Реферат: Хлібопекарська галузь. ВАТ Донецький хлібокомбінат

Київські підприємства одні з небагатьох в Україні підтримують розвиток вітчизняної науки в області хлібопечення. Фінансова підтримка і наданням своїх заводських територій для випробування дослідних зразків дає можливість з'являється на вітчизняному ринку технологічного обладнання і дозувально апаратурі нового покоління, часом не поступаються імпортним аналогам, але більш дешевим, Що має велике значення в умовах державного регулювання цін на хліб.

Незважаючи на те, що промислові хлібозаводи є прихильними класичної технології хліба, за останні роки дуже багатьма хлібозаводами України освоєні вироби європейської якості - в першу чергу, хлібобулочні вироби з різними харчовими добавками. Нас хвилює проблема продовження терміну зберігання хліба та хлібобулочних виробів. Практично кожен хлібозавод використовує упаковку - в першу чергу, в поліпропіленову плівку. Хоча цей напрям відкрито - в основному, ця операція здійснюється вручну - питома вага пакувальної продукції великий, нарізаною - і того менше.

Практично не отримують поширення принципово нові технології: заморожені напівфабрикати і напівфабрикати, що вимагають допікання в роздрібній мережі. Такий підхід може зробити революцію в хлібопеченні, але для цього немає поки ні достатньої інформації, ні досвіду, ні вітчизняних і виробничих напрацювань.

Незалежно від технічної оснащеності пекарні основні технологічні етапи виробництва хліба залишаються незмінними. Це просіювання борошна, приготування тіста, формування виробів, їх расстойку і випічка.

При просіюванні відбувається очищення борошна від сторонніх домішок, а також її розпушування і аерація, тобто. насичення повітрям, що полегшує заміс тіста і сприяє його підйому.

Просіяне борошно надходить в діжу тістомісильні машини. Туди ж додають інші інгредієнти і замішують тісто відповідно до обраної технології. В умовах міні-пекарні найбільш зручні безопарний або прискорений способи приготування тіста.

Отриману масу тесту ділять на порційні шматки. Робити це можна вручну або автоматично. Після цього заготівлях потрібно надати потрібну форму та розміри. Для отримання формового хліба (буханців) заготівлі досить укласти в хлібні форми і в такому вигляді виробляти їх расстойку і випічку. Для виробництва подового хліба (тобто. випікається на аркушах - батони, булки тощо) потрібно округлення тестових шматків. При цьому ущільнюється поверхневий шар, поліпшується структура тесту. При випічці батонів округленим заготівлях надають відповідну витягнуту форму.

Під час обробки з тіста випаровуються гази, а тісто робиться щільним, важко пропікається. Щоб його розпушити, потрібно Сформовані вироби поставити в тепле і вологе місце для додаткового бродіння - расстаіванія.

Випічка - заключна стадія приготування хлібних виробів, остаточно формує їх якість. Умови випічки справляють істотний вплив на процеси, що відбуваються в тестовій заготовці.

Для ефективного функціонування підприємств будь - якої галузі необхідне вдале інвестування. Аналіз інвестиційної політики свідчить: для залучення в Україну інвестицій необхідні чіткі й прозорі дії в оподаткуванні, у системі мита, в ліцензуванні окремих видів діяльності.

Харчова промисловість України — один з найбільших реципієнтів інвестицій. Ділові стосунки харчових підприємств України на­лагоджено з фірмами США, Англії', Італії, Австрії, Данії. Особливе місце належить німецьким фірмам:

У хлібопекарській промисловості розроблено бізнес-плани, які задовольняють вимоги ЮНІДО, виз­начено підприємства, найбільш привабливі для інвесторів. У травні цього року в рамках щорічних зборів ЄБРР проведено круглий стіл щодо презен­тації інвестиційних можливостей у харчову промис­ловість. Було представлено 30 інвестиційних про­ектів. Це — початок великої творчої роботи.

1.4. Аналіз ринку джерел фінансових ресурсів

Дослідивши підтримку підприємств хлібопекарської галузі державою, було з’ясовано, що фінансування виконання заходів, визначених державною цільовою програмою "Зерно України - 2008-2015" здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інвестиційних коштів та інших джерел фінансування. Кошти, необхідні для виконання програми включатимуться у Закон України про Державний бюджет України відповідного року окремим рядком.

Напрямки державного фінансування включатимуть:

· формування державного продовольчого резерву зерна;

· здешевлення короткострокових, середньострокових та довгострокових кредитів для виробників зерна;

· здешевлення вартості страхових внесків для виробників зерна;

· селекційна робота та формування запасів високоякісного насіння;

· заходи по боротьбі з шкідниками та хворобами зернових культур;

· стимулювання високотехнологічного виробництва зерна, розвиток ресурсозберігаючих технологій при його виробництві;

· підтримка виробництва зерна на зрошуваних землях у регіонах з несприятливими кліматичними умовами, відновлення та розвиток централізованих систем зрошення;

· створення та фінансування системи прогнозування врожаю зернових, зокрема із використанням космічних технологій, створення служби моніторингу, аналізу та прогнозування кон'юнктури ринку зерна, поширення інформації серед учасників ринку;

· розвиток інфраструктури ринку зерна, переоснащення та сертифікація державних лабораторій якості зерна, створення єдиної системи якості зерна;

· приведення у відповідність до вимог світового ринку та європейських інтеграційних намірів стандартів на зерно, розробка нових стандартів;

· здійснення цільових наукових досліджень.

Стимулювання залучення в цей сектор України національних та іноземних інвестицій забезпечується шляхом створення стабільних і прозорих умов господарювання відповідно до принципів державної цільової програми "Зерно України - 2008-2015", що наведені нижче.

1. Удосконалення та приведення у відповідність до вимог Світової організації торгівлі та потреб ринку законодавства України, зокрема Законів України "Про державну підтримку сільського господарства України", "Про зерно та ринок зерна в Україні".

2. Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та розвиток ринку землі.

3. Створення виключно сприятливих умов для ввезення на територію України високоефективної сільськогосподарської техніки, якісного насіння, засобів захисту рослин та інших ресурсів, необхідних для підвищення ефективності виробництва зерна (скасування імпортних мит та пільговий податковий режим).