Вступ

Об'єднання людей у групи здатне змінити долі людей і навколишній світ. Групи можуть пом'якшити відторгнення від інших, морально підтримати, забезпечити інформацією і навіть сприяти економічній незалежності. Вони також можуть змінити ситуацію шляхом боротьби з чинниками, що призводять до бідності та дискримінації. Тому люди прагнуть об'єднуватися із собі подібними, щоб навчатися і гуртом долати проблеми.

Одним із напрямів сучасної групової соціальної роботи є організація груп само- і взаємодопомоги шляхом об'єднання людей з однаковим досвідом, життєвою ситуацією, проблемами задля співпраці у подоланні особистих криз, поліпшенні свого буття. Переслідуючи у груповій взаємодії власні інтереси, вони часто своїми зусиллями стимулюють інших учасників групи до саморозвитку, поліпшення життєвих обставин. У цьому процесі вони обмінюються інформацією, досвідом, роздумами, допомагають одне одному. Функції і завдання соціального працівника при цьому полягають у допомозі клієнтам об'єднатися в групу, розпочати свою роботу. Як тільки хтось із учасників групи отримує визнання її лідера, перебирає під свою опіку організацію групової роботи, а група починає самостійно функціонувати як організована система самодопомоги, фахівець тактовно дистанціюється від неї, залишаючи за собою право і обов'язок спостерігати за її справами, вносити необхідні корективи.

Об’єкт дослідження – групова соціальна робота.

Предмет – групи самодопомоги.

Мета – аналіз сутності та значення груп самодопомоги.

Завдання:

- проаналізувати сутність груп самодопомоги;

- визначення різноманіття груп самодопомоги;

- вивчити правила груп самодопомоги.

1. Сутність груп самодопомоги

У соціальній роботі виділяють групи самодопомоги, взаємодопомоги, самокеровану групову роботу. Вибір терміну не є принциповим моментом для відображення сутності діяльності груп. Групи самодопомоги є колективною спробою індивідів, що мають схожий досвід, об'єднатися для співпраці з метою реалізації власних потреб чи потреб громади за допомогою обміну інформацією, взаємопідтримки та, в деяких випадках, представництва.

Групи взаємодопомоги - динамічне середовище для виховання високої самооцінки, почуття самодостатності й уміння досягати своїх цілей. У цих групах люди, об'єднані спільною турботою, можуть обмінюватися досвідом, інформацією, емоційною підтримкою і ресурсами. У групі виникає величезний потенціал взаєморозуміння і довіри, що допомагає людям розкриватися, почувати, що вони не самотні й усвідомлювати свою силу. Яку користь можна мати з руху груп взаємодопомоги . Групи взаємодопомоги приносять користь не лише своїм учасникам. Їхній позитивний ефект поширюється на більш широкі суспільні шари і має як соціальні, так і економічні наслідки.

Отже, будучи учасником групи взаємодопомоги, можна: отримати потрібну інформацію, обмінятися ідеями та вибудувати свою стратегію по вирішенню певних проблем, отримати підтримку від інших, хто має схожі проблеми, розповісти про свій досвід та знання, отримати пораду експертів, які будуть запрошуватись на зустрічі, нормалізувати свої відчуття, врешті гарно провести час, щоб «почуватися добре».

Предмет діяльності груп взаємодопомоги - підвищенням самосвідомості учасників, їхньої самооцінки, впевненості в собі, а також розвиток шляхів самовираження і самореалізації.

Група взаємодопомоги (підтримки) дає можливість людям у конфіденційних умовах розмовляти відкрито, бути вислуханим та отримати допомогу. Група взаємодопомоги призначена підтримувати прагнення своїх членів навчатися один у одного, вчитися думати, міркувати та поважати думку іншого. Всередині групи можуть - і обов'язково існують - різні думки, але обговорення їх має відбуватися шанобливо та у дружній атмосфері.

Виділяють певні типові ознаки, що допомагають ідентифікувати групу як групу самодопомоги:

- гнучка структура, що визначає її мобільність в наданні допомоги;

- люди зі спільним життєвим досвідом, ситуацією чи проблемою збираються разом, щоб щось змінити;

- почуття причетності, бажання допомагати іншим і прагнення розділити з ними сьогодення та майбутнє;

- право прийняття рішень щодо діяльності групи належить тим, хто до неї прийняття рішень щодо діяльності групи належить тим, хто до неї входить, і засноване на принципі демократичності;

- навіть у разі існування ієрархії керівники не мають в своєму розпорядженні системи заохочень та санкцій, які є силовим засобом. Члени групи залишають її, коли вона перестає відповідати їхнім потребам;

- члени групи прямо чи опосередковано отримують користь від діяльності групи;

- діяльність часто викликана необхідністю протистояти ізольованості, дискримінації та іншому негативному ставленню спільноти до певної групи людей;

- різний рівень вияву потреби (участь у групі осіб, які прагнуть змін у своєму житті, й осіб, які вже активно працюють над досягненням цієї мети);

- віра в групові цінності, колективний ентузіазм, впевненість у можливості досягти бажаних змін;

- обмін інформацією про досвід і зміни, взаємодопомога;

- використання діяльності як конструктивного фактора, неминучої умови досягнення запланованих цілей.

Одна з найважливіших ознак груп самодопомоги полягає у тому, що вони діють без участі професіоналів, хоча останні можуть бути залучені на етапі створення груп як консультанти, але ні в якому разі не як лідери.

2. Різноманіття груп взаємодопомоги

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--