Реферат: Казахсстан
Великі запасами кольорових металів розташовані в Центральному Казахстані. На березі оз. Балхаш збудований Коундарский рудник, збагачувальна фабрика і мідеплавильний завод, а в центрі Казахстану на базі унікального родовища мідних руд створений Джезказганский гірничо-металургійний комбінат. У Центральному Казахстані діють також великі підприємства по виробництву рідкісних металів - Акчатауский гірничо-збагачувальний комбінат. У Південному Казахстані працюють Ачисайский поліметалічний комбінат у Кентау і свинцевий завод у Чимкенті. Ця галузь розвивається й у північній частині республіки: у Тургайскому степу виявлені великі родовища бокситів, і на їхній базі в Павлодарі побудований алюмінієвий завод.
Казахстан має розвинуту чорну металургію. Добуваються залізна, марганцева і хромітова руди; виплавляються чавун, сталь і різноманітні феросплави.
Чорна металургія - одна з наймолодших галузей промисловості Казахстану. У 40-50-х роках вступили в дію Актюбінский завод феросплавів і Казахський металургійний завод у Темиртау; у Темиртау побудований Карагандинський металургійний завод. Металургійні заводи в Темиртау і рудні підприємства утворять Карагандинський металургійний комбінат. Ферросплавний завод побудований у місті Єрмак. Швидко розвивається залізорудна промисловість на базі Тургайского залізорудного басейну; працюють Соколовско-Сарбайский гірничо-збагачувальний комбінат, Лисаковский і Качарский гірничо-збагачувальні комбінати. Залізорудна промисловість забезпечує сировиною також чорну металургію Південного Уралу і Західного Сибіру.
Основою для хімічної промисловості служить багата місцева сировина: фосфорити, поварена і калійна солі, нафтопродукти, що вміщують гази й відходи металургії.
У Казахстані видобувається жовтий фосфор (88% його союзного випуску в 1989 році), подвійний суперфосфат, аммофос, сірчана кислота, карбід кальцію, синтетичний каучук, хромові сполуки, пластмаси, засоби для захисту рослин та інше. Особливо швидко росте випуск мінеральних добрив: до 8 млн. т рік.
На півдні республіки, на базі фосфоритів Каратау, створений великий комплекс підприємств хімічної промисловості. Тут працює гірсько-хімічний комбінат по видобутку і збагаченню фосфоритів. У Джамбулі на цій сировині діють три хімічних підприємства, два з них роблять жовтий фосфор. Фосфорний завод у Чимкенті випускає продукції понад 30 найменування. На сировину Каратау працює й Актюбинский хімічний завод.
На заводах кольорової металургії в Усть-Каміногірську, Леніногірску, Балхаші, Чимкенті за рахунок утилізації сірчистих газів, що відходять, налагоджений випуск сірчаної кислоти.
Для використання побіжного газу і продуктів нафтопереробки в Західному Казахстані побудовані заводи пластмас у Шевченко і хімічний завод у Гур'їві: поліетилен і поліпропілен. Працюють Кустанайський завод хімічних волокон, заводи: гумовотехнічних виробів у Сарани, хромових з'єднань в Актюбінську і синтетичного каучуку в Темиртау.
6.3. Машинобудування.
Машинобудування Казахстану є третьою галуззю промисловості по обсягу продукції після кольорової металургії і харчової. До 1990 року галузь виробляла понад 2000 найменувань машин і устаткування: тракторне, сільськогосподарське, важке машинобудування, електротехнічна промисловість, приладобудування, будівельно-дорожнє і комунальне машинобудування, збагачувальне і гірсько-шахтне устаткування, бурові верстати, ескаватори, що металоріжучі верстати, культиватори, точновимірювальні прилади та ін.
У 1970-1990 р. відбувалися зміни в розміщенні галузі. Якщо раніш машинобудування розташовувалося в основному в районі, де добувалося й опрацьовувалася гірничорудна сировина, то тепер заводи машинобудування і металообробки розташовані майже у всіх областях. Значними центрами машинобудування стали Павлодар, де розташовані тракторний завод, Целіноград із заводом "Казахсільмаш" і "Целіноградсільмаш" , що виробляють противоерозійну техніку, Караганда, де на машинобудівному об'єднанні "Каргомаш" випускається устаткування для вугільних шахт.
6.4. Виробництво товарів народного споживання.
Казахстан має легку і харчову промисловість, орієнтовані на місцеві сировинні ресурси. Легка промисловість складається з трикотажної, сукняної і бавовнопрядильної фабрики в Алма-Аті, сукняний комбінат, взуттєва і панчішна фабрики в Семипалатинську, взуттєва і швейна фабрики в Кустанаї, шкіряні підприємства в Кзил-Орді і Джамбулі. Алма-атинський бавовняний, Кустанайський сукняний, Джамбулский шкіряно-взуттєвий комбінатами , панчішною і взуттєвою фабриками в Караганді, фабрики білизняного трикотажу в Джезказгані й Актюбінську, верхнього трикотажу - у Семипалатинську. До 1990 року Казахстан робив до 30 млн. пар шкіряного взуття, до 100 млн. пог. метрів тканини (із них до 10 % вовняних ).
На базі розвинутого тваринництва створена розгалужена мережа підприємств м'ясної і молочної промисловості. По виробітку м'яса Казахстан поступався лише РСФСР і Україні. Найбільші підприємства цієї галузі - Семипалатинский, Петропавловський, Алма-Атинский, Уральський м'ясокомбінати. Для скорочення радіуса доставки худоби м'ясокомбінати розташовані рівномірно у всіх областях республіки. У свої кращі по обсягах виробництва 1988 -1990 років Казахстан переробляв до 43 кг. м'яса і субпродуктів на один жителя, робив у рік до 160 тис. тонн ковбасних виробів ( 9 кг на один жителя ). У основному в районах разведення великої рогатої худоби розміщаються численні молочні і маслосирозаводи. Особливо багато молочної продукції виробляється в Кустанайській, Північно-казахстанській, Східно-Казахстанскій, і Карагандинській областях. Підприємства мукомельно-круп'яної галузі розміщені в основному в містах, що знаходяться в районах оброблення зернових культур: Кустанаї, Целінограді, Семипалатинську, Алма-Аті й ін.
Цукрова промисловість розвинута на півдні Казахстану, в областях бурякосіяння - Алма-Атинскій, Талди-Курганскій і Джамбулскій.
У Алма-Атинскій і Чимкентскій областях, де розташовані основні масиви садів і виноградників, плодових і овочевих культур республіки, розвинуті плодоконсервна промисловість, працюють заводи первинного виноробства.
7.Сільське господарство.
Казахстан виробляє майже усі види сільськогосподарської продукції :від зерна і м'яса до бавовни і лікарських трав. У складі СРСР Казахстан давав 1/4 загального виробництва пшениці, шерсті і каракулю. 45% загального обсягу продукції сільського господарства дає рослинництво, 55% - тваринництво.
Посівні площі, тис. га
| 1913 | 1950 | 1970 | 2000 | |
| Вся посівна площа | 4145,7 | 7854,3 | 31558,4 | 32010 |
|
Зернові культури У тому числі: пшениця... ...... ...... ...... .... рис...... ...... ...... ...... ...... .... просо... ...... ...... ...... ...... .... | 3880,8 2507,1 25,3 455,2 | 6055,2 4024,0 29,8 464,7 | 22406,7 16592,0 90,6 711,3 | 22746 |
Технічні культури У тому числі: бавовник..................... цукровий буряк... ...... ...... соняшник ... ...... ...... | 102,8 15,0 - 18,8 | 367,5 96,9 20,3 157,1 | 458,2 118,5 70,4 102,1 | 490 |
| Картопля | 41,5 | 140,6 | 190,4 | |
| Овочі | 12,2 | 28,3 | 53,0 | |
| Кормові культури | 88,2 | 1234,9 | 8409,9 | 8574 |
Навіть у неврожайні роки Казахстан практично цілком забезпечує себе зерном (виробляючи 0,7-0,9 тонн зерна на одного жителя) і має ресурси для його експорту. У північних районах Казахстану, у степовій і сухостеповій зонах із їхніми чорноземами і каштановими грунтами, зосереджений основний фонд орних земель. Грунтово-кліматичні умови сприяють розвитку тут богарного (неполивного) землеробства, обробленню зернових культур, особливо пшениці.
До півдня степова і сухостепова зони поступово переходять у напівпустелю, а потім у пустелю. На півдні республіки переважають сіроземи, і на зрошуваних землях вирощують бавовну, рис, цукровий буряк, кукурудзу на зерно, овочі і баштанні культури, розводять сади і виноградники.
Пасовищні угіддя розташовані головним чином у пустельних і напівпустельних районах. Раціональне використання пасовищ при достатньому їхньому обводнюванні створює умови для подальшого збільшення поголів'я овець, верблюдів і коней.
На півдні, південному сході і сході пустині підходять до передгір'їв Тянь-Шаню, Джунгарского Алатау й Алтаю. На схилах гір розвивається садівництво, а гірські луки - прекрасні пасовища.
Основні областя республіки, що виробляють зерно - Кустанайська, Тургайска, Кокчетавська, Целіноградска, Актюбінска, Уральська і Павлодарска, розташовані в межах степової і сухостепової зон. Зернові культури в цих областях дають більше половини продукції рослинництва. Усього ж тут виробляється 80% зерна.
У Карагандинській і Семипалатинській областях, розташованих в основному в напівпустельній зоні, вирощуються зернові, кормові культури і картопля.
На півдні Казахстану (Талди-Курганска, Алма-Атинска, Джамбулска, Чимкентска і Кзил-Ординска області), особливо в передгірних напівпустелях, де багато тепла і переважають родючі сіроземи на зрошуваних землях, крім пшениці вирощуются більш теплолюбні рис і кукурудза й особливо різноманітні технічні культури: бавовна, тютюн, цукровий буряк, південні овочі і фрукти, виноград.
На більш холодному Алтаї, у його передгір'ях і міжгірях вирощуются в основному зернові (жито, овес, пшениця, гречка), соняшник, картопля, овочі.