Реферат: Колір в житті людини
5. Блакитні кольори зеленіють, а іноді буває не відрізняються від холодних зелених.
6. Сині кольори стають менш насиченими, а темно-сині - не відрізняються від чорних.
7. Фіолетові кольори червоніють, а іноді стають від пурпурних.
Перераховані властивості кольорів свідчать про те, що при проектуванні колірного оформлення необхідно враховувати не тільки денне, але і штучне висвітлення.
Особлива увага в умовах виробництва варто звертати на колірне стомлення. Установлено, що чим насичений колір, тим сильніше стомлюється і скоріше втрачає чутливість до нього, тим самим зменшується насиченість кольору, тобто він сіріє, як би покриваючись шаром сірого серпанка.
Зі спектральних кольорів найбільше сильно стомлює око фіолетово-синій, трохи менш - червоний і найменш зелений колір. Для того щоб зняти колірне стомлення, найкраще дивитися па додатковий колір. Наприклад, якщо око втратило чутливість до червоного кольору після того яка довго дивитися на нього, то при дії на око протягом деякого часу зеленого кольору він знову здобуває чутливість до червоного. Це явище зветься негативного послідовного образа.
При сприйнятті кольору око людини відчуває різні його властивості й асоціації. Так, наприклад, існує поняття важкі і легкі кольори. Установлено, що "вага" кольору залежить від його світлоти. Ніж темніше колір, тим він "важче" і, Навпаки, світлий колір сприймається як "легкий". Це правило відноситься до всіх кольорів - хроматичним і ахроматичної. Крім того, "вага" кольору залежить також від фактурності. Кольору з грубою фактурою за інших рівних умов "важче" гладких. Це властивість кольору враховується при фарбуванні інтер’єрів, великих розчленованих виробів і в інших випадках. Як правило, "важкі" (темні) кольори розташовуються внизу, а "легені" - угорі. Крім "ваги" кольору існують і інші властивості - помітність, виділеність і відступання кольору. Помітність - це здатність кольору залучати й утримувати увагу людини.
Явище виділеності і відступання залежать від колірного тону. Теплі кольори (особливо червоний) виступають уперед, а холодні (особливо синій) відступають. Однак це правило застосовне не для усіх випадків. Деякі люди бачать холодні кольори ближче, а теплі - далі.
Важливим фактором у зоровому сприйнятті предметів є колір тла, на якому проглядається предмет, виріб, річ. Чим більше відрізняється колір об’єкта (предмета) від кольору тла, тим краще помітний предмет і тим відчутніше видні його контур і форма. Велике значення при цьому має розходження яскравості. Якщо необхідно, щоб предмет був краще видний на тлі чи стіни інших площин з великих відстаней, то варто домагатися найбільш різких контрастів, у колірному сполученні.
ІІ Частина. Психофізіологічний вплив кольору. Колірні гармонії
Психофізіологічний вплив кольору на людину в емоційному відношенні велично. Колір здатний викликати різні емоційні реакції і думки: він може заспокоювати і хвилювати, радувати і засмучувати, гнітити і веселити. Колір може викликати почуття теплоти і холоду, бадьорості й утомі, легкості і вазі, розширювати і звужувати простір, стимулювати зір, мозок, нерви; він може, нарешті, сприяти і допомагати лікуванню хворих. В естетиці колір серед інших естетичних факторів займає одне з важливих місць.
Сучасні висловлення і судження вчених і художників про психофізіологічний вплив кольору на людину зводяться до наступного.
Червоний колір - збудливий, гарячий, енергійний і життєрадісний. Він має саму довгу хвилю, стимулююче впливає на мозок і викликає емоційні реакції; сприяє збільшенню мускульної напруги, підвищенню тиску крові і ритму подиху; сильно впливає на настрій людей.
Жовтогарячий колір - яскрава, зухвала радість, у різних випадках чи заспокоює дратує. У фізіологічному відношенні він сприяє поліпшенню травлення і прискоренню струму крові.
Жовтий колір стимулює зір, мозок і нерви, заспокоює деякі нервові стани, створює веселість, сприяє товариськості.
Зелений колір - колір природи, спокою і свіжості, заспокійливо діє на нервову систему. Він сприяє зниженню тиску крові за рахунок розширення капілярів.
Блакитний колір - світлий, свіжий і прозорий. Він впливає приблизно так само, як і зелений, заспокійливо, створює враження небесної далечіні. У фізіологічному відношенні він відноситься до лікувальних кольорів і полегшує хворобливий стан більше, ніж зелений.
Фіолетовий колір - пишний і шляхетний; він позитивно діє на серце і легені і збільшує їхню витривалість. Колір стомленості і суму.
Коричневий колір - теплий, він створює спокійний настрій, виражає міцність і стійкість предметів. Коричневий колір із сірим відтінком подавляючи діє на психіку.
Сірий колір - холодний, діловий і сумовитий. Він викликає апатію і нудьгу. У виробничій обстановці потрібно застосовувати його як можна рідше.
Білий колір - легкий, холодний і шляхетний, але у великій кількості викликає б л її кіста. Він - символ чистоти, дуже добре сполучається з іншими квітами.
Чорний колір - похмурий, важкий, різко знижує настрій. Він дуже красивий, у невеликій кількості застосовується для контрасту.
Узагальнюючи облік психологічного впливу кольору на організм людини, видимі частини спектра поділяють на три частини: довгохвильову - 760...580 нм (червоний, жовтогарячий і оранжево-жовтий), середньохвильову - 580...510 нм (жовтий, зелений і частково голубий), короткохвильову - 510...380 нм (блакитний, синій, фіолетовий).
В даний час установлено, що кольору довгохвильової частини спектра роблять збудливе і стимулююче вплив, а кольору короткохвильової дрібно-заспокійливе чи гнітюче вплив. Найбільше сприятливо впливають кольору середньої частини спектра. Група фіолетових і пурпурних кольорів робить що турбує і дратує вплив.
Перераховані особливості психофізіологічного впливу кольори є найбільш характерними, однак це не виходить, що колір однаково впливає па людини. Це залежить від середовища й обстановки, у якій знаходиться людина, від наявності і сполучення з іншими квітами і від психічного стану людини і його настрою. Той самий колір у різних умовах може робити різне враження на того самого чи людину в тих самих умовах по-різному впливати на різних людей.
Питання психологічного впливу колористичних сполучень набагато складніше перерахованих загальних зведень про вплив окремих кольорів і тісно зв’язані з теорією колірних гармоній.
Розрізняють такі колірні сполучення: гармонічні (гарні сполучення) і негармонійні (погані сполучення).
Гармонічне колірне рішення припускає комбінацію різних кольорів по найпростішим естетичних закономірностях колірного кола. Абстрактні колірні сполучення можуть бути гармонічними, однак колірну групу необхідно вибирати для визначеного предмета й у визначених умовах, тому що тільки в цьому випадку колір, форма і середовище утворять єдність. Емоційний вплив, гармонії кольору залежить від багатьох складних, зв’язаних між собою причин.
Найбільший фахівець з кольору на виробництві Жан Вьено (1893 - 1959), засновник Інституту технічної естетики у Франції, писав, що колір здатний на всі і що від нього можна вимагати світла, чи розрядки порушення, гармонії і різкий вплив, очікувати чудес, але він може викликати і катастрофу.
Сполучення кольорів, згідно Ґете, можна розбити по його колірному колу на три групи: гармонічні (додаткові кольори), характерні (чужорідні) і негармонійні (родинні кольори).