Реферат: Інститут перевезення у митному праві

ВСТУП.

1. ЗМІСТ ІНСТИТУТУ „ПЕРЕВЕЗЕННЯ” У МИТНОМУ ПРАВІ.

2. МИТНИЙ КОНТРОЛЬ ТА МИТНІ РЕЖИМИ ЩОДО ПРЕДМЕТІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ.

3. МИТНІ ПРОЦЕДУРИ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ТОВАРІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН РІЗНИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТУ.

4. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТОВАРІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ ПІД МИТНИМ КОНТРОЛЕМ, МІЖ МИТНИЦЯМИ.

ВИСНОВОК.

ВСТУП

Процес переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів відбувається у відповідності з митним режимом. Характер та зміст митних режимів справляє істотний вплив на інтенсивність товаропотоків через митний кордон України. Особливими властивими ознаками митного режиму виступає специфіка його об’єкта – правові відносини, що виникають з приводу переміщення товарів, інших предметів та транспортних засобів через митний кордон.

Перевага ринкових відносин, прагнення України до інтеграції у світову співдружність зумовили необхідність кардинальної зміни митного законодавства, що призвело до прийняття нового Митного кодексу України. Детальний опис процедур, механізмів взаємин митних органів та учасників зовнішньоекономічної діяльності – усе це спрямоване на те, щоб Кодекс став законом гранично прямої дії. У чинному Митному кодексі закладена принципово нова ідеологія. Митна служба, що завжди була винятково контролюючим відомством, має трансформуватися в організацію, чиє основне завдання – сприяння зовнішній торгівлі і надання послуг учасникам зовнішньоекономічної діяльності.

На шляху до Європи важливою умовою побудови в Україні демократичної, правової та соціальної держави далі залишається актуальною тема вдосконалення захисту прав та свобод людини в усіх суспільних відносин. Прийняття конституційних норм, які надають перевагу правам та свободам людини змусило перейти до демократичних відносин між громадянами а органами влади. Водночас украй неефективним залишається механізм зазначених норм Основного Закону держави.

Можна цілком погодитись з думкою Ю. Шемчушенка, що оновлення змісту адміністративно-правового статусу людини має відбуватися шляхом закріплення в законі не тільки природних, загально визначених прав та свобод, які є невід’ємною частиною правового становища громадян у розвинутих країнах світу, а й створенням реального механізму забезпечення реалізації цих прав та свобод. А посередником переважно є норми адміністративного права.

У контексті Концепції адміністративної реформи в Україні, яку розробила Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи, і яку затвердив Указ Президента України від 2.07.1998 року № 810, зазначено, що пріоритетом для органів виконавчої влади стає задоволення прав та свобод людини та громадянина, надання їм для цього державних управлінських послуг, а також створення правового забезпечення гарантій цих прав та свобод.

Запровадження широкого кола управлінських послуг стає актуальним і для Державної митної служби України. Відповідно до Указу Президента України „Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності митної служби України” № 1209/2003 від 23.10.2003 року Президент визначив „пріоритетними напрямами дальшого вдосконалення діяльності митної служби України: підвищення ролі митних органів у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності України; спрощення митних процедур при переміщенні товарів через митних кордон України з метою гармонізації технологій митного контролю з відповідними технологіями європейських держав; розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства України з питань митної справи та його гармонізації із законодавством Європейського союзу; розглянути питання щодо створення в митній службі України спеціалізованого державного підприємства з надання послуг з декларування вантажів, їх охорони та супроводження, гарантій щодо забезпечення доставки, консультацій з питань митної справи, організації митних аукціонів тощо”[1]

Таким чином в загальній атмосфері становлення нової держави, яка б стояла обличчям до свого громадянина, прагнула б до реалізації проголошених Конституцією України прав та свобод громадян, прийняття нового Митного кодексу стало дуже важливим кроком вперед.

1. ЗМІСТ ІНСТИТУТУ „ПЕРЕВЕЗЕННЯ” У МИТНОМУ ПРАВІ.

Аналіз чинного митого законодавства України, яке в першу чергу представлено Митним кодексом України 2002 року редакції, дозволяє зробити висновок, що змістом інституту „митного перевезення” є будь-яке переміщення товарів, транспортних засобів та інших предметів, що знаходяться під митним контролем.

Так, у пункті 2 статті 1 Митного кодексу України зазначається, що „ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку”.

Згідно статті 95 Митного кодексу України переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Щодо окремих видів товарів може бути встановлено правило про переміщення їх лише через спеціально визначені пункти пропуску на митному кордоні України. Перелік таких пунктів пропуску затверджується Кабінетом Міністрів України.

Одним з державних заходів забезпечення збалансованості економіки країни, забезпечення її екологічної, санітарної безпеки, заходів сприяння дотриманню громадянами України та іноземними громадянами вимог митного законодавства України є встановлення певної категорії предметів, переміщення яких через митний кордон України заборонено. До таких предметів чинний Митний кодекс відносить:

- предмети заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України, транзиту через митну територію України;

- предмети, щодо яких не було здійснено митне оформлення;

- предмети, які переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог Митного кодексу та інших законів України.

Ще однією формою державного впливу на обсяг предметів, що можуть бути допущені до переміщення через митний кордон України є визначений статтею 97 Митного кодексу України порядку встановлення обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України у випадках, передбачених законом. В цьому разі пропуск таких предметів через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції.

Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору про перевезення предмети переміщуються наступним чином:

- переміщення у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом;

- переміщення у міжнародних поштових відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України в упакованих та оформлених відповідно до вимог законодавства поштових відправленнях, які приймаються до пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються територією України транзитом підприємствами поштового зв'язку;

- переміщення у міжнародних експрес-відправленнях - переміщення товарів та інших предметів, належним чином упакованих, що перевозяться експрес-перевізником будь-яким видом транспорту з метою доставки одержувачу у визначений термін;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--