Реферат: Інформаційні технології багатокритеріального експертного оцінювання альтернатив у соціальних системах
· вирішено актуальне наукове завдання розробки моделей, алгоритмів й інформаційної технології для соціальної експертизи;
· вперше розроблена й перевірена комбінована методика багатокритеріального експертного оцінювання альтернатив для формування експертної групи, що поєднує 30 базових методів (експертних і статистичних), 6 основних методик, 3 психологічних тести;
· вперше розроблена математична модель комбінованої методики багатокритеріального оцінювання альтернатив для формування експертної групи для соціальних досліджень;
· запропоновано й обґрунтовано нове рішення науково-практичного завдання побудови інформаційної моделі формування експертної групи;
· запропонована й реалізована комплексна інформаційна технологія для збору експертної інформації, аналізу й обробки результатів експертизи; удосконалені методи одержання експертних даних.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблена методика і інформаційна технологія вирішує завдання підвищення ефективності соціальної експертизи, прискорює процес прийняття рішень за рахунок оптимального формування експертної групи й об'єктивного оцінювання результатів експертизи. Створено дві інформаційно-аналітичні системи: ФОРЕГ (ФОРмування Експертної Групи) і "Тестування експертів" для реалізації розроблених методики й технології. Використання створеного математичного й програмного забезпечення дозволяє істотно зменшити витрати ручної праці, скоротити час введення результатів експертного опитування в БД, підвищити точність одержаних оцінок, скоротити терміни аналізу даних, одержати науково-обґрунтовані висновки.
Практичне значення результатів підтверджується їх впровадженням, використанням для вирішення низки прикладних задач.
Результати дисертаційної роботи використані на металургійному комбінаті ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" як наукові й методичні основи при формуванні банку даних конкурентоспроможності науково-технічного персоналу, нових технологій розвитку персоналу, наукових нововведень для забезпечення ефективності експертного аналізу при ухваленні рішення щодо доцільності їхньої підтримки з метою своєчасного практичного запровадження на підприємстві (Акт впровадження від 24 вересня 2007 р.).
Розроблені в дисертаційному дослідженні методика й інформаційна технологія використовуються в навчальному процесі студентів спеціальності "Гнучкі комп'ютеризовані системи і робототехніка" при вивченні дисципліни "Людино-машинні системи" на кафедрі технічної кібернетики Криворізького інституту Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління (Акт запровадження від 26 червня 2006 р.), також спеціальності "Автоматизоване керування електроприводом" в процесі вивчення дисципліни "Моделювання електромеханічних систем" і спеціальності "Автоматичне керування технологічними процесами й виробництвом" при вивченні дисципліни "Інформаційні технології науково-дослідної діяльності" на кафедрі комп'ютерних систем автоматизованого керування електропроводом Національної металургійної академії України (Акт впровадження від 4 липня 2006 р.).
Розроблені методи й програми використані Криворізькою лабораторією "Науково-дослідного і дослідно-конструкторського інституту автоматизації чорної металургії" в практиці розробки телемеханічних систем дистанційного керування вибуховими роботами на кар'єрах за допомогою дротових і радіоканалів зв'язку з метою визначення найвагоміших показників якості технічних рішень (Акт запровадження від 10 вересня 2006 р.).
На основі розробленої в дисертації інформаційної технології комбінованого багатокритеріального експертного вибору була сформована експертна група. Розроблені методика, моделі, алгоритми й інформаційна технологія були використані для проведення соціолого-експертного дослідження стану питання впровадження Болонської конвенції в Україні. Дослідження проводилося на базі вузів і відділу освіти Дніпропетровської області. За результатами експертизи за допомогою створеного програмного забезпечення, зроблений аналіз стану питання впровадження Болонської конвенції в Україні.
Результати дисертаційної роботи можуть бути використані для вирішення задач вибору альтернатив у складних соціальних і технічних системах. Методичне, математичне і програмне забезпечення дозволяють застосовувати їх для комплексного цільового використання в різних сферах діяльності.
Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні та практичні результати дисертації, висновки, рекомендації, програми, які викладені в дисертаційній роботі й виносяться на захист, одержані та розроблені автором самостійно. Вони представлені в спеціалізованих національних і міжнародних виданнях, на міжнародних і національних конференціях і семінарах. У роботах, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає в наступному: у [2] виконано аналіз тенденцій розвитку експертних технологій для дослідження складних соціальних систем; у [5] розроблена технологія застосування експертних методів в соціологічних дослідженнях.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертаційної роботи й практичні результати дослідження доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології і інформаційна безпека в науці, техніці і освіті" «Інфотекс-2002» (м. Севастополь, 2002 р.), III Всеукраїнській конференції “Сучасні технології в науці і освіті” (м. Кривий Ріг, 2003 р.), ІV Всеукраїнській конференції "Теорія і методика навчання математики, фізики, інформатики" (м. Кривий Ріг, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології і інформаційна безпека в науці, техніці і освіті" «Інфотекс-2004» (м. Севастополь, 2004 р.), IX Міжнародній науково-практичній конференції "Наука та освіта-2006" (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), VI Всеукраїнській конференції "Теорія і методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі" (м. Кривий Ріг, 2006 р.), II Науково-технічній конференції з міжнародною участю "Матеріали електронної техніки і сучасні інформаційні технології" (МЕТІТ–2) (м. Кременчук, 2006 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології в наукових дослідженнях і учбовому процесі" (м. Луганськ, 2006 р.), Науково-практичній конференції з міжнародною участю "Системи підтримки прийняття рішень. Теорія і практика" (м. Київ, 2007 р.), II Міжвузівській науково-технічній конференції молодих учених і студентів "Інформаційні технології в економічних і технічних системах" (ІТЕТС –2007) (м. Кременчук, 2007 р.) та ін.
Публікації. Основні наукові результати дисертаційної роботи викладено у 14 публікаціях. З них 10 статей надруковано у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України для спеціальності 05.13.06, 8 з яких одноосібні. Опубліковано 4 тези доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 130 найменувань, 11 додатків на 37 сторінках, 23 рисунків та 17 таблиць. Загальний обсяг дисертації становить 141 сторінку.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтована актуальність дисертаційної роботи, сформульовані мета і завдання дослідження, доведена наукова новизна тематики та визначена її практична цінність. Подається інформація про апробації роботи і використання результатів проведених досліджень в системі вищої освіти в Україні, наукових установах і промислових підприємствах.
Перший розділ узагальнює результати аналізу стану питання експертизи в Україні та за кордоном. Розглядається стан розробленості проблеми. Відмічені автори і літературні джерела, що внесли значний внесок у розробку вказаного питання. Проаналізована роль експертних оцінок у розвитку й управлінні суспільством. Визначена актуальність застосування експертних методів для оцінки стану суспільства і динаміки його змін.
Порівняльний аналіз існуючих сучасних підходів і методів проведення експертизи показав особливості та складності проведення експертизи соціальних систем. Виявлено, що основна увага науковців приділяється проведенню експертизи, а питанню формування експертних груп приділяється недостатньо уваги. На основі результатів аналізу розроблено логіко-функціональну схему проведення експертизи у соціологічних дослідженнях (рис. 1), запропонована класифікація форм експертного опитування, яка відмінна від усталеної комбінованими формами і використанням технічних засобів.
Представлені засади необхідності створення нової методології на основі декількох методів, що доповнюють і врівноважують один одного. Запропоновано алгоритм автоматизованого збору й обробки експертної інформації, що складається з чотирьох етапів. На підставі проведених досліджень і порівняльного аналізу сформульована задача розробки методології формування експертних груп, що базується на багатокритеріальному експертному виборі альтернатив. Головними питаннями вирішення такої задачі є: обґрунтований відбір експертів, правильне визначення їх кількості, оптимальна організація їх роботи, науково обґрунтована процедура обробки результатів опитування. Зроблено аналіз застосування інформаційних систем в соціології. Виявлена недостатня інформаційна підтримка в процесі проведення соціологічних досліджень (0,4% з трьохсот досліджених ІС).
Результати досліджень, викладені у першому розділі, дозволили зробити висновок про необхідність розробки методології для формування експертної групи, що ґрунтується на комбінованому використанні декількох методів і підходів та
багатокритеріальному відбору. Також виявлена необхідність розробки автоматизованої інформаційної технології для підтримки нової методики.
Другий розділ присвячений питанням побудови методології комбінованого багатокритеріального експертного оцінювання альтернатив (КБЕОА). У цьому розділі на основі системного підходу представлена методологія формування експертної групи. Виконана декомпозиція, виділені підсистеми і зв'язки між ними. У системі виділені 4 модулі (організація експертизи, оцінка альтернатив, обробка інформації, формування групи експертів). Запропоновано організаційну структуру системи проведення експертиз.
Символьний запис системи формування експертної групи
=,
де – технічні засоби;
– діяльність людини;
– решта елементів в системі;