Реферат: Фредерік Шопен - життя та творчість
Останні роки Шопена, за його власними словами, смертельно пораненого своєю прихильністю, - найсумніші в його житті. Очевидно лише байдужність до самого себе схилила його до поїздки в Англію зі згубним для здоров'я кліматом і способом життя, до якого змушувало положення прославленого артиста, який концертує.
Навесні 1848 року Шопен приїхав у Лондон. Відразу його захлиснула штовханина світського життя з обов'язковими щоденними візитами, присутністю на званих обідах, прийомах, раутах. Тут також доводилося давати уроки й виступати у великосвітських салонах. Порожнеча такого життя - важкий тягар для хворого Шопена. "Ніяк не звикну, - пише він, - до лондонської атмосфери, - і все це життя, з його візитами, званими вечорами, дуже мене обтяжує".
Після декількох виступів у Лондоні за запрошенням своїх учениць, "милих шотландок", Шопен направився в Шотландію. "Я тут насолоджуюся (фізично) цілковитим спокоєм і прекрасними шотландськими піснями", - пише він.
28 серпня відбувся його перший концерт у Манчестері, через якийсь час у Глазго, потім на початку жовтня в Единбурзі, а 31 жовтня Шопен повернувся в Лондон. Знесилений хворобою, але спонукуваний патріотичним почуттям, він виступив на щорічному польському балі, влаштованому 16 листопада 1848 року. Це була остання поява Шопена перед публікою.
Наприкінці листопада Шопен повернувся в Париж. Останній рік життя був повільним вгасанням. Останню радість Шопену доставив приїзд сестри Людвікі, які невідлучно залишалася поруч ним до самого кінця.
У ніч із 16 на 17 жовтня Шопена не стало. "Навіть сама стоїчна античність не знала приклада більше прекрасної смерті... ", - писав Гжимала незабаром після його кончини.
В урочистих похоронах взяли участь кращі артисти Парижа. Був виконаний Реквієм Моцарта, у якому партії соло співали Віардо й Лабланш. Спеціально був оркестрований і виконаний похоронний марш Шопена, а один з видних французьких органістів проникливо зіграв на органі прелюдії Шопена - h-moll і e-moll. У могилу Шопена висипали жменю польської землі з кубка, піднесеного друзями при прощанні його з батьківщиною.
Серце Шопена було перевезено у Варшаву й зберігалося в костьолі св. Хреста. Під час фашистської навали польські патріоти сховали дорогоцінну посудину. Після звільнення Польщі Радянською Армією в 1945 році в день річниці смерті Шопена його серце було повернуто рідній країні.
Шопен обмежив свою творчість рамками фортепіанної музики. Для інших інструментів ним написано всього кілька творів: тріо для фортепіано, скрипки й віолончелі; полонез op.3 і дует для фортепіано й віолончелі; соната для віолончелі; соната для віолончелі, ряд пісень для голосу. Але в межах однієї тільки фортепіанної творчості Шопен досяг висот і художньої багатогранності, яких інші композитори домагалися роботою над багатьма видами інструментальної музики в різних областях музичного мистецтва.
Шопенівські балади й сонати, скерцо й фантазія - подібно великим органним творам І.С. Баха - своєрідні симфонії, а якась двохформна прелюдія або мазурка по глибині задуму й вираженого почуття переростає в велику поему, хвилюючу драму.
Основою виразності музики Шопена є мелодія. По рідкому мелодійному дару Шопена можна зрівняти тільки з Моцартом і Чайковським. Шопен є одним з найбільших мелодистів світу, найбільшим новатором, творцем оригінальних музичних жанрів і форм.
Творчість Шопена - це величезний світ незвичайної краси. Слухаючи його забуваєш про те, що слухаєш усього один інструмент - фортепіано. Перед тобою відкриваються безмежні простори, розкриваються вікна в невідомі далечіні, повні таємниць і пригод. І дуже хочеться, щоб цей новий, знову відкритий світ, не залишав тебе вже ніколи.
Список використаної літератури
1. Бас Л. Розповіді про композиторів. - К.: Муз. Україна, 1964. - 181 с.;
2. Васина-Гроссман В. Книга о музыке и великих музыкантах. - М., 1999;
3. История мировой культуры (мировых цивилизаций).3-е доп. и перер. изд. - Ростов н/Д: изд-во "Феникс", 2004. - 544 с.;
4. Калинина Е. Мировая художественная культура. - М., 2000;
5. Ушакова С. Великие композиторы: справочник школьника. - М.: Литера +, 2008. - 96с.;
6. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона в 82 тт. и 4 доп. тт. - М.: Терра, 2001 г. - 40 726 стр.