Реферат: Клініко-лабораторна характеристика дітей з спадковою алергічною схильністю, корекція порушень

Результати дослідження та їх обговорення. Атопічний анамнез було виявлено у всіх 100 (100%) обстежених дітей. Серед обстежених дітей з САС спадковість була обтяжена по обох лініях у 17 (22,6%) пацієнтів, по материнській лінії – у 53 (70,6%); а у дітей з АД по обох лініях спадковість була обтяжена у 10 (40%), по материнській лінії – у 25 (100%). Атопічні захворювання в двох поколіннях спостерігалися в сім’ях у 15 (20%) дітей з САС та у 8 (32%) – дітей з АД. Приведені дані свідчать про високий ризик реалізації спадкової атопії у дітей, які народилися від батьків з обтяженою спадковістю, що співпадає з даними інших дослідників [С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо та ін., 1996, ElyH., 1997, LeungD., 1999].

Вивчення пренатального та інтранатального анамнезу показало, що патологічний перебіг вагітності та пологів мав місце майже у всіх матерів спостережуваних дітей. На інтеркурентні захворювання хворіла 41 (54,6%) з матерів спостережуваних дітей, із них майже у половини 18 (24%) було діагностовано дефіцитну анемію, ГРВЗ хворіли за час вагітності 23 (30,6%) матерів, загострення алергодерматозів мали 6 (8%) матерів. Загроза не виношування вагітності була у 39 (52%) матерів. У кожної третьої жінки під час пологів спостерігалася слабкість пологової діяльності. Таким чином, вплив гіпоксії, дисгормональні порушення, перенесені ГРВЗ під час антенатального та інтранатального періодів є важливими тригерними факторами і в майбутньому можуть сприяти трансформації спадкової атопії в захворювання.

Під час вагітності медикаментозне лікування отримували 41 (54,6%) з матерів дітей зі САС та 15 (60%) матерів дітей, хворих на АД; при вигодовуванні дітей груддю отримували медикаменти (в основному вітаміни) та недотримувалися гіпоалергенної дієти половина жінок. Виходячи з можливості алергізації організму матерів медикаментами останні, очевидно, мають використовуватися дуже обмежено при АС та при алергічних захворюваннях матерів.

Перші алергічні прояви у дітей були діагностовані протягом перших трьох місяців життя у 45 (60%) дітей, середній вік появи незначних алергічних ознак у більшості дітей з САС становив 2,5±0,5 місяців. Маніфестація захворювання АД у дітей, тобто поява стійких висипань, в середньому відбувалася у 10,5±0,5 місяців життя, що співпадає з даними інших дослідників [С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо та ін., 1996, М.А. Гомберг, А.И. Соловьев, В.А. Аковбян, 1998]. Відомо, що у дітей грудного віку одним із основних чинників маніфестації АС є харчова сенсибілізація. Перші алергічні прояви у значної кількості спостережуваних дітей спостерігалися вже під час грудного вигодовування, що найбільш ймовірно пов’язане з недотриманням матір”ю-годувальницею гіпоалергенної дієти, раннім введенням прикормів та корегуючих добавок, скороченням терміну „чистого” грудного вигодовування. Всі ці чинники являються надзвичайно несприятливими для дітей, які мають атопічно обтяжену спадковість.

У спостережуваних дітей шкірні висипи у вигляді папул відзначалися у 100%, але у дітей зі САС висипи були нерясними, короткочасними. Окрім ураження шкіри у цих дітей спостерігалися диспепсичні прояви у вигляді зригувань у 45 (60%), нестійких випорожнень у 30 (40%), метеоризму у 38 (50,6%) та кишкових колік у 12 (16%) на першому році життя. Виникненню даних клінічних ознак сприяли різноманітні чинники, найвагомішими серед них були погрішності в дієті (100%). Таким чином, харчова алергія є найбільш значимим патогенетичним фактором в трансформації АС в захворювання.

На основі результатів копрологічного дослідження нами було виявлено копрологічний синдром недостатності травного тракту у вигляді стеатореї, креатореї та амілореї у 53 (70,6%) дітей з САС та у 23 (92%) дітей з АД (р<0,05). Очевидно, ферментативна недостатність травного тракту сприяє антигенній пенетрацї кишкового епітелію, що призводить до розширення спектру харчової сенсибілізації у дітей з спадковою атопією. Отримані нами дані підтверджують висновки інших дослідників [И.М. Воронцов, О.А. Маталыгина, 1998, М.Ю. Денисов, 1999, Л.С. Бондар, 1996] щодо вагомої ролі функціональних розладів травної системи в реалізації АС.

На основі клініко-лабораторних даних дисбактеріоз кишечнику діагностувався у 53 (70,6%) дітей з САС, частіше діагностувався дисбактеріоз І та ІІ ступеня. За даними багатьох авторів [О.А. Субботина, И.И. Балаболкина, Л.И. Аруин, 1996] дисбіоз слизових оболонок є однією з провідних ланок реалізації спадкової атопії в захворювання на тлі фізіологічної незрілості слизових оболонок. Дисбактеріоз кишечнику сприяє підвищеній антигенній абсорбції, в тому числі деградації sIgA, що порушує місцевий захист.

При вивченні гемограми у дітей з проявами САС було виявлено дефіцитну анемію І ступеня у 30 (40%), вона мала нормохромний характер. Найбільш ймовірно, що розвитку анемії сприяли недостатнє депонування мікро- та макроелементів, вітамінів і білків в антенатальному періоді, та порушення засвоєння цих елементів в кишечнику в результаті нераціонального годування на тлі ферментативної недостатності, дисбактеріозу кишечнику.

Аналіз проведених досліджень з вивченням вмісту макроелементів в сироватці крові показав, що вони знаходилися в межах еталонних значень (табл. 1). При дослідженні рівня Mg в сироватці крові спостерігалася тенденція до його зниження у дітей, як з САС, так і з нозологічною алергією. Рівень Mg у дітей з САС був достовірно вищий, ніж у дітей з реалізованим алергічним захворюванням (р<0,005). Рівень Р в сироватці крові у дітей з САС та АД був достовірно вищим ніж у здорових дітей. При цьому у дітей з САС він був вірогідно вищим (р<0,005) ніж у дітей з реалізованим атопічним захворюванням. Таким чином, отримані нами дані виявили зниження рівня Mg і підвищення рівня Р в сироватці крові у дітей з САС і при реалізації схильності в АД та підтверджують думку інших авторів щодо участі Mg та Р в патогенезі алергічних захворювань [М.Ю. Адрианова, М.М. Дементьева, Л.Ю. Мальцева, 1995, Г.Б. Федосеев, А.В. Емельянов, В.а. Гончарова, 1994, J. Briton, I. Pavord, K. Richards, 1994]. Нами не виявлено вірогідної різниці між рівнями загального і іонізованого Са у дітей з САС у порівнянні з дітьми з АД та здоровими дітьми (р>0,05). Очевидно, рівень загального Са є досить сталою величиною завдяки чіткій діяльності регулюючих систем (кальцитоніну, паратгормону, кальциферолу).

Таблиця 1.

Показники макроелементів в сироватці крові у спостережуваних дітей

Показник, ммоль/л

Діти з алергічною схильністю

(n=75)

Діти з атопічним дерматитом (n=25)

Здорові діти (n=25)

Mg сироватки крові 0,840 ±0,01** 0,761±0,01# 0,861±0,02
Рівень загального Са в сироватці крові 2,52 ± 0,14* 2,53 ± 0,17* 2,52 ± 0,05
Рівень іонізованого Са в сироватці крові 1,21 ± 0,106* 1,22 ± 0,15* 1,21 ± 0,05
Р сироватки крові 1,61±0,21**, ## 1,41±0,17## 1,35±0,05

Примітка: * - р>0,05 – різниця недостовірна між показниками у дітей з САС і

АД в порівнянні з здоровими дітьми

** - р<0,005 – різниця достовірна між відповідними показниками у

дітей з САС та АД

# - р<0,05 – різниця достовірна між показниками у дітей з АД та

здоровими дітьми

## - р<0,05 – різниця достовірна між показниками у дітей з САС і

АД в порівнянні з здоровими дітьми

Аналіз отриманих результатів дослідження імунологічного статусу показав (табл.2), що найбільш характерним проявом дисімуноглобулінемії у дітей з атопічним генотипом є підвищення рівня загального IgE та IgG і зменшення рівня сироваткового IgA. Достовірне суттєве підвищення IgE (р<0,05) у дітей з АД, у порівнянні з даними дітей з САС, а також вірогідне підвищення IgG (р<0,05) у дітей з атопічним генотипом в порівнянні з здоровими дітьми ще до трансформації його в захворювання вказують на більш глибокі порушення в імунній системі у дітей з реалізованим алергічним захворюванням. У дітей з АД рівень сироваткового IgA був достовірно нижчим (р<0,05), ніж у дітей з САС, що може свідчити про більш значне його руйнування або про його транзиторний імунодефіцит, пов’язаний з недостатнім синтезом.

Таблиця 2.

Показники імунного статусу у обстежуваних дітей

Показник

Діти з алергічною

схильністю

(n=75)

Діти з атопічним дерматитом (n=25)

Здорові діти (n=25)

К-во Просмотров: 148
Бесплатно скачать Реферат: Клініко-лабораторна характеристика дітей з спадковою алергічною схильністю, корекція порушень