Реферат: Геополітична характеристика Кавказько-Каспійського регіону

а) характер міжнародної взаємодії на Каспійському морі - проблема глобальна;

б) забезпечення співпраці всіх прибережних держав на Каспії необхідно, для реалізації цього доцільно створення центру регіонального співробітництва;

в) взаємодія можливо тільки на основі повного паритету всіх прикаспійських держав.

Кавказько-Каспійський регіон відноситься до типу «функціональних» регіонів і його формування було покликане сприяти вирішенню завдань цілого ряду політичних чинників. Концепція регіону спочатку формулювалася як інструмент експансіоністських устремлінь великих західних держав, пов'язаних з проникненням на раніше «закрите» пострадянський простір.

Представляючи основні геополітичні образи Кавказько-Каспійського регіону слід виділити наступні:

 образи «енергетичної комори»,

 «транспортного коридору»,

 «буферної зони»,

 «зони нестабільності».

Взаємодія цих та інших образів простору формує кілька концептуальних меж регіону, іноді збігаються з державними, а іноді перетинають їх. Кожен з таких образів, будучи результатом осмислення власних інтересів і просторових реалій, чинить серйозний вплив на динаміку політичних процесів у регіоні, багато в чому визначаючи становлення і задаючи вектор розвитку регіональної системи політичних відносин.

Разом з тим ситуація, що склалася в останні роки у Кавказько-Каспійському регіоні, набуває все більш глобальну значимість. Надзвичайно актуальними стають проблеми нафти і газопроводів, умови видобутку мінералів, а також розгорнулося геополітичне суперництво регіональних і світових держав.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що в стратегічному плані прилегла до регіону територія Росії має низький рівень промислового розвитку, відставання по більшості соціально-економічних показників, високий рівень безробіття, тіньової економіки і організованої злочинності. Все це негативно позначається на безпеці Росії, особливо з позицій можливого підвищення ролі Кавказько-Каспійського регіону в перспективі.

Сьогодні напруженість посилюється через активне військового, політичного та економічного проникнення США і НАТО до Грузії, Азербайджан і в перспективі до Вірменії.

Відсутність належної уваги до питань Кавказько-Каспійського регіону з боку колишнього керівництва країни після розпаду Радянського Союзу призвело до того, що Росія ледь не втратила свій вплив у цьому стратегічно важливому місці. Частково цим пояснюється той факт, що в регіоні набув певного поширення релігійний екстремізм, і ми є свідками спроб міжнародного тероризму пустити своє коріння в прикаспійських регіонах.

Висока значимість Кавказько-Каспійського регіону в аспекті російських національних інтересів зумовлюється тим, що Росія є і прикаспійських державою, і територією потенційного і реального транзиту каспійських енергоресурсів, і державою, в значній мірі включеним в глобальний рівень політики. Займане Росією положення пов'язане з особливими труднощами, але одночасно створює для неї додаткові можливості - як у досліджуваному регіоні, так і за його межами. При цьому ситуація в регіоні характеризується стрімким розвитком гострих політичних процесів, радикалізацією суспільно-політичного життя, активним зовнішнім втручанням в регіональні події, що ставить під загрозу політичну стабільність і на прилеглих російських територіях.

У Кавказько-Каспійському регіоні в Росії можна вже сьогодні окреслити як мінімум три варіанти геополітичного сценарію:

Несприятливий - вихід Росії з регіону в якості активного і самостійного геополітичного гравця. При цьому варіанті Росія стає провідником чужих ідей та інтересів, а Каспій потрапляє в зону міжнародних відносин «третіх країн», заочно вирішальних його долю. При такій ситуації країни-суб'єкти регіону повністю усуваються з безпосереднього живого діалогу і стають маріонетковими.

Сприятливий - Росія стає гравцем-лідером і через Каспій виходить у зону Індо - Перського регіону. Даний варіант буде свідчити про повну залученні Ірану в російську гео стратегічну гру і посилення конфронтації з США.

Середній (проміжний) варіант - збереження у Кавказько-Каспійському регіоні багато полярності й посилення напруженості у справі врегулювання так званого «каспійського вузла».

Фактори, що визначають першочергові завдання кавказько-каспійської геополітики Росії, такі:

- Володіння енергетичними ресурсами Каспію, у розробку яких вже зроблені значні капіталовкладення;

- Підтримка конкурентоспроможності російських маршрутів виведення енергоносіїв на світовий ринок;

- Модернізація трубопроводів і диверсифікованість їхніх напрямків;

- Визначення правового статусу Каспію шляхом угоди всіх 5 приморських країн;

- Недопущення в Каспійський басейн ВМС зовнішніх для нього країн або всебічна локалізація збитку від їх появи;

- Модернізація транспортних комунікацій;

- Протидія військово-політичним загрозам, сприяння у вирішенні регіональних конфліктів;

- Збереження і раціональне управління природним середовищем Каспію.

При аналізі місця і ролі Кавказько-Каспійського гео стратегічного регіону як у світовій політиці, так і в політичній стратегії Росії слід розглядати як єдине ціле безвідносно до державних, адміністративних, етно національним та іншим кордонів, що розділяють його зсередини. Обґрунтованість такого підходу визначається спільністю тісних багатовікових економічних, культурних, політичних та інших зв'язків, історичних доль, близькістю форм, стандартів і стереотипів веління, особливостями менталітету та інше. У народів Кавказу є і загальні справи, інтереси, особливо у забезпеченні та підтримці в регіоні миру і стабільності, подоланні наслідків воєн і конфліктів, запобігання нового витка конфронтації, захисту його етнокультурного та природно-екологічного своєрідності.