Реферат: Інститут перевезення у митному праві

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) використання інших форм, передбачених законодавством України з питань митної справи.

Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари та транспортні засоби пред’являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів та транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.

У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за погодженням з прикордонними військами встановлюють зони митного контролю. Зоною митного контролю вважається частина пункту пропускання на митному кордоні України або в інших місцях території, у межах якої митниця здійснює митний контроль. Зони митного контролю створюються з метою забезпечення митними органами митного контролю та уникнення намагань збоку юридичних та фізичних осіб перемістити через митний кордон товари та інші предмети з порушенням законодавства України.

Прядок доступу та перебування у таких зонах (за винятком посадових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, і громадян, які проходять митний контроль або уповноважені пред’явити такому контролю товари та інші предмети), а також порядок переміщення товарів за межі зони митного контролю називають режимом зони митного контролю. Під режимом зони митного контролю розуміють встановлені відповідно до законодавства приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також здійснення виробничої, комерційної та іншої господарської діяльності у зоні митного контролю .

Провадження виробничої, комерційної та господарської діяльності у зоні митного контролю, переміщення транспортних засобів, товарів, громадян, у тому числі посадових осіб інших державних органів, у межах даної зони допускається тільки з дозволу митного органу та під його контролем.

Межі зони митного контролю встановлюються відповідними положеннями для кожного пункту пропускання у місцях митного контролю пасажирів, транспортних засобів, вантажів, а саме:

- в автомобільних пунктах пропускання – на смугах легкового та вантажного автотранспорту, у залах митного огляду та інших приміщеннях митних органів;

- у залізничних пунктах пропускання:

а) пасажирських – у залах митного огляду, на перонах та в пасажирських потягах зарубіжного прямування;

б) в авіаційних пунктах пропускання – у залах митного огляду, на стоянках та у літаках з початку митного оформлення до відправлення, та в інших місцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажів та багажу;

в) у морських та річкових пунктах пропускання – у залах митного огляду, на суднах під час їх контролю, на контейнерних терміналах та в інших місцях, які визначено у портах для оформлення вантажів та пасажирів.

У пунктах на митному кордоні, які є кордонами спеціальних митних зон, митниця самостійно визначає території зон митного контролю.

За умов здійснення контролю на об’єктах можуть встановлюватись тимчасові зони митного контролю. Такі зони встановлюються на строк, необхідних для проведення контролю у повному обсязі.

При організації спільного митного контролю з митними органами сусідніх держав зони митного контролю можуть бути розташовані у пунктах пропускання на території суміжних держав відповідно до укладених угод.[4]

Відповідно до законодавства України митні органи можуть застосовувати спрощений митний контроль. Він застосовується у випадках переміщення громадянами через митний кордон України товарів, що не підлягають обов’язковому декларуванню та оподаткуванню та не належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони та обмеження.

Згідно пункту 9 статті 1 Митного кодексу України зона спрощеного митного контролю - це частина зони митного контролю з належним технічним та інформаційним обладнанням для здійснення контролю у спрощеному порядку.

Громадяни, які проходять через зони спрощеного митного контролю, звільняються від подання митної декларації.

Розділом 8 Митного кодексу „Митний режим щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України”, відповідно до вимог міжнародних митних норм, правил і стандартів законодавчим шляхом розширене коло видів митних режимів. У статті 185 „Види митного режиму” Кодексом визначається, що відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму:

· Імпорт;

· Реімпорт;

· Експорт;

· Реекспорт;

· Транзит;

· Тимчасове ввезення (вивезення);

· Митний склад;