Реферат: Когнітивна сфера особистості
Мисленнєве об’єднання частин або властивостей в одне ціле.
Порівняння:
Зіставлення предметів і явищ, відшукування схожості й відмінностей між ними.
Узагальнення:
Мисленнєве об¢єднання предметів і явищ за їхніми спільними й суттєвими ознаками.
Абстрагування:
Виділення одних ознак і абстрагування від інших (здійснюється на основі аналізу).
2. Мислення та розв ¢ язування задач
Мислення та розв¢язування задач тісно пов¢язані один з одним. Але їх не можна співставляти, зводячи мислення до розв¢язку задачі. Розв¢язок задачі здійснюється тільки з допомогою мислення, а не інакше. Але мислення проявляється не тільки в розв¢язуванні задачі. Мисленнєва діяльність необхідна і для самої постановки задач, для виявлення і визнання нових проблем. Мислення потрібно також для засвоєння знань, для розуміння тексту в процесі читання та у інших таких випадках.
Хоча мислення не зводиться до рішення задач, найкраще всього формувати його іменно в ході рішення задач, коли учень зіштовхується з проблемами і питаннями які йому підсилу, і формує їх. За останній час на основі психологічних досліджень проблемною ситуацією і рішенням задач розробляються методи проблемного вивчення учнів. Ці методи вивчення направлені на те щоб поставити навчаючого в положення першовідкривача, дослідження деяких посильних для нього проблем.
Допомога і управляючий зі сторони педагога складаються не в усуненні цих труднощів, а в тому, щоб готувати навчаючого до їх усунення.
3. Принцип єдиного інтелекту і становлення мислення професіонала.
Усі наведені види й типи мислення неодмінно співіснують в інтелекті дорослої людини, взаємодоповнюючи один одного. Залежно від конкретної мети діяльності й задачі, що розв¢язується, той чи інший тип мислення може перевалювати, переважати або в даний конкретний момент або в певній професійній діяльності. Однак мислить себ¢єкт, і всі задачі, які стоять перед ним, він вирішує завдяки своєму інтелектові.
Принцип єдиного інтелекту має важливе значення для з¢ясування сутності професійного мислення. Поняття “професійне мислення” широко застовується в другій половині ХХ ст. у зв¢язку з об¢єктивною інтелектуалізацією праці, потребою у формуванні в професіонала мислення, яке дає змогу оновлювати знання, підвищувати класифікацію, критично мислити.
Професійне мислення – це інтелектуальна діяльність щодо розв¢язування професійних задач.
4. Регулююча функція оперативного образу.
Оперативний образ – це певна образна інформація про об¢єкт, яка відображена у свідомості й активно взаємодіє із сигнальною інформацією, тобто з тією, яка надходить іззовні під час діяльності. Оперативні образи мають ряд специфічних властивостей. Оперативний образ, побудований на базі порівняння еталонного образу з наявною інформацією, лежить в основі прийняття оперативного рішення. Саме тому роль оперативного образу в оперативному мисленні є надзвичайно важливою, вирішальною.
5. Особистісна зумовленість мислення.
Мислячи, особистість розв¢язує задачі. Задача завжди викликає певне ставлення до себе, має для людини особистісний смисл. Це ставлення може бути позитивним або негативним, відрізняється за об¢єктом, формою виразу та його проявом. Крім того, задачі мають ту або іншу соціальну й індивідуальну значущість, яка залежить від їх співвідношення з суспільними та індивідуальними потребами.
Основною умовою, яка забезпечує розгортання процесу розв¢язування задачі, коли вона поставлена ззовні, є акт її прийняття, котрий пов¢язує задачу з актуалізованою в певній ситуації мотиваційною структурою.
Мотивація – головна характеристика суб¢єкта діяльності, основне джерело його активності.
Діяльність із розв¢язування задач, як і діяльність взагалі, полімотивана. Суб¢єкт характеризується ієрархією мотивів, тому акт прийняття задачі – це ставлення її зв¢язку з групою мотивів, різних за їхньою значущістю для суб¢єкта.
Мислить людина, особистість, розв¢язує роззумові задачі суб¢єкт. Чи не найяскравішим доказом особистісної зумовленості мислення та інтелекту є поняття інтелектуальної активності особистості. Йдеться про активність особистості в пошуку, постановці й розв¢язуванні інтелектуальних задач.
6. Проблема мисленнєвих стратегій.
Психологічно досліджувати мислення як процес – означає вивчити внутрішні, скриті причини, приводячи ло освіти тих чи інших пізнавальних результатів. Наприклад, люба психологічна дія впливає на чоловіка не прямо і не безпосередньо, а опосередковано – проломлюючись через психічний стан даного чоловіка, в залежності від його почуттів, думків і т.д.
7. Критичність мислення та його продуктивність.
Зважаючи на на зазначену роль мовлення, варто критично оцінювати судження про роботу мислення, які грунтуються лише на даних інтроспекції . Це стосується як висновків представників Вюрцбурзької школи психології мислення( Зельц; Кюльпе. ), які вважали мислення сукупністю “чистих” операцій, тобто безсловесним, безобразним актом, так і свідчень видатних мислителів. Наприклад, А. Ейнштейн, відповідаючи на запитання математика Ж. Адамара, заявив: “Слова, написані або висловлені, не відіграють, напевно, щонайменшої ролі в в механізмові мого мислення. Психічними елементами мислення є якість, більш чи менш чіткі, знаки чи образи, які можуть бути ”за бажанням” відтворені й скомбіновані... З психічного погляду ця комбінаційна гра, мабуть, є головною характеристикою творчої думки – до переходу до логічної побудови в словах або знакахіншого типу, за допомогою яких цю думку можна буде повідомити іншим людям”.
8. Експертні системи в сучасній науці й техніці.
Основним напрямом подальшого розвитку комп¢ютерних наук є наближення до “людського” процесу розв¢язування, і це засвідчує один із найсучасніших здобутків штучного інтелекту – експертні системи.