Реферат: История СССР и Украины в 1953 - 1964 гг.
г) “Догоним и перегоним Америку по производству мяса и молока на душу населения” – також негативна реформа, бо мала місце, наприклад, Рязанська афера – коли молочних корів пустили під ніж - на м’ясо.
На початку 2-ої половини 50-тих років рівень приросту валової сільськогосподарської продукції становив 7,6 % на рік, а на початку 60-тих – 11 % за семирічку (1959 – 1965).
3) Грошова реформа (1961) – грощі, що перебували у заощаджненнях, зменшили свою реальну вартість в 10 разів – держава обікрала народ.
4) Економічна дискусія – з 1961 р. – з приводу модифікації системи управління народним господарством – основний вчений – Ліберман (з Харківського Інституту).
5) Високий рівень розвитку промисловості – головним чином це пов’язано з децентралізацією управління промисловістю. VI-та п’ятирічка (1956 - 1960) була зупинена, бо ще в 1958 році стало ясно, що вона провалена. Сплановано семирічку (1959 – 1965) – приріст валової промислової продукції заплановано на 80 %, а вийшло на 84 % - перевиконано план. Але : протягом 1951-55 рр. Промисловий потенціал зріс на 91,4 %, а протягом 1961-65 – на 53 %. Отже, припинилась сталінська надіндустріалізація. У розвитку промисловості 1961-65 рр.( приріст валового продукту промисловості – 53 %) : відставали – паливна (30 %), чорна металургія (40 %), легка промисловість (20 %) ; середніми темпами розвивалась харчова – на 50 % ; швидкими темпами – машинобудування (85 %) та енергетика (80 %) ; надшвидкими темпами розввивалась хімічна промисловість (120 %), що обумовлено потребою хімізації сільськогосподарського виробництва.
Відбувалось впровадження результатів НТР у промислове виробництво, що мало підвищити рівень продуктивності праці, але диретори підприємств на місцях, які не звикли до нецентралізованих методів управління виробництвом, не поспішали модернізувати виробництво на своїх підприємствах.
Причини високого рівня розвитку промисловості :
а) впровадження результатів НТР у виробництво (наприклад, освоєння космосу, атомна енергетика, хімізація, інші новітні технології ;
б) не вичерпались можливості екстенсивного розвитку промисловості – переорієнтація напрямку капіталовкладень за Урал, в Казахстан, на Сибір – на спорудження нових промислових гігантів ;
в) розширення моральних стимулів праці – програма “комуністичне ставлення до праці”.
Отже, промисловий потенціал зростав досить швидкими темпами, інтеграція економіки республік в загальносоюзний комплекс уповільнилась, зацікавленість робітників у праці збільшилась, АЛЕ якість продукції залишалась низькою та відбувалось погіршення екологічного стану (наприклад, створення каскаду ГЕС на Дніпрі, хімізація чи ерозія грунтів).
6) Кризові явища в сільському господарстві - в сільському господарстві кризові тенденції стали намічатись ще з кінця 50-тих років, коли врожай з цілини зменшився в кілька разів. Це призвело до того, що стали зникати неперспективні села, колгоспи укрупнялись і сільське господарство знову стало найслабшою ланкою радянської економіки.
7) Покращення РЖН – по-перше, Хрущов був “романтиком” і вірив, що систему можна зберігти шляхом покращення РЖН, по-друге, СРСР став більш “відкритим” і в підвищенні РЖН виникла потреба.
Причини підвищення РЖН :
а) зміна ставлення керівництва до народу ;
б) розвиток народного господарства давав гроші для соціальної сфери ;
в) народне господарство вже було відбудоване.
Позитивні зміни у РЖН :
а) скорочення робочого тижня до 5 днів, в деяких галузях промисловості (наприклад, у важкій) – скорочення робочого дня до 6 годин ;
б) доходи населення за рік зростають в 4 рази ;
в) поява товарів тривалого використання, що стають доступними для населення ;
г) масове житлове будівництво – 18 млн людей покращили житлові умови ;
д) позитивні зміни на селі – паспортизація, збільшення зарплати в 4 рази, впровадження пенсій для колгоспників ;
е) збільшення пенсій на 80 % ;
є) кількісні зміни в системі медичного обслуговування.
ОТЖЕ, внаслідок хрущовських реформ у народному господарстві рівень приросту валової продукції залишився високим, рівень життя народу покращився, але зміни у сільському господарстві призвели до негативних наслідків.
Україна.
Україна ЗАЛИШАЛАСЬ ПРОВІНЦІЄЮ СОЮЗУ, тому майже всі тенденції, характерні для СРСР, були характерні й для України, в той же час в Україні не могло бути нічого оригінального, відмінного від созного. Тому особливості розвитку України в даному аспекті можна розглядати як частину цілого, частину особливостей розвитку (основних тенденцій) СРСР. Отже, ще раз повернусь до основних тенденцій періоду для СРСР, щоб виокремити особливості цих тенденцій для України.
1. Десталінізація – в Україну повернулось найбільше репресованих (до 300 тис. чол.) у процентному відношенні кількості населення, але реабілітація українців, ув’язнених за “націоналізм”, не відбувалась.
2. Запровадження політичних реформ у сукупності з введенням нових методів внутрішньопартійної боротьби дозволило Комуністичній партії України (далі – КПУ) активніше боротись за владу в КПРС, збільшити свій вплив там. Причиною було те, що українці були особисто віддані Хрущову, який був першим секретарем ЦК КПУ 11 років ( з перервою). По-перше, відбувалась “українізація” керівництва КПУ – і Кириченко, і Підгорний, і Шелест були українцями. По-друге, відбувалось переміщення українських керівних кадрів до Москви : Кириченко і Підгорний стали секретарями ЦК КПРС, Семичасний – головою КДБ СРСР, Полянський – членом Політбюро ЦК, Малиновський – членом Політбюро ЦК і Міністром оборони СРСР. По-третє, українці підтримали Хрущова у 1957 році. По-четверте, знімали Хрущова також переважно українські кадри (Брєжнєв, Семичасний, підгорний та інші). Отже, КПУ відігравала все більшу роль у боротьбі за владу в КПРС та СРСР. Україна вийшла на становище “другої серед рівних”(О. Субтельний).