Реферат: Клініко-лабораторна характеристика дітей з спадковою алергічною схильністю, корекція порушень
(N<10)
Вміст IgG, мг/мл
(N=9,4±3,5)
Вміст IgA, мг/мл
(N=0,8±0,5)
Примітка: * р < 0,05 – різниця достовірна між відповідними показниками у
дітей з САС та у дітей з АД
** р>0,05 – різниця недостовірна між відповідними показниками у
дітей з САС та здоровими дітьми
# - р < 0,005, між відповідними показниками у здорових дітей
Нами також відмічено, що у дітей які знаходилися на штучному вигодовуванні з народження вміст загального IgE був достовірно вищим (р<0,05), ніж у дітей які протягом цього періоду знаходилися на грудному вигодовуванні. Аналізуючи отримані дані, щодо місцевого імунітету, слід зазначити, що рівень sIgA у назальному секреті у дітей з САС нижчий у порівнянні з здоровими дітьми та вірогідно вищий (р<0,005), ніж у дітей з АД.
При вивченні рівня ІЛ-4, як одного із медіаторів алергічного запалення, ми відмітили, що у дітей з спадковою атопією спостерігається достовірне підвищення (р<0,005) рівня ІЛ-4 в сироватці крові в порівнянні зі здоровими дітьми. При дослідженні корелятивних взаємозв’язків між ІЛ-4 та IgE у дітей з САС спостерігається низький кореляційний зв’язок (r=0,02), а у дітей з АД встановлено, що рівень IgE зростає прямо пропорційно ІЛ-4 (r=0,57, кореляція помірна). Таким чином, можна зробити висновок про те, що ІЛ-4 очевидно стимулює синтез IgE і може бути використаний, як показник еволюції АС в захворювання.
Нами простежений прямий кореляційний зв’язок між рівнем Са, Mg та рівнем sIgA, IgA, IgG у дітей з АС, що може свідчити про участь даних макроелементів у алергічному запаленні вже на початкових його етапах. Помірний зворотній кореляційний зв’язок між рівнем Са та рівнем IgA (r=-0,31), а також наявність зворотнього помірного кореляційного зв’язку між рівнем Са та рівнем sIgA (r=-0,35) у дітей з реалізованим алергічним захворюванням вказує на більш глибокі порушення системного та місцевого імунітету у дітей з АД, що, можливо, пов’язано також з наявністю у них хронічних вогнищ інфекції у 18 (72%) та дисбіозу слизових оболонок. Аналізуючи кореляційні зв’язки між рівнем Mg та рівнем імуноглобулінів, нами відмічено, що при зменшенні рівня Mg в сироватці крові у дітей спостерігаються збільшення рівня ІЛ-4, IgG та IgE в сироватці крові. Наявність помірного (r=-0,43) та високого (r=-0,53) зворотнього кореляційного зв’язку між цими показниками вказує на залежність рівня IgE від вмісту Mg в крові і співпадає з даними авторів [А.В.Емельянов,Г.Б. Федосеев, В.А. Эмануель, 1990, 1994, Н.В. Крилов, 1976], які в експериментальній роботі встановили, що дефіцит Mg в дієті сприяє підвищенню концентрації IgE. Наявність високого зворотнього кореляційного співвідношення (r=-0,52) між рівнем Р та рівнем IgA та помірного зворотнього кореляційного зв’язку (r=-0,32) між рівнем Р та рівнем sIgA у дітей з АД свідчить про більш глибокі порушення місцевого імунітету у дітей з реалізованим алергічним захворюванням. Виявлений зворотній кореляційний зв’язок між рівнем Mg та рівнем IgE (r=-0,07, r=-0,28) та прямий кореляційний зв’язок між рівнем Р та рівнем IgE (r=0,02, r=0,22) у дітей з САС та АД свідчить про те, що рівень IgE зростає прямо пропорційно підвищенню Р та зниженню Mg, що вказує на участь даних катіонів у синтезі IgE та дозріванні Т-лімфоцитів, а також на участь даних макроелементів в виділенні медіаторів алергічного запалення.
Нами виявлено високий ступінь сенсибілізації у дітей обох груп. Найбільш алергенними продуктами (більше ніж 50%) у дітей зі САС були алергени вівсяної та гречаної круп, картоплі, моркви, яблука. На другому місці за частотою виявлення у спостережених дітей, особливо першого року життя, було коров’яче молоко (45,7%), телятина (37,1%), кукурудзяна крупа (48,5%).
З метою корекції виявлених нами імунологічних, дисбіотичних, біохімічних порушень та ферментативної недостатності травної системи у дітей з САС нами був розроблений та апробований комплекс профілактично-реабілітаційних заходів для попередження трансформації АС в алергічне захворювання у дітей з атопічним генотипом. Даний комплекс ПРЗ пизначався упродовж 3-4 тижнів, у 25 дітей він включав призначення препарата „Береш магне плюс В6” в дозі, яка відповідала добовій потребі дитини в цьому макроелементі – 6-8 мг/кг на добу. Спостереження за дітьми проводилося на протязі 1-3 років, оцінювалася стійкість ремісії, поява клінічних ознак алергічного запалення, а також призначалось алерготестування, для обґрунтування поступового розширення раціону харчування.
У всіх спостережуваних дітей з перших днів після призначення гіпоалергенної дієти та побуту спостерігався зворотній розвиток симптомів ураження шкіри, зникнення симптомів верхньої та нижньої диспепсії, що свідчить про суттєве і першочергове значення гіпоалергенної дієти, як одного із основних напрямків профілактичних заходів для попередження маніфестації АС. При проведенні контрольного копрологічного та бактеріологічного дослідження нами виявлена позитивна динаміка: майже у 90% дітей зникли явища ферментативної недостатності травної системи, що корелювало (r=0,85) з зникненням симптомів нижньої диспепсії та нормалізацією показників бактеріологічного дослідження фекалій (зникнення явищ дисбактеріозу).
При оцінці захворюваності дітей нами були виявлені слідуючі закономірності: діти, які отримували ПРЗ, як з САС – 56% так і з АД – 33,3% менше хворіли на ГРВІ (3-4 рази на рік), при виникненні гострого бронхіту він протікав без явищ бронхообструкції, під час проведення планових профілактичнтх щеплень ускладнень у дітей, які отримували ПРЗ не спостерігалося, в той час, як у дітей які не отримували ПРЗ ми відмічали значні поствакцинальні реакції та ускладнення (висока температура 3-4 дні, місцевий інфільтрат, алергічні висипи на шкірі, диспепсичні прояви). У 25 дітей зі САС, які не отримували ПРЗ, у подальшому (на протязі 3-х років) ми спостерігали трансформацію схильності в захворювання: в 10 (40%) дітей був діагностований АД, 6 (24%) – БА, 5 (20%) – АР та у 4 (16%) дітей спостерігалася кропивниця на медикаментозні засоби та укуси комах.
При оцінці біохімічних показників у дітей з САС, які отримували комплекс ПРЗ спостерігалося достовірне підвищення рівнів Mg (р<0,005) та зниження Р (р<0,001) в сироватці крові, а також вірогідне підвищення рівнів загального білку (р<0,05) та альбумінів (р<0,005). У дітей, які отримували препарати Mg відмічалось достовірне (р<0,001) його підвищення у порівнянні з дітьми, які не отримували препарати Mg. Отримані дані свідчать про покращення процесів всмоктування та засвоєння в кишечнику, в результаті усунення ферментативної недостатності, харчової алергії та явищ дисбіозу, а також про доцільність включення препаратів Mg до комплексу ПРЗ для попередження трансформації АС в алергічне захворювання.
В процесі проведення ПРЗ велика частота позитивних алергопроб стала негативною, проте у деяких випадках спостерігалась реверсія алергопроб, в основному у дітей з АД. Зазначені вище результати проведеного алерготестування та особливості динаміки алергопроб вказують на доцільність ведення „харчового щоденника”, необхідність проведення повторних алергообстежень у дітей з алергічним генотипом для адекватної корекції раціону харчування, що призведе до покращення якості життя хворих дітей та запобігання трансформації САС в захворювання.
Підводячи підсумок слід зазначити те, що для запобігання трансформації АС в захворювання у дітей з атопічним генотипом є доцільним проведення профілактичних заходів починаючи ще з антенатального розвитку. Це насамперед дотримання вагітною жінкою гіпоалергенного харчування, призначення медикаментів під час вагітності тільки за життєвими показаннями, вигодовування дітей на першому році життя грудним молоком з дотриманням матір”ю-годувальницею гіпоалергенного харчування, а при відсутності грудного молока у матері необхідне застосування для вигодовування дітей гіпоалергенних сумішей, поступове введення корегуючи гіпоалергенних добавок та прикормів після 6 місяців. Обов’язковим є ведення „харчового щоденника” і поступове розширення раціону харчування під контролем алерготестування. Даний комплекс ПРЗ доцільно використовувати у дітей з атопічним генотипом, особливо в ранньому віці, для запобігання трансформації його в алергічне захворювання шляхом корекції структури біоценозу кишечнику, усунення вікової ферментативної недостатності травної системи, харчової алергії, що покращує процеси засвоєння макро- та мікроелементів в кишечнику і таким чином впливає на патогенетичні механізми перебігу алергічного запалення. Це в подальшому покращить якість життя і цим самим можна буде запобігати формуванню алергічних захворювань у дітей і дорослих людей, зважаючи на те, що найчастіше алергічні захворювання при атопічному генотипі розвиваються в ранньому і дошкільному віці.
ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання педіатрії стосовно оптимізації комплексу профілактичних заходів для дітей раннього віку з алергічною схильністю, спрямованих на корекцію клініко-лабораторних порушень у цієї категорії дітей з метою запобігання розвитку алергічних захворювань.
1. У дітей з алергічно обтяженою спадковістю, особливо по лінії матері, за умови дії тригерних факторів на різних етапах розвитку, починаючи з антенатального періоду (патологічний перебіг вагітності, зловживання матір”ю продуктами з високою сенсибілізаційною активністю та призначення їй медикаментозних препаратів на різних термінах вагітност