Реферат: Когнітивна сфера особистості

На перший план виступає довільна пам’ять, до якої висуваються певні вимоги, але вона в дітей ще достатньо не сформована. Через це учні у молодших класах натрапляють на труднощі, не вміють проконтролювати розуміння матеріалу, перевірити себе.

Подальший розвиток мимовільної й довільної пам’яті відбувається у підлітків у процесі оволодіння більш складною системою знань. Перехід від елементарних понять до вивчення законів природних і суспільних наук сприяє тому, що учні цього віку переходять від конкретно-логічної до абстрактно-логічної пам’яті.

Розвиток абстрактно-логічної пам’яті має свою специфіку в старших школярів. Навчальні предмети, які вони вивчають, включають теорію науки. Їхні знання являють собою чітку систему поглядів на природу і суспільство. Тому пам’ять характеризується високим рівнем оволодіння складною системою узагальнених умінь розуміння і запам’ятовування.

У період пізньої юності загальний розвиток пам’яті відбувається в тісній взаємодії з мисленням, досягаючи максимальних значень.

У зрілому віці розвиток пам’яті тісно пов’язаний з професійною діяльністю, спочатку з практичним засвоєнням знань та вмінь, а потім фаховим зростанням.

У похилому віці похилість пам’яті дещо знижується. Проте посилення мотивації у виробничій діяльності є наявність значного досвіду компенсує потреби в даних пам’яті для продуктивної праці.

9. Індивідуальні особливості пам’яті та здібності людини.

Індивідуальні відмінності в пам¢яті людей проявляються в особливостях її процесів, значить в тім, як здійснються запам¢ятовування і відтворення у різних людей, і в особливості вмісту пам¢яті, значить в тому, що запм¢ятовується. Ці подвійні зміни з різних сторін характеризують продуктивністю пам¢яті кожного чоловіка.

Індивідуальні відмінності в процесах пам¢яті виражаються в швидкості, точності, міцності запам¢ятовування і готовності до відновлення. Швидкості запам¢ятовування визначають числом повторень, необхідним тому чи іншому чоловіку для запам¢ятовування визначеного об¢єму матеріалу. Міцність виражається в збереженні вивченого матеріалу і в швидкості його забування. На кінець, готовності пам¢яті виражається в тому, наскільки чоловік може легко і швидко пригадувати в потрібний момент то, що йому необхідно. Ці відмінності в визначений час зв¢язані з особливостями типів вищої нервової діяльності, з силою і рухливістю процесів збудження і гальмування. Особливості вищої нервової діяльності і зв¢язані з ними індивідуальні види в процесах пам¢яті змінюються під впливом умов життя і виховання. Тому вказані особливості пам¢яті визначаються умовами її виховання і залежить в першу чергу від того, на скільки сформовані у кожного чоловіка раціональні способи запам¢ятовування. Вони зв¢язані з привичкою до точності і акуратності в роботі, наявності відповідного відношення до своїх обов¢язків, наполегливістю в їх виконуванні і т.д. Готовність пам¢яті, крім цього, залежить від систематичності в придбанні і закріпленні знань.

10. Взаємодія розвитку пам ’ яті, мислення й уваги.

Розвиток пам¢яті насамперед залежить від зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність, зокрема навчальну, спрямовану на самостійне пізнання світу або досягнення нових результатів діяльності. Чим вагоміші мотиви супроводжують діяльність суб¢єкта, тим успішніші результати запам¢ятовування. При цьому запам¢ятовування є результативним незалежно від того, чи ставилася мета запам¢ятати.

Мислення – активна взаємодія суб¢єкта з об¢єктом, аналітико-синтетична діяльність, що здійснюється шляхом мислитель них дій і операцій.

Завдячуючи увазі, будь-яка активність індивіда в стані неспання є вибірковою: серед великої кількості об¢єктів оточення виділяються, усвідомлюються й утримуються лише деякі. Вони й стають предметом здійснюваних відногсно них практичних або теоретичних, зовнішніх або внутрішніх дій; інші ж відступають у цей час на задній план.

11. Методики дослідження пам ’ яті людини.

Елементарні уявлення про здатність до запам¢ятовування легко одержати в процесі заучування матеріалу. Порівнюючи успіхи, можна зробити висновок про рівень розвитку пам¢яті.

Використання текстових методик дає змогу вдосконалити вивчення пам¢яті. В них дібраний і апробований матеріал для експозиції, розроблені умови, визначені критерії й шкали оцінювання результатів випробувань.

Методика вивчення запам¢ятовування чисел.

Методика вивчення смислової пам¢яті.

Методика вивчення образної пам¢яті.

IV. Мисленнєві та інтелектуальні можливості особистості.

1. Походження розумових дій та операцій.

Мислення – узагальнене та опосередковане пізнання світу в процесі практичної і теоретичної діяльності індивіда, засіб творчості особистості.

Поетапне формування розумових дій за Гальперіним :

I етап: зовнішня дія через матеріальні предмети, які змінюються на символи.

II етап: оформлення у вигляді вербальних знаків.

III етап: голосова вербалізація і проговорювання.

IV етап: в думках, за допомогою внутрішнього мовлення.

Мисленнєві операції.

Аналіз:

Мисленнєвий поділ предметів і явищ на частини чи властивості (форма, колір, смак...).