Реферат: Харчова добавка аспартам Е951
1. Загальна характеристика аспартаму
Аспартам – штучний підсолоджувач, замінник цукру (харчова добавка E951). Метиловий ефір дипептиду, що складається із стандартних амінокислот: аспарагінової і фенілаланіну.
Історія виникнення : Аспартам був відкритий в 1965 р. Джеймсом М. Шлаттером, хіміком, що працював на компанію G.D. Searle & Company. Шлаттер синтезував аспартам у ході досліджень для виробництва ліків від язви. Він виявив солодкий смак аспартама випадково, облизнувши палець, на який потрапив аспартам. Першими стали застосовувати аспартам в США й Великобританії– з 1981 року. Випускає під різними торгівельними марками (наприклад, Equal, Spoonful), аспартам оголошений альтернативою цукру, що дозволяє не набирати вагу і не є канцероген, як використовуваний раніше штучний підсолоджувач – сахарин.
Синоніми: Сладекс, нутрасвіт, N-L-б-аспартил-L-фенілаланінметиловий ефір; англ. aspartame, АРМ.
Хімічна назва: 3-аміно-N – (б-карбометоксі-фенетіл) – сукцинамової кислоти.
Емпірична формула: С14 Н18 N2 05 .
Молекулярна маса: 294,30.
Структурна формула:
Органолептичні властивості : Білі, слабко гігроскопічні кристали без запаху з інтенсивним солодким смаком, приблизно в 200 разів солодший сахарози, побічний присмак відсутній.
Фізико-хімічні властивості: Не зовсім стабільний до гідролізу, особливо при нагріванні. Тпл =246–247°С, розкладання починається при 196°С. Легко розчиняється в гарячій воді; середньо розчиняється в холодній воді, спиртах; нерозчинний у жирних розчинниках.
Таблиця 1. Специфікація
| Показник | ПЧР5 | РСС1В |
| Вміст аспартама, % СВ | 98,0–102,0 | 98,0–102,0 |
| рН (1 до 125 частикам води) | 4,5–6,0 | - |
| Уд. обертання ап 20 , град. | 14,5–16,5 | 14,5–16,5 |
| Втрати при сушінні, %, не більше | 4,5 | 4,5 |
| Сульфатна зола, %, не більше | 0,2 | 0,2 |
| 5-Бензил – 3,6 – діоксо-2-піперазин-оцтова кислота, %, не більше | 1,5 | 1,5 |
| Аз/тяж, металів, мг/кг, не більше | 3/10 | -/10 |
Метаболізм і токсичність : Аспартам розщеплюється на L-амінокислоти і метанол, які нормально всмоктуються й повністю метаболізуються. У результаті побічної реакції утворюється дикетопіперазин (ДКП) із власним значенням ДСП. Утримування фенілаланіну (близько 60%) може завдати шкоди хворим фенилкетонуріею і вимагає спеціального нанесення інформації на етикетку харчового продукту (Фенилкетонурія – дуже рідкісний (1:15 000) генетичний дефект, що вимагає спеціальної дієти).
2. Метод отримання
Аспартам отримують синтезом з L – амінокислот:
аспарагінової кислоти
фенілаланіна.
Схема отримання аспартаму:
Домішки: дикетопіперазин (продукт розпаду).
Кольорові реакції
????????????, ??????? ? ????????: ?????? ????, ?????????, 10% ?????? NaOH, 1% ?????? CuSO4, 0,2% ?????? ??????????, ????????????? ?????? ???????, 0,5% ?????? ?????????.Біуретова реакція. У лужному середовищі білки, а також продукти їхнього гідролізу – поліпептиди дають фіолетове або червоно-фіолетове забарвлення із солями міді. Реакція обумовлена наявністю пептидних зв'язків (-NHCO-). Позитивна біуретова реакція проявляється в з'єднаннях, що містять не менш двох пептидних груп. Інтенсивність забарвлення залежить від довжини пептиду і варіює від синьо-фіолетового до червоно-фіолетового й червоного.
Біуретову реакцію дають також аспарагін (амід аспарагінової кислоти) і амінокислоти гістидин, треонін і серін.
Свою назву реакція одержала від біурета – з'єднання, що утворюється при нагріванні сечовини. Ця реакція супроводжується відщіпленням молекули аміаку.
Комплексної мідно-натрієвої солі пептидів і білків приписують наступну будову:
аспартам підсолоджувач сполука хімічний
Техніка виконання роботи: до 1 молярного розчину аспартама додають 1 молярний 10% розчину їдкого натрію й 2 краплі 1% розчину сірчанокислої міді. У присутності білків і пептидів (починаючи із трипептидів) з'являється рожево-фіолетове забарвлення. Реакція заснована на утворенні хелатного з'єднання іонів міді (+2) із двома пептидними зв'язками.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--