підфракцій ЛП високої щільності (ЛВЩ), а також усіх ЛП – загалом, достовірно (р<0,05) позитивно корелювали із інтенсивністю скарг, а, також, достовірно (р<0,05), але негативно корелювали із перебігом показників САН і результатами дослідження тривалості “індивідуальної хвилини”.
При дослідженні стану серцево-судинної системи у хворих на АЗ було встановлено, що перехід від активної АЗ (І візит) до раннього післяабстинентного періоду (ІV візит) відзначався достовірним (р<0,05) зниженням первинно зависоких показників артеріального тиску в І групі порівняння: систолічного – в 1,43 рази (з 179,003,06 мм рт. ст.д.о 125,002,70 мм рт. ст), діастолічного – в 1,33 рази (з 106,061,64 мм рт. ст.д.о 79,971,38 мм рт. ст); в ІІ групі, відповідно, систолічного – в 1,29 рази (з 177,752,27 мм рт. ст.д.о 138,122,87 мм рт. ст), діастолічного АТ – в 1,22 рази (з 105,281,30 мм рт. ст.д.о 86,121,42 мм рт. ст). Водночас, спостерігалося достовірне зниження частоти пульсу в І групі порівняння в 1,24 рази (з 98,351,58 уд/хв до 79,491,30 уд/хв); в ІІ групі – в 1,30 рази (з 98,061,47 уд/хв до 75,611,05 уд/хв). Надалі, перехід від раннього післяабстинентного періоду (ІV візит) до стану повної терапевтичної ремісії (V візит) відбувався на тлі достовірного (р<0,05) і вельми суттєвого (в 1,5-2 рази) зменшення числа осіб із нормальним АТ.
Разом з тим, застосування фармакотерапевтичної технології “Композит 1” обумовлювало більш значне зниження систолічного та діастолічного АТ в І групі (на 10% та 8%, відповідно, р<0,05), ніж у ІІ групі. Відносно до хворих, які одержували альтернативну медикаментозну терапію, відбувалося зростання частоти випадків із нормальним тиском (на ІІІ візиті – в 1,56 рази, р<0,01) та зменшення частоти випадків з показниками межової артеріальної гіпертонії (на ІІІ візиті – в 5,02 рази, р<0,01), що обумовлено присутністю у складі “Композиту 1” таких вазоактивних препаратів, як нікотинова кислота, піроксан, циннаризин. Перебіг показників систолічного і діастолічного артеріального тиску, а також пульсу у пацієнтів обох груп порівняння має достовірний позитивний кореляційний зв’язок із усередненими показниками депресії (шкала HADS), а також із вмістом у сироватці крові ЛП високої щільності – підфракцій 2в, 2а, 3 (клас апоА-) і всіх ЛП – у цілому, в той час, як із концентрацією в сироватці крові класу апоВ-вміщуючих ЛП (зокрема низької щільності – ЛПНЩ), вищезазначені показники діяльності серцево-судинної системи знаходяться в протилежних кореляційних відносинах.
Доведено, що застосування в амбулаторних умовах фармакотерапевтичної технології “Композит 1” сприяє утриманню пацієнтів у рамках лікувальної програми при І-ІV візитах. Водночас, при однаковій первинній кількості хворих в групах порівняння (по 85 осіб), їх у І групі, на момент закінчення шестимісячного терміну спостереження (V візит – 53 особи або 62,35% від первинної кількості), було достовірно (р<0,05) більше, ніж у ІІ групі (44 особи або 51,76%).
ВИСНОВКИ
1. В дисертаційній роботі дано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми – формування терапевтичної ремісії в амбулаторних умовах у хворих залежних від алкоголю шляхом застосування нової фармакотерапевтичної технології адаптаційно-метаболічної дії (патентована назва “Композит 1”), створеної на підставі вивчення клініко-психопатологічних, соматичних та метаболічних (ліпопротеїнових) взаємовідносин.
2. Показано, що повна терапевтична ремісія (відповідно МКХ-10 –6 місяців тверезості) в амбулаторних умовах може бути сформована більше ніж у половини (57,06%) пацієнтів, при цьому застосування технології “Композит 1” достовірно (р<0,05) знижує, по відношенню до ІІ групи, кількість хворих, що достроково припиняють лікування: на етапі купіруваного синдрому відміни алкоголю – в 3,0 рази (з 14,12% до 4,71%), в ранньому післяабстинентному періоді – в 2,71 рази (з 22,35% до 8,24%) і на етапі терапевтичної ремісії – в 1,28 рази (з 48,24% до 37,65%).
3. Встановлено, що ризик повернення до вживання алкоголю на етапі повної терапевтичної ремісії залишається високим у частини пацієнтів обох груп внаслідок виснаження адаптаційних механізмів, що визначається в зростанні частоти: інтенсивних (3 бали) спонтанних скарг на пригнічений настрій – на 20,41% (р<0,001), ознак клінічної та субклінічної депресії за шкалою HADS – на 25,10% (р<0,01) та 18,47% (р<0,01), відповідно; занижених (<60 сек, вимір № 3) оцінок тривалості “суб’єктивної хвилини”, що свідчить про емоційну напругу – на 23,31% (р<0,001); випадків підвищення артеріального тиску до рівня межової артеріальної гіпертонії (систолічний/діастолічний АТ від 140/90 до 159/94 мм рт. ст) – на 28,27% (р<0,01); проявів апатії (за результатами інтерпретації вибору помаранчево-червоного кольору в тесті Люшера) – в 3,57 рази (р<0,05), що обумовлює необхідність динамічного спостереження та своєчасної корекції виникаючих розладів у хворих на АЗ у стані ремісії з метою профілактики рецидиву хвороби.
4. Перехід від алкогольної інтоксикації до повної тверезості супроводжується неухильним зменшенням вмісту фракції ліпопротеїнів високої щільності (клас апоА - вміщуючих ЛП) в нативній сироватці крові: із первинно надвисокого рівня (150,5% від норми, р<0,05) – до зниженого (67,8% від норми, р<0,05), при цьому найбільш істотно зменшується вміст підфракції ЛВЩ2а (в 2,63 рази, р<0,05), що дозволяє віднести ці показники до метаболічних (ліпопротеїнових) маркерів фази становлення терапевтичної ремісії у хворих на АЗ.
5. Вміст ліпопротеїнів проміжної щільності (клас апоВ-вміщуючих ЛП) у нативній сироватці крові хворих на всіх етапах формування ремісії стало залишається замалим (36,0–77,5% від норми, р<0,05), що дозволяє трактувати цей показник, як біохімічний маркер власне АЗ.
6. У осіб залежних від алкоголю на всіх етапах спостереження виявлено численні достовірні (р<0,05) прямі та зворотні кореляційні відносини між інтенсивністю скарг, показниками самооцінки функціонального стану за методикою САН, артеріальним тиском, пульсом – і вмістом у сироватці крові різних фракцій ліпопротеїнів, що свідчить про стійкий взаємозв’язок між актуальним психічним і функціональним станом пацієнтів, – з одного боку, та їх метаболічним статусом – з іншого, і обгрунтовує можливість їх корекції шляхом спрямованої модифікації обміну речовин.
7. Розроблено, апробовано в амбулаторних умовах та впроваджено у практику фармакотерапевтичну технологію “Композит 1” (комплекс відомих – офіцінальних лікарських препаратів, а саме: бензоналу, нікотинової кислоти, сечовини, рибоксину, аланіну, ацетилсаліцилової кислоти, пірацетаму, піроксану, циннаризину, які об’єднані патогенетично-детермінованою послідовністю їх застосування та клінічно зваженими дозами), яка спрямована на прискорення елімінації алкоголю і токсичних продуктів його окислення, корекцію вегетосудинних розладів і порушень обміну, а також активацію адаптогенних та саногенетичних механізмів організму.
8. Шляхом співставлення пацієнтів із груп порівняння показано, що застосування на етапах алкогольної інтоксикації і синдрому відміни (візити І, ІІ) фармакотерапевтичної технології “Композит 1” дозволяє досягнути достовірно (р<0,05) більш значних результатів на наступних етапах спостереження, ніж у ІІ групі, а саме:
– знизити середню інтенсивність спонтанних скарг у хворих, відносно ІІ групи, на руховий неспокій – на 16,31%, агресивність – на 23,72%, тривожність – на 12,35%, жахи – на 21,67%, імпульсивність – на 22,14%;
– зменшити частоту субклінічної та клінічної тривоги, відносно ІІ групи, – на 17,38% і на 65,45%, відповідно, а також субклінічної депресії – на 40,07%, оцінених за шкалою HADS;
– послабити емоційну напругу, що проявилося у зростанні усереднених значень показника тривалості “індивідуальної хвилини”, відносно ІІ групи, – на 13,12%;
– поліпшити функціональний стан пацієнтів, що позначилося на зростанні усереднених показників “самопочуття”, відносно ІІ групи, – на 11,99%, “активності” – на 13,08% та “настрою” – на 15,51%, оціне