Реферат: Клініко-імунохімічна оцінка ефекту захисту мозку при тяжкій черепно-мозковій травмі

Вперше встановлено, що первинне ушкодження нейронів та астроцитів призводить до надходження у кров нейроспецифічних білків NSEта GFAPпротягом перших 6 годин тяжкої черепно-мозкової травми.

Вперше встановлено, що концентрація нейронспецифічної енолази у гострому періоді тяжкої ЧМТ відображує рівень свідомості.

Вперше встановлено, що використання L-лізину есцинату в дозі 20 мл/добу та мексидолу у дозі 800 мг/добу внутрішньовенно у комплексі інтенсивної терапії тяжкої черепно-мозкової травми зменшує елімінацію у кров нейроспецифічних білків, у порівнянні із стандартною терапією, що свідчить про здатність стабілізувати гематоенцефалічний бар’єр у цих препаратів.

Практичне значення отриманих результатів. Запропонована схема інтенсивної терапії тяжкої черепно-мозкової травми забезпечує зменшення тривалості штучної вентиляції легенів на 29,2%, прискорення відновлення свідомості на 17,4% та зниження летальності у гострому періоді на 10,1%. Запропонована схема інтенсивної терапії впроваджена у роботу Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мєщанінова, Харківської обласної клінічної лікарні, Дніпропетровської міської лікарні №11, матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі лікарів-інтернів та лікарів-курсантів анестезіологів Харківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Разом з науковими керівниками д.мед.н. професором А.А. Хижняком та д.мед.н. О.І. Гуріною визначені напрямки дослідження, сформульовані мета та задачі. Патентно-інформаційний пошук, огляд літератури, набір та обробка фактичного матеріалу, отримання нейроспецифічних білків GFAPта NSEу чистому вигляді, клінічні дослідження, розподіл хворих на групи, проведення інтенсивної терапії, імуноферментний аналіз нейроспецифічних антигенів, статистична обробка, теоретичне узагальнення результатів роботи та їх практичне впровадження виконані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації висвітлені у доповідях та обговорені на 4 з’їзді анестезіологів України (м. Донецьк, 2004 р.), науково-практичній конференції «Принципи захисту хворого від ендогенної та екзогенної агресії у анестезіології та інтенсивній терапії» (м. Донецьк, 2008 р.), 4 з’їзді нейрохірургів України (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), на засіданнях Харківської обласної Асоціації анестезіологів та ФДУ «ГНЦССиП им. В.П.Сербского».

Апробація дисертації відбулася на спільному засіданні кафедри медицини невідкладних станів і анестезіології та кафедри госпітальної хірургії Харківського національного медичного університету 25 лютого 2008.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, із них 4 – у наукових журналах, затверджених ВАК України, отримано патент на корисну модель та надруковані методичні рекомендації із грифом МОЗ України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 123 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, ілюстрована 23 рисунками, містить 9 таблиць. Список використаної літератури містить 180 джерел, із них 70 літературних джерел із країн СНД та 110 іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи. До дослідження увійшли 191 пацієнтів у віці від 18 до 65 років з тяжкою ЧМТ, що знаходились на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мєщанінова та 45 здорових донорів.

Дизайн дослідження (рис. 1) – клініко-біохімічне проспективне рандомізоване дослідження. Умовою включення була тяжка черепно-мозкова травма (8 балів та менше за шкалою ком Глазго). Умовою виключення пацієнтів з дослідження була наявність захворювань та травм нервової системи в анамнезі.

Для оцінки ефективності різних схем інтенсивної терапії усі пацієнти були розподілені в момент надходження на 3 групи за допомогою простої фіксованої рандомізації з використанням методу випадкових чисел.

Пацієнти групи 1 (n= 76) отримували стандартну інтенсивну терапію, згідно існуючим рекомендаціям. Пацієнтам 2 групи (n= 58) до комплексу інтенсивної терапії було включено препарат L-лізину есцинат, що має протинабряковий та ангіопротекторний ефект, в дозі 20мл/добу протягом 7-8 діб. Пацієнтам 3 групи (n= 57) проводилась мультимодальна нейропротекторна терапія шляхом включення до комплексу інтенсивної терапії L-лізину есцинату в дозі 20 мл/добу та мексидолу в дозі 800 мг/добу (антиоксидантний та антигіпоксичний препарат). Умовно здорові донори (n= 45) склали контрольну групу.

Діагноз встановлювався на основі даних анамнезу, клінічного та неврологічного дослідження. Із інструментальних методів використовували МРТ головного мозку (томограф Образ-1 з індукцією магнітного поля 0,12 Тл), ехоенцефалоскопію та краніографію.

Рис. 1 Дизайн дослідження.

Умови включення пацієнтів	1. Тяжка ізольована черепно-мозкова травма (8 балів та менше за ШКГ)
Умови виключення пацієнтів	Наявність захворювань та травм нервової системи в анамнезі
Загальна кількість пацієнтів	191 пацієнт Чоловіків– 154 Жінок– 37
Рандомізація	Фіксована пряма рандомізація з використанням методу випадкових чисел
Параметри розподілу на групи	Схема інтенсивної терапії
Стандартна	Стандартна звключенням L-лізинуэсцинату20 мл/добупротягом 7-8 діб	Стандартна звключенням L-лізинуэсцинату20 мл/добупротягом 7-8 дібта мексидолу800 мг/добу
ГРУПА 1	ГРУПА 2	ГРУПА 3
76 паціентів чоловіків– 60, жінок– 16 ШКГ = 6,6 ± 0,3	58 паціентів « 1 2 3 4 5 6 » К-во Просмотров: 176 Бесплатно скачать Реферат: Клініко-імунохімічна оцінка ефекту захисту мозку при тяжкій черепно-мозковій травмі >>> Скачать <<< Меню Поиск