Реферат: Клініко-лабораторне обґрунтування вибору лікувально-профілактичного комплексу при дентальній імплантації
2,88 ±0,035
p1 > 0,05
2,52 ±0,036
p1 <0,05; p2 <0,01
2,62 ±0,038
p1 <0,05; p2 <0,05
2,41 ±0,023
p1 >0,05; p2 <0,01
через
1,5 роки
2,80 ±0,033
p1 > 0,05
2,44 ±0,034
p1 >0,05; p2 <0,01
2,54 ±0,027
p1 >0,05; p2 <0,05
2,34 ±0,024
p1 >0,01; p2 <0,01
Примітка:p1 – достовірність розрахована по відношенню до показників попереднього строку дослідження; p2 - достовірність розрахована по відношенню до показників І групи.
Проведене на різних етапах лікування рентгенологічне обстеження дозволяє стверджувати, що дентальна імплантація у всіх пацієнтів приводить до зниження висоти альвеолярного гребеня, при цьому ступінь зниження цієї висоти, а також швидкість та повноцінність процесів остеоінтеграції значною мірою залежить від виду імплантатів та супутніх лікувально-профілактичних заходів. Найкращі результати були отримані в пацієнтів IV групи із застосуванням повного лікувально-профілактичного комплексу, де зниження висоти альвеолярного гребня було на 58 % менше, ніж в пацієнтів І групи. В ІІ та ІІІ групі цей показник менше на 29 % та 32 % відповідно. При дослідженні структури періімплантатних тканин встановлено, що найбільш швидко процеси остеоінтеграції протікав у пацієнтів IV групи: структура кісткової тканини навколо імплантату була однорідною, мала високу оптичну щільність, периімплантатна щілина не визначалася вже через 3 місяці після дентальної імплантації. Подібна картина в пацієнтів ІІ та ІІІ груп спостерігалась тільки через 6 місяців, тоді як у хворих І групи процес остеоінтеграції був уповільнений: у деяких пацієнтів остеоінтеграція імплантатів була неповною навіть через 2 роки після проведеної дентальної імплантації, що може бути предиктором передчасної втрати імплантатів.
Таким чином, проведені клініко-лабораторні дослідження довели, що застосування опрацьованого нами комплексу лікувально-профілактичних заходів (імплантати з гідроксиапатитовим покриттям, «Коллапан-Л» та «Ербісол») сприяє зниженню розвитку запальних процесів й оптимізації процесу остеоінтеграції дентальних імплантатів.
ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності ортопедичного лікування хворих з використанням імплантатів шляхом розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів для оптимізації умов остеоінтеграції дентальних імплантатів та зниження ризику розвитку подальших ускладнень.
1. Доведено, що установка імплантатів супроводжується значним порушенням швидкості салівації та антиокислювальної, антитриптичної та трипсиноподібної активності змішаної слини. Швидкість салівації у всіх досліджуваних групах достовірно збільшується з першого по третій місяць до 1,28 ± 0,046 мл/хв., проте в групі із застосуванням комплексу збільшення швидкості салівації якнайменше виражено та к кінцю третього місяця наближається до норми, складаючи 0,77 ± 0,037 мл/хв. Антиокислювальна активність збільшується на 18,2 % та складає 0,039 ± 0,003 ммоль/л, трипсиноподібна активність зростає на 17,1 % і складає 56,12 ± 1,32 мкат/л, антитриптична – на 17,5 % (168,15 ± 12,21 ІЕ/мл).
2. Встановлено, що операція імплантації впливає на активність дегідрогеназ нейтрофілів периферичної крові. При цьому спостерігається зниження аеробного окислення та зростання анаеробного гліколізу: зниження активності сукцинатдегідрогенази на 19,7 % та зростання активності лактатдегідрогенази нейтрофілів периферичної крові на 16,8 %.
3. Проведення дентальної імплантації та подальшого протезування приводить до збільшення біопотенціалів тканин ротової порожнини на 15,4 % в порівнянні з нормою (відповідно до180 мВ).
4. Обґрунтовано лікувально-профілактичний комплекс для пацієнтів з дентальними імплантатами на основі остеотропних і протизапальних засобів (ГАП + «Коллапан-Л» + «Ербісол») спрямованої дії щодо запобігання ускладнень та оптимізації умов остеоінтеграції дентальних імплантатів, що дозволяє уникнути деструкції кісткової тканини на 1,5 -2 мм в строк до 1,5 років після проведення втручань.
5. В пацієнтів, в яких застосовано запропонований комплекс, нормалізація біопотенціалів наступала до 4-го місяця, в той час, як в інших групах ці показники приходили до норми до 6-го місяця спостережень.
6. При аналізі результатів рентгенологічного дослідження (ОПТГ) виявлено, що резорбція навколо імплантатів з гідроксиапатитовим покриттям та застосуванням «Коллапану-Л» й «Ербісола» складає стабільну цифру від 0 до 1,5 мм та утримується на цьому рівні в строк з моменту імплантації до 1,5 років.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для оптимізації умов остеоінтеграції при дентальній імплантації доцільніше використовувати імплантати з гідроксиапатитовим покриттям з додатковим введенням в ложе імплантату остеопластичного матеріалу «Коллапан-Л».