Реферат: Функції та принципи цивільного права

Правомочними суб’єктами є громад. або юр. особа, відносно яких були поширені неправдиві відомості.

Зобов’язаними суб’єктами є особи, які, незалежно від наявності їхньої вини, поширили відомості, що не відповідають дійсності та порочать ч., гідн., та діл. репутацію.

Відомості, які порочать честь і гідність, повинні мати такі ознаки:

а) містити інформацію щодо конкретних фактів поведінки певної особи або конкретних обставин її життя;

б) містить загальну оцінку поведінки особи або конкретних обставин такої поведінки;

в) стосуватися певної сфери життя чи діяльності громадянина або організації (профес. діяльність, інтимна сфера тощо).

У рішенні поведінки не тільки вказати засіб спростування відомостей, а й (при необхідності) викласти текст такого спростування та визначити строк, коли воно має відбутися.

Застава, як спосіб забезпечення зобов’язань

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язати одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає в силу договору чи закону. Заставою може бути забезпечена дійсна вимога. Застава може мати місце також щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.

Поняття і види ц.-правових договорів

Д . – угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Отже, д. як юр. факт. має такі ознаки:

1) виявлення волі не однієї особи (сторони), а двох чи кілька осіб, причому волевиявлення учасників за своїм змістом повинні збігатися і відповідати одне одному;

2) спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: на встановлення, зміну або припинення цивільних прав чи обов’язків.

1) односторонні д. – одна сторона має лише суб’єктивні права, а друга – лише суб’єктивні обов’язки.

2) двосторонні д. – права та обов’язки покладено на обидві сторони зобов’язання, що виникли з цього договору.

3) попередній д. – сторони зобов’язуються у певний строк укласти в майбутньому договір.

4) основними д. – уклад, якого передбачено попереднім договором.

5) д. про передачу майна у власність, повне господ. відання або операт. управління (куп.-продаж, міна, дарування);

6) договори про передачу майна у тимчасове користування (оренда);

7) договори про виконання робіт (побут, підряд на кап. будівництво).

8) договори творчої діяльності (авторські, ліцензійні договори тощо).

9) договори про сум. діяльність (уст. договори тощо).

10 ) договори про надання послуг (перевезення, страхування, доруч. комісія, схов).