Реферат: Карти - джерело географічних знань
ІІІ. Підведення підсумків . Обговорення і оцінювання результатів роботи.
І V . Домашнє завдання. Випереджаюче завдання. підібрати приклади використаннякарт в різних галузях людської діяльності.
Урок 3-4.
Карти – джерела географічних знань, їх зміст і призначення. Картографічні проекції, спотворення площ, форм, кутів і відстаней.
Мета : сформувати в учнів поняття про картографічні проекції, способи зображення географічної інформації; систематизувати знання учнів про особливості карт, удосконалити уміння працювати з картами.
Обладнання: ОІС, атласи, глобуси, таблиця ”Картографічні проекції”, стінна фізична карта України та світу.
Необхідний час: 2 уроки
Хід уроку
І. Повідомлення теми, задач уроку. Мотивація знань.
Історія зародження карти сягає в далеке минуле, коли люди ще не мали писемності. Вік деяких знайдених на скелях, на дереві чи мамонтовій кістці карт сягає 10-15 тис. років. Це свідчить про велику роль карт в житті давніх людей. Чи змінилась роль карти в житті людини в наші дні?(Учні наводять приклади, де використовуються карти в наші дні).
Наукові витоки картографії беруть початок в античній Греції. На перших картах давні греки зображували Землю у вигляді плоского кола, оточеного водою. Першим, хто побудував сітку паралелей і меридіанів і на їх основі склав карту Землі був Ератосфен. Але батьком картографії вважають Птоломея, що жив у м. Олександрія у ІІ ст.. На його карті були позначені усі відомі на той час землі і для 100 об’єктів були визначені координати. За цією картою плавав Колумб.
Недоліком усіх цих карт було не тільки те, що не були позначені всі існуючі на Землі географічні об’єкти, були спотворені площі материків і країн, а й не можливо було точно визначити відстані, напрями, кути. Першим, хто створив математично точну модель Землі на площині був Герард Меркатор, якого і сьогодні називають королем картографії. Саме він започаткував в основу карт класти різні види проекцій, про які сьогодні на уроці і піде мова.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
З уроків географії у 7 класі ви вже знаєте, що таке карта, як поділяють карти за масштабом, обсягом території, змістом.
Для перевірки ваших знань пропоную такі завдання:
- Перед вами 2 карти: одна в масштабі 1: 500 000, а друга – 1: 10 000 000. Яка з них має більший масштаб і у скільки разів?
- До яких груп карт ви віднесете наступні карти: карту масштабом 1: 100 000, карту масштабом 1: 500 000, карту масштабом 1: 10 000 000?
- Як за числовим масштабом визначити іменований?
- Які за обсягом території представлені карти в нашому атласі, а які не представлені?
- Які за змістом карти є в нашому атласі?
- У М. Лермонтова є такі слова:
„ Тамбов на карте генеральной кружком представлен не всегда”. Як ви розумієте ці слова? Що таке генералізація?
ІІІ. Засвоєння нових знань
Проектування земної поверхні на площину має безліч труднощів. Тому поверхню Землі або її частин вирішили проектувати на яку-небудь допоміжну геометричну поверхню. Які ж допоміжні геометричні поверхні використовуються у картографуванні? ( За допомогою ОІС учні називають такі поверхні).
Картографічні проекції в залежності від виду використання допоміжної геометричної поверхні називаються азимутальними, циліндричними, конічними і поліконічними.
Циліндричні проекції як допоміжну геометричну поверхню використовують бокову поверхню циліндра, дотичну до еліпсоїда Землі (геоїда). Лінія дотику – це лінія нульових спотворень.
Конічні проекції як допоміжну геометричну поверхню використовують бокову поверхню конуса. Тут теж існує лінія нульових спотворень. В поліконічних проекціях градусна сітка глобуса переноситься на бокові поверхні кількох конусів, які потім за певними математичними правилами розгортаються у площину.
Азимутальна проекція як допоміжну геометричну поверхню використовує площину, дотичну до еліпсоїда(геоїда). Точка дотику – це точка нульових спотворень.
Як ви вважаєте, де на таких картах будуть найменші спотворення? (В точці дотику спотворення відсутні).
Як бачимо, в якій проекції не була б зроблена карта, уникнути спотворень не можливо.
Але в циліндричній проекції, наприклад, не спотворюються кути, тому таку проекцію можна віднести до рівнокутних. Існують проекції, де зберігається пропорційність площ, тобто площі географічних об’єктів таких карт пропорційні відповідним площам земної поверхні. Такі проекції називають рівновеликими .
Існують довільні проекції, де спотворюються і площі , і кути. До цієї групи проекцій можна віднести рівнопроміжні проекції, які зберігають постійну величину масштабу за одним із напрямків (наприклад, за меридіанами).
Ще раз за допомогою ОІС повторіть, як поділяють проекції в залежності від характеру спотворень і в залежності від того, яку допоміжну геометричну поверхню використали.
А зараз перевіримо, як ви зрозуміли прочитане.
- Яку проекцію краще застосувати при складанні навігаційної карти?
- Яку проекцію краще застосувати при побудові карти Африки? України?
- Яку проекцію краще застосувати при побудові політичної карти світу?
- Яку проекцію краще застосувати при складанні карти Північного Льодовитого океану?
Підведемо підсумок.