Реферат: Геополітична характеристика Кавказько-Каспійського регіону

Вступ

Актуальність обраної теми позначена тим, що за останнє десятиліття Кавказ і в більш широкому плані Кавказько-Каспійський регіон, довгий час вважався далекій периферією геополітичних інтересів провідних держав світу, мало не відразу опинився в центрі суперництва різних країн і політичних сил, оскільки став розглядатися в якості джерела надзвичайних природних ресурсів, перш за все вуглеводневої сировини. Вуглеводневі ресурси регіону на очах перетворилися в одну із стрижневих проблем сучасної міжнародної політики. Поряд з енергоресурсами регіон багатий запасами таких корисних копалин, як залізні, мідні і хромові руди, глауберова сіль, хлориди, фосфорити, азбест і так далі, а також біоресурсами. У Каспійському морі зосереджено близько 90% світових запасів осетрових риб. Кавказько-Каспійський регіон має великі перспективи стати важливим вузлом комплексних трансконтинентальних транспортних систем по лінії Південь-Північ та Схід-Захід.

Він перетворився на епіцентр широкомасштабних подій і процесів всесвітньо-історичного значення. Несподівано тут зав'язалися багатоскладові вузли місцевих, регіональних і глобальних інтересів. Все це робить Кавказько-Каспійську регіональну систему політичних відносин важливим перехрестям для декількох великомасштабних проектів, які потребують співпраці країн усього континенту.

Мета роботи дати геополітичну характеристику Кавказько-Каспійського регіону.

Для досягнення поставленої мети необхідно розглянути ряд завдань:

- Описати політико-географічні параметри Кавказько-Каспійського регіону;

- Провести геополітичну ідентифікацію Кавказько-Каспійського регіону.

1. Політико-географічні параметри Кавказько-Каспійського регіону

Сьогодні Кавказько-Каспійський регіон знаходиться в фокусі інтересів Росії, Західної Європи, США, а також впливових держав Сходу - Ірану та Туреччини та інших держав, що претендують на роль регіональних лідерів. Зростаючу увагу регіону приділяють Китай, Японія та інші держави. Все це робить Кавказько-Каспійську регіональну систему політичних відносин важливим перехрестям для декількох великомасштабних проектів, які потребують співпраці країн усього континенту.

Кавказько-Каспійський регіон пов'язаний з Росією якісно більш тісними історичними, економічними, політичними і культурними відносинами, ніж із Заходом. З іншого боку, російська геополітика на Північному Кавказі є пасивною, тоді як США, НАТО і Європейський Союз цілеспрямовано реалізують тут свої політичні інтереси.

Кавказько-Каспійський регіон займає в геополітиці стратегічну нішу. З географічної точки зору Кавказько-Каспійський регіон це:

-По-перше, плацдарм, який стягує на себе Чорноморське і Каспійське морські простори;

-По-друге, з військово-стратегічної точки зору - найважливіший плацдарм для тиску і наступу в будь-якому напрямку, на будь-яку країну не тільки даного регіону, а й прилеглих регіонів;

-По-третє - це плацдарм для контролю над комунікаціями;

-По-четверте, з економічної точки зору - це не тільки світовій перехрестя транспортних шляхів по осях Схід-Захід, Північ-Південь, але й регіон з прилеглими до нього величезними вуглеводневими ресурсами.

Міністерство енергетики США оцінює ресурси Каспійського басейну у таких цифрах:

- Нафта - від 17 до 33 млрд. барелів, потенційні запаси 230 млрд. барелів (близько 27,5 млрд. т.);

- Газ - розвідано 232 трлн. куб. футів, потенційно 350 трлн. куб. футів. Таким чином, Каспійський регіон Державним департаментом США визначається як «найбільш значний гравець на світовому нафтовому ринку в майбутньому десятилітті». Як зауважив колишній держсекретар США Д. Бейкер, «в XXI ст. каспійська нафта може мати таке ж значення для індустріального світу, яке сьогодні має нафту Перської затоки ».

Кавказько-Каспійський регіон довгий час був периферійним і не грав скільки-небудь активної ролі у геополітичній стратегії провідних учасників міжнародного процесу. Його становлення як самостійної спільності стало наслідком розпаду СРСР і наступного ослаблення позицій Росії в південних пострадянських державах. Прагнення республік Закавказзя та Центральної Азії закріпити новий, суверенний статус послужило для великих світових і регіональних політичних сил приводом для початку цілеспрямованих дій щодо залучення цих країн до сфери свого впливу. Процес усвідомлення центрально-азіатськими і закавказькими республіками своєї незалежності від Росії, що є базовою умовою для реалізації цілого ряду інтересів провідних держав і недержавних чинників, багато в чому ініціювалося і координувався останніми.

В даний час Кавказько-Каспійський регіон притягує до себе практично всіх провідних світових геополітичних гравців. Особливий інтерес з боку багатьох провідних держав світу пов'язаний не тільки і не стільки з наявністю величезних запасів вуглеводневої сировини, але і з тим, що регіон поступово стає ключовим у гео стратегії світових конкуруючих сил. Зростаюча напруженість у регіоні неминучий наслідок геополітичної ситуації, сприяє гео стратегічної конкуренції.

Необхідно відзначити, що Кавказько-Каспійський регіон має ряд особливостей, які впливають на національну безпеку Росії:

- Специфічні національні особливості народів, що проживають на Північному Кавказі;

- Високий ризик загострення етнічних і релігійних проблем;

- Довгострокова основа для виникнення внутрішніх збройних конфліктів;

- Безперервні спроби Заходу формувати і підтримувати прозахідну орієнтацію в південно-кавказьких і центрально - азіатських державах.

Винятково важливою, ключовою геополітичною проблемою надає важливе значення у процесах політичної інтеграції є «Геополітичний статус Каспійського моря». Тривалі дискусії з приводу міжнародно-правового статусу Каспію призвели лише до того, що він набув статусу «моря розбрату». Суть проблеми полягає в тому, що Каспійська п'ятірка ніяк не може поділити найбільше в світі озеро (яке давно вже прийнято іменувати морем), а з ним і його надра, зокрема, нафту.

З точки зору норми міжнародного морського права, Каспій відноситься до закритих (замкнутим) морів. Відповідно до цієї класифікації можливі два підходи до керування ним:

а) або за допомогою поділу на національні сектори,

б) або шляхом спільного управління.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--