Реферат: Комплексна терапія мікроциркуляторних порушень у яснах хворих на хронічний генералізований пародонтит на тлі цукрового діабету

Практичне значення одержаних результатів. У роботі доведений значний і тривалий терапевтичний ефект використання композиції “Діоцинкохім” і пасти на її основі в комплексній терапії хронічного генералізованого пародонтиту на тлі цукрового діабету в порівнянні з традиційною терапією цієї патології.

Розроблений та впроваджений у стоматологічну практику новий спосіб патогенетичного лікування хронічного генералізованого пародонтиту на тлі цукрового діабету.

Спосіб лікування пародонтиту на тлі цукрового діабету впроваджений у клінічну практику поліклінічного відділення Полтавської міської клінічної лікарні № 4, Дубровицької районної стоматологічної поліклініки Рівненської області, Харківської стоматологічної поліклініки № 6. Результати досліджень використовуються в навчальному процесі кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава та кафедри стоматології Харківського національного медичного університету; у навчальному процесі та практичній діяльності кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, м. Київ.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізована наукова література з досліджуваної теми, проведений глибокий інформаційний пошук, сформульовані мета і завдання дослідження, запропонований спосіб комплексної терапії мікроциркуляторних порушень у яснах при пародонтиті на тлі цукрового діабету. Особисто автором проведене лікування хворих на хронічний генералізований пародонтит на тлі цукрового діабету, здійснено клінічні дослідження, систематизацію та статистичну обробку результатів, упроваджено спосіб лікування пародонтиту в практичну діяльність та навчальний процес. Автором самостійно написані всі розділи дисертації.

Разом із науковим керівником проаналізовані й узагальнені результати морфологічних та клінічних досліджень, сформульовано наукові висновки і практичні рекомендації.

Морфологічні дослідження виконані автором спільно з науковим керівником та завідувачем лабораторії електронної мікроскопії, старшим науковим співробітником Ковалем В.М. на базі кафедри гістології та ембріології Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на науковій конференції “Микроциркуляция и гемореология” (Росія, м. Ярославль, 2001); на Всеросійській науковій конференції “Микроциркуляция в клинической практике” (Росія, м. Москва, 2004); на науково-практичній конференції лікарів-стоматологів, терапевтів та науковців “Актуальні питання терапевтичної стоматології” (м. Полтава, 2005); на науковій конференції молодих учених “Медична наука - 2005” (м. Полтава, 2005); на 11 Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ) (м. Полтава, 2006); на науковій конференції молодих учених “Медична наука - 2006” (м. Полтава, 2006); на Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні методи лікування та профілактики в терапевтичній стоматології. Алергологія в стоматології.” (м. Полтава, 2007); на науковій конференції молодих учених “Медична наука - 2007” (м. Полтава, 2007).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 13 праць, із них 6 статей у виданнях, ліцензованих ВАК України (3 самостійні) та 6 тез конференцій. Отримано Деклараційний патент України на винахід “Пінцет для тонких маніпуляцій” (№ 45143 А від 15.03. 2002 р.).

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках принтерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису об’єктів та методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури, що містить 242 джерела, із них - 62 латиною. Робота ілюстрована 7 таблицями і 30 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкти і методи досліджень. Об’єктом дослідження стали 75 хворих на хронічний генералізований пародонтит (ХГП) І-ІІ ступенів тяжкості, що мав перебіг на тлі цукрового діабету (ЦД ) 2 типу. Вік хворих складав від 35 до 60 років. У групах хворих на пародонтит чоловіків було 30 ( 41,1%) , жінок - 45 (58,9%). Відбір пацієнтів здійснювався на базі ендокринологічного відділення 4 міської клінічної лікарні м. Полтави. Усі хворі знаходилися на диспансерному обліку з приводу цукрового діабету 2 типу, термін перебігу захворювання складав до 20 років.

Для об’єктивної характеристики використовували індексну оцінку стану тканин пародонта. Визначали гігієнічний індекс OHI-S Green-Vermillion (1964); пробу Шиллера-Писарєва, папіллярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА) в модифікації С.Parma (1960), комплексний періодонтальний індекс (КПІ) за П.А. Леусом (1987), індекс кровоточивості за Kotzhhke (1975), індекс кровоточивості ясенної борозни (SBI) за Muhlemann і Son (1971). Глибину пародонтальних кишень вимірювали за допомогою градуйованого зонда.

Визначали резистентність капілярів за В.І. Кулаженком (1961) та індекс периферичного кровообігу за Л.Н. Дєдової (1981). Відповідно до цієї методики індекс периферичного кровообігу (ІПК) оцінювався враховуючи показники стійкості капілярів ясен і час розсмоктування вакуумної гематоми.

Оцінку стану кісткової тканини пародонта проводили методом внутрішньоротової контактної рентгенографії (3-4 знімки) для об’єктивної оцінки ступеня резорбції кісткової тканини. Хворих направляли на клінічний аналіз крові, на аналіз крові та сечі на вміст цукру.

Динаміку мікроциркуляторних змін у тканинах пародонта визначали також за допомогою морфологічних методів, шляхом вивчення біоптатів ясен, які бралися у хворих на початку та через 1 місяць після проведеного лікування.

Після відмивання у фізіологічному розчині біоптати занурювали в 4% розчин параформальдегіду на фосфатному буфері (рН-7,7) при t+4°С із додаванням 1% розчину хлористого кальцію на 60 хв. із метою максимального збереження тканинних елементів. Після закінчення фіксації проводили двогодинну додаткову фіксацію біоптатів в осмієвому фіксаторі за Milloniq (1962). Після дегідратації в спиртах зростаючої концентрації та ацетоні тканинні блоки поміщали в епоксидну смолу ЕПОН-812 за методикою Лафта (1984). Просякненні в епоксидній смолі тканинні блоки переносили в желатинові капсули та розміщували в термостаті для подальшої полімеризації. Епоксидні блоки були використані для виготовлення напівтонких та ультратонких зрізів, які отримували на ультратомі УМТП-7.

Отримані напівтонкі зрізи фарбували 0,1% розчином толуїдинового синього за Lynn (1965) та вивчали на мікроскопі “Ampluol”-Carl Zeiss Jena (Germany DDR). Фотографували цифровим фотоапаратом “Nikon Coolpix 4600”. Ультратонкі зрізи контрастували спочатку в 5% розчині уранілацетату за Stempak та Ward (1964), потім - цитратом свинцю за Reynolds (1963). Вивчали і фотографували виготовлені ультратонкі зрізи на електронному мікроскопі ЕМВ -100 Б при напругах 75-80 кВ і первинних збільшеннях на екрані мікроскопа від 2 000 до 20 000 разів.

Залежно від схеми лікування хворі на хронічний генералізований пародонтит на тлі ЦД були розподілені на дві групи: основну та контрольну.

До основної групи ввійшли 47 пацієнтів, яким у комплексному лікуванні ХГП І-ІІ ступенів тяжкості на тлі ЦД 2 типу здійснювали місцеву протизапальну терапію, використовуючи композицію “Діоцинкохім” (Пат. 1799594 СРСР, МПК А61 К9/8. Композиция, обладающая антисептическим действием “Диоцинкохим” / Федорина А.П.; заявитель и патентообладатель Полтавский медицинский стоматологический ин-т. - № 48712459; заявл. 01.08.90; опубл. 07.03.93, Бюл. № 9; дозвіл Департаменту інспектування та контролю якості медичних послуг МОЗ України № 21.30.31-24 від 14.02.2008 р.) та пасту на її основі (Пат. 2638 України МПК А61 К 6/00, А 61 К 9/08. Паста для лечения пародонтита / Ковалев Е.В., Федорина А.П., Гранько М.А. [и др.]. - № 5013767/SU: заявл. 13.12.91; опубл. 26.12.94, Бюл. № 5 (І ч.).

До другої (контрольної) групи ввійшли 28 пацієнтів, яким у комплексному лікуванні ХГП І-ІІ ступенів тяжкості на тлі ЦД 2 типу для місцевої протизапальної терапії використовували гель “Метрогіл-Дента” (фірма-виробник “Юнік Фармасьютикал Лабораторіз” Ворлі, Мумбай-Індія).

Хворі основної та контрольної груп були рандомізовані за віком, статтю, ступенем тяжкості хронічного генералізованого пародонтиту і строком перебігу цукрового діабету.

Усім хворим на ХГП на тлі цукрового діабету призначали загальне лікування, узгоджене з лікарем-ендокринологом. Пацієнти основної та контрольної груп отримували однакову базову терапію, яка включала препарати для загальної терапії мікроангіопатій.

“Діоцинкохім”- композиція, яка має антисептичну дію. Стабільність антимікробного ефекту солей сірчанокислого кобальту і цинку, наявність у його складі діоксидину, ефективність якого підвищується при поєднанні з кобальтом сірчанокислим, дозволяють відносити композицію до ряду антисептиків широкого спектра дії. “Діоцинкохіму” не властиві токсичний, подразнюючий та сенсибілізуючий вплив, що набуває особливого значення при лікуванні пародонтиту у пацієнтів на тлі супутньої патології.

Із метою підвищення ефективності комплексного лікування хронічного генералізованого пародонтиту на тлі цукрового діабету ми використовували пасту на основі композиції “Діоцинкохім”, до якої включені наступні компоненти у співвідношенні мас.%:

Діоксидин 0,05-0,10

Цинк сірчанокислий 0,11-0,44

Кобальт сірчанокислий 0,12-0,38

Дибунол 0,05-0,10

Химотрипсин 0,005-0,01

Окис цинку 45,0-50,00