Реферат: Інформаційні технології багатокритеріального експертного оцінювання альтернатив у соціальних системах

– функція системи.

Розроблена концепція системи багатокритеріального відбору для соціальної експертизи. Згідно з концепцією дослідження, запропоновані такі процедури: а) декомпозиція критеріїв на групи, які зручні для порівняння; б) ранжирування груп і критеріїв в межах груп за важливістю; в) вибір кількісних характеристик критеріїв; г) розробка методів оцінки; д) оцінка альтернатив; е) вибір методів агрегації; ж) остаточне рішення (вибір альтернатив).

За основу нової методології експертної оцінки пропонується використовувати поєднання прийомів і алгоритмів декількох базових методів, що наведені в розділі 1. Це обумовлено наявністю у кожного окремого базового методу недоліків і обмежень, які враховуються під час їх комплексного використання. Кожний з них використовується як інструмент додаткового контролю результатів, одержаних іншими методами. Таким чином, досягається максимальна можливість об'єктивізації оцінки, що характеризує даного експерта. Для побудови комбінованої методики використані 30 базових методів, 6 основних методик і 3 психологічні тести. В розробленій методиці для складної соціальної системи використовуються статистичні, евристичні, математичні методи.

Математична модель комбінованої методики складається з таких моделей: модель збору вхідних даних, модель визначення кількості експертів в групі, модель самооцінки, модель взаємооцінки, модель соціометричної оцінки, модель документальної оцінки, модель тестової оцінки, модель оцінки за об'єктивними показниками, модель агрегації результату, модель прийняття рішення. Кожна модель використовує свій математичний апарат. Запропоновано схему процесу формування експертної групи для соціального дослідження (рис. 2).

Модель визначення кількості експертів N із заданою довірчою вірогідністю і погрішністю має вигляд

,

де – середнє квадратичне відхилення оцінки;

– аргумент, значення якого подано в статистичних таблицях.

На чисельність експертної групи можуть впливати такі чинники: припустима трудомісткість опитування (), можливість управління експертною групою (), спроможності організаторів експертизи ().

Отже, в загальному вигляді модель виглядає таким чином:

= (,,,,).

У роботі визначені показники, за якими виконується документальна експертна оцінка. Розроблена анкета експерта, яка містить 29 пунктів.

Рис. 1. Схема процесу формування експертної групи для соціального дослідження

За показниками розраховується коефіцієнт професійної перспективності за формулою

,

де – оцінка рівня освіти;

– стаж роботи за фахом;

– вік.

Документальні оцінки лише доповнюють інші групи оцінок якості експерта і не виконують самостійної ролі. Пов'язано це з тим, що частина чинників, що впливають на документальну оцінку, в тому або іншому ступені враховується при взаємооцінці.

Модель самооцінки і взаємооцінки. Згідно цій моделі,експерти за вербально- числовою шкалою оцінюють себе і колег за запропонованими критеріями. Одержавши дані про індивідуальну самооцінку, розрахуємо середню групову самооцінку

=; =,

де – середнє значення самооцінки за кожним критерієм;

– середнє значення самооцінки за всіма критеріями;

–кількість експертів;

– кількість критеріїв, i= (1, k).

Коефіцієнт значущості експерта при взаємооцінці обчислюємо за формулою

,

де – ваговий коефіцієнт – експерта;