Реферат: Готування до злочину
Аналіз судової практики, свідчить про те, що їй абсолютно невідомі випадки притягнення до кримінальної відповідальності за дії, що утворюють готування до злочину у чистому виді. Винятком є лише випадки, коли такі дії утворюють самостійні склади злочину. Таке становище викликано складністю процесу доказування по цій категорії справ і бажанням працівників правоохоронних органів здобути більш вагомі докази вини особи. Як правило, відомості про готування до злочинів містяться в оперативних матеріалах органів МВД, СБУ, податкової міліції. Таке становище не може бути визнане як законне. Фактично правоохоронні органи такими діями дають можливість злочинцю «заглибитись» в процес вчинення злочину, закінчити його, допускаючи часто спричинення злочином тяжких наслідків, замість того щоб припинити його на ранній стадії.
Чинне кримінальне законодавство, як вже зазначалось, вирішуючи питання про покарання за незакінчений злочин, не робить різниці між ним та закінченим злочином.
Тим не менш, враховуючи віддаленість цієї стадії від закінчення злочину, суттєво меншу ступінь суспільної небезпеки дій, що її утворюють, чинне кримінальне законодавство встановило, що «Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності» (ст.14 ч.2 КК). Це є новацією в кримінальному законі, яка спрямована на більш ефективне його застосування.
Розділ 3. Характеристика готування до окремих видів умисної злочинної діяльності
Суспільна небезпечність готування полягає в тому, що воно створює умови і можливості вчинити злочин. Кримінальна відповідальність за готування до злочину має загальні підстави і настає в усіх випадках, якщо воно значно суспільно небезпечне.
Суспільна небезпечність готування до злочину визначається:
- важливістю об’єкта посягання, його суспільною цінністю;
- змістом підготовчих дій, їх загрозливістю для об’єкта посягання;
- особою суб’єкта, його рішучістю вчинити злочин, попередньою злочинною поведінкою;
- іншими обставинами, які підтверджують рішучість погрози вчинити злочин, довести його до кінця[8] .
З вищенаведеного та змісту ч. 2 ст. 14 Кримінального кодексу виходить, що не становить собою суспільної небезпеки готування до:
- малозначних злочинів;
- малозначних підготовчих дій;
Іноді готування до одного злочину може містити у собі склад закінченого іншого злочину. Наприклад, придбання зброї для вбивства. Такі дії створюють сукупність двох злочинів і кваліфікуються за сукупністю, наприклад, ст. 14 і ст. 115 Кримінального кодексу України.
Сукупності злочинів не створюються тоді, коли готування є необхідною складовою частиною іншого, більш тяжкого злочину. Наприклад, придбання зброї для створення банди.
У деяких випадках готування створює закінчений злочин, наприклад, організація банди (ст. 257 Кримінального кодексу), створення злочинної організації (ст. 255 КК).
Готування до злочину може утворювати як дія (придбання зброї, документів, знарядь тощо), так і бездіяльність – наприклад, не замикання дверей складу, сейфу, для того щоб дати можливість іншим особам вчинити злочин (викрасти гроші, цінності, документи тощо).
Судова практика при призначенні покарання, виходить з наступного, що призначення покарання в разі вчинення особою дій, одні з яких кваліфікуються як закінчений злочин, а інші як готування, замах або співучасть у злочині, здійснюється за правилами про призначення покарання за сукупністю злочинів[9] .
При визначенні кримінальної відповідальності за готування до злочину слід чітко відмежовувати цю стадію злочинної діяльності від замаху на злочин.
У справах про шахрайство, підроблення білетів будь-якої грошово-речової лотереї з метою збуту чи з метою отримання за ними незаконного виграшу кваліфікуються як готування до шахрайства, а збут підробленого білета грошово-речової лотереї, на який випав виграш, чи отримання за ним виграшу - як закінчений склад цього злочину тощо[10] .
Зокрема створення умов для контрабанди (підшукання клієнтів, визначення шляхів переміщення предметів, надання їм іншого вигляду, підроблення документів чи залучення осіб з метою забезпечення безперешкодного переміщення предметів контрабанди, приготування відповідних знарядь і засобів тощо) потрібно розглядати як готування до цього злочину, а дії, пов'язані зі спробою незаконного переміщення предметів через митний кордон і не доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винного, - як замах на його вчинення[11] .
Необхідно мати на увазі, що добровільна відмова від вчинення контрабанди можлива лише на стадії готування до незаконного переміщення предметів через митний кордон або незакінченого замаху на його вчинення, коли особа усвідомлює можливість доведення злочину до кінця, але з власної ініціативи відмовляється від цього, тощо.
У справах про хабарництво, вимаганням хабара визнається його вимагання службовою особою з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення нею умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. У випадках, коли особа, незважаючи на вчинення щодо неї дій, спрямованих на те, щоб примусити її дати хабар, з тих чи інших причин цього не зробила, дії службової особи, яка його вимагала, залежно від конкретних обставин справи належить кваліфікувати як готування до одержання хабара шляхом вимагання чи як замах на вчинення цього злочину[12] .
Згідно з ч. 2 ст. 14 Кримінального кодексу до кримінальної відповідальності притягуються лише особи, які готувалися до вчинення злочинів середньої тяжкості, тяжких і особливо тяжких злочинів. Готування до вчинення злочину невеликої тяжкості складу злочину не утворює і кримінальної відповідальності за собою не тягне.
Таким чином, розглянуті вище випадки кримінальної відповідальності за готування до злочину є неповними, що зумовлено обсягом даної роботи, однак наведене дає нам змогу зробити висновок, що готування як окрема стадія вчинення злочину притаманна тільки злочинам з прямим умислом.
Висновки
Таким чином, для охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин небезпеку становлять не тільки закінчені, тобто повністю здійснені злочини, а й навмисні дії, які виявляються в створенні умов для майбутнього скоєння злочину, а також безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, але які не привели до його завершення з причин, що не залежать від волі винного.
Такого типу дії становлять суспільну небезпеку, за них кримінальним законом (ст. 16 Кримінального Кодексу) передбачена кримінальна відповідальність.
Готування до злочину в кримінальному праві України виступає як одна із стадій вчинення умисного злочину.
У відповідності із ст.14 ч. 1 КК України «готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину».
Різноманіття умисної злочинної діяльності передбачає і різноманіття діянь, що утворюють готування до злочину. Їх перелік у нормі права в зв'язку із цим — неможливий.