Зміст

Вступ

Розділ І. Порівняльний аналіз історичних умов виникнення Князівства Варшавського і Королівства Польського

1.1 Міжнародна ситуація в Європі і питання поділів Польщі

1.2 Виникнення князівства Варшавського

1.3 Утворення Польського королівства

Розділ ІІ. Політичний розвиток Королівства та Герцогства

2.1 Політичні перетворення в Королівстві Польському

2.2 Загострення політичних суперечностей на міжнародній арені

2.3 Прояви національно-визвольного руху на підкорених територіях

Розділ ІІІ. Соціально - економічний розвиток Королівства та Герцогства в порівняльній характеристиці

3.1 Соціальна структура польського суспільства в контексті розвитку двох держав

3.2 Розвиток промисловості та сільського господарства до аграрної реформи 1864 р.

3.3 Особливості економічного розвитку після 1864 р.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

На рубежі XVIII – XIX ст. Європа вступає в нову фазу політичних відносин. Саме в цей період загострюються протиріччя між провідними країнами - Францією, Англією, Австрією, Прусією та Росією. Французькі війська та дипломатія Наполеона Бонапарта починають відігравати визначальну роль у визначенні майбутньої ролі захоплених країн.

Тогочасній Польщі, а вірніше буде сказати, тому, що від неї лишилося після розділів, випало місце відіграти роль статиста на міжнародній політичній арені. Країна опинилася в сфері розподілу світу між державами, які домінували в політичному розвитку світу.

Актуальність даної теми полягає в значенні тогочасної ситуації в Польщі для її подальшого розвитку та необхідності розуміння сучасниками історичних коренів політичних та соціально – економічних процесів на території польської держави під владою іноземців.

Таким чином ми ставимо за мету з’ясувати роль Князівства (Герцогства) Варшавського та Королівства (Царства) Польського в загальноєвропейських політичних відносинах, зробити порівняльний аналіз становища двох зазначених держав в контексті розвитку відносин європейських країн.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період кінця XVIII - початку XIX ст.

Якщо казати про територіальні межи дослідження, то вони охоплюють території тогочасної Польщі, Росії, Австрії, Прусії, Франції.

Стан наукової розробки досліджуваної проблеми не можна вважати задовільним. Основний і найбільш вагомий недолік історіографічного характеру – це відсутність фундаментальних історичних досліджень, в яких би ґрунтовно, послідовно аналізувався комплекс проблем суспільно – політичного змісту королівства Польського та князівства Варшавського. Існуючий літературний доробок з даної проблематики містить передусім „старі” видання.

Тут слід згадати загальні праці з історії Польщі, які більш менш висвітлюють проблему в контексті внутрішньополітичного розвитку Польщі та міжнародних відносин в Європі (История дипломатии. – М., 1959. – Т. 1;

История Польши. – М., 1956. – Т. 2; Історія південних та західних слов’ян. – К., 1987; Краткая история Польши. С древнейших времён до наших дней. – М., 1993; Миллер И. Исследования по истории народов Центральной и Восточной Европы ХІХ в. – М, 1980; Новая история 1640 – 1870. – М., 1986).

Важливими також вбачаються праці, обєктом дослідження в яких, стала національна – визвольна боротьба польського народу від іноземних поневолювачів. Характеризуючи ретроспективні особливості етнодержавотворення в польському регіоні, автори намагаються провести паралелі між ситуацією, що склалася в Європі навколо Польщі та причинами повстань і визвольних рухів на території останньої, приділена увага зв’язкам політичних процесів в світі і їх влив на події в Польській державі. Це монографії (Дьяков В., Миллер И. Революционное движение в русской армии и восстание 1863 г. – М., 1964; Очерки революционных связей народов России и Польши: 1815 – 1917 гг. – М., 1976; Пухлов Н. Польское рабочее движение (1890 – 1904 гг.). – М., 1977; Ревуненков В. Польское восстание 1863 г. и европейская дипломатия. – Л., 1957; Смирнов А. Революционные связи народов России и Польши: 30 – 60 гг. ХІХ ст. – М., 1962; Фалькович С. Идейно – политическая борьба в польском освободительном движении 50 – 60 – х гг. ХІХ в. – М., 1966; Федосова Т. Польские революционные организации в Москве. 60 –е гг. ХІХ в. – М., 1974).

Викликають нагальний інтерес і праці деяких авторів, які висвітлювали економічну історію Польщі та соціальні питання зазначеного періоду (Рутковский Я. Экономическая история Польши. – М., 1953; Социальная структура общества в ХІХ в. Страны Центральной и Юго – Восточной Европы. – М., 1982; Обушенкова Л. Королевство Польское в 1815 – 1830 гг. Экономическое и социальное развитие. – М., 1979; Польша на путях развития и утверждения капитализма: Конец ХVІІІ – 60-е гг. ХІХ в. – М., 1984; Рутковский Я. Экономическая история Польши. – М., 1953).

Безумовно, кожна з цих розвідок, не являє собою ізольовану характеристику саме зазначеного періоду, а висвітлює, хоча деякі і в меншій мірі історичний розвиток Польщі, а подають загальну всебічну картину подій, що обумовили взаємозалежність суспільно – політичних процесів в різних частинах поділеної Польщі.

Отже, маємо надію, що здійснення системного аналізу всього існуючого літературного доробку у комплексі з об’єктивною оцінкою подій із зазначеної проблематики, побудоване на принципі історизму дасть можливість досягти мети даного дослідження.

Розділ І. Порівняльний аналіз історичних умов виникнення Князівства Варшавського і Королівства Польського

1.1 Міжнародна ситуація в Європі і питання поділів Польщі

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--