Реферат: Конституційні інститупи безпосередньої демократії

До того ж особи, які насильством, обманом, погрозами або в інший спосіб перешкоджають вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним, вести передвиборну агітацію, публічно закликають або агітують за бойкотування виборів, також члени виборчих комісій, службові особи державних і громадських органів, які вчинили підробку виборчих документів, неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інше порушення виборчого законодавства, несуть відповідальність, передбачену цим законодавством. До певної відповідальності притягуються також особи, які опублікували або в інший спосіб розповсюдили завідомо неправдиві відомості про кандидата.

І, нарешті принцип свободи агітації передбачає, що всі громадяни України, їхні об’єднання, трудові колективи, довірені особи кандидатів мають право вільно та безперешкодно обговорювати програми кандидатів, їхні якості та платфоми, програми тих партій, блоків, зборів, що їх висунули. При цьому дозволяється вести агітацію як за, так і проти кандидата у всіх засобах масової інформації.

У свою чергу, кандидати також мають право на зустрічі з виборцями - як безпосередньо, так і через довірених осіб. Кандидати можуть здійснювати передвиборчу агітацію в будь-яких формах і будь-якими засобами тощо.

Вибори надзвичайно багатогранне суспільне явище.

Залежно від підстав розрізняють такі види виборів.

Зокрема за територіальною ознакою вибори поділяються:

1) загальнонаціональні, такі, що здійснюють на всій території країни (вибори до Верховної Ради, вибори Президента);

2) місцеві (вибори до органів місцевого самоврядування).

За об’єктом, що передбачає органи або посади, до яких входять або на які обираються представники народу, зокрема:

1) вибори до Верховної Ради;

2) вибори Президента України;

3) вибори да представницького органу територіальної автономії (вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим);

4) вибори представницьких органів місцевого самоврядування міських, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад;

вибори на посади сільських, селищних, міських голів.

За часовою ознакою вибори поділяються:

- чергові;

- позачергові або дострокові;

- повторні;

вибори замість депутатів, голів (сільських, селищних, міських рад), які вибули;

- вибори, що проводяться в разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

За кількістю виборців, які приймають участь у виборах, вони подяляються на:

- загальні, основні, коли за законом у них приймають участь виборці усієї країни;

- часткові (додаткові), коли поповнюється склад Верховної Ради України, місцевих рад в разі дострокового вибуття деяких депутатів, або визнання виборів недійсними.

З огляду на правові наслідки вибори поділяються:

- дійсні, такі, що проведені у відповідності і з дотриманням чинного законодавства про вибори.

- недісні, такі, під час проведення яких були допущені суттєві порушення чинного законодавства про вибори, що вплинули на підсумки виборів.

За порядком визначення результатів виборів розрізняють такі виборчі системи:

- мажоритарна;

- пропорційна;