Реферат: Короткий релігієзнавчий словник

КАДИЛО — посудина для куріння фіміаму під час хри­стиянського богослужіння. Являє собою круглу металеву чашечку, підвішену на трьох ланцюжках, з'єднаних у верхній частині. В К. кладуться жаринки і на них наси­пають ароматичну смолу — ладан або інші запашні речо­вини.

КАНОН — встановлене християнською церквою пра­вило, яке не підлягає перевірці та сумнівам і повинно сприйматись як "богонатхненна" істина.

КАНОНІЗАЦІЯ — зарахування церквою до лику святих і введення культу нового святого.

КАПЕЛА — у католицькій та англіканській церквах неве­лика культова споруда для проведення приватних богослужінь і молитов, а також для зберігання релігійних реліквій.

КАПЕЛАН — католицький священик, який перебуває при капелі, а також помічник парафіяльного священика; в лютеранській церкві помічник проповідника; в англікан­ській — священик при домашній церкві. Інститут К. введе­ний також в арміях багатьох західних країн для прове­дення богослужінь у військових частинах, нагляду за мо­ральною поведінкою солдатів, їхньої ідеологічної обробки.

КАПЛИЦЯ — невелика молитовна споруда без вівтаря. К. становилися на перехресті шляхів, біля джерел, на кла­довищах тощо.

КАРДИНАЛ — вищий духовний сан у католицькій церкві. Право возведення у кардинальський сан належить тільки папі римському. К. — найближчі помічники папи; їхнім зібранням (конклавом) з їх же середовища обирається папа. К. має одіяння червоного кольору.

КАТЕХІЗИС — керівництво для елементарного навчан­ня християнській вірі. Звичайно викладається у формі за­питань та відповідей і містить положення, визнання яких є обов'язком для кожного члена церкви.

КАТОЛИКОС — титул верховних ієрархів вірмено-гри-горіанської та грузинської православних церков. Місцепе­ребування вірменського К. є місто Ечміадзин.

ИРХА — лютеранський храм,

КЛЕРИКАЛИ — фанатичні у вірі і найконсервативніші у практичному житті церковники та богослови. К. розроби­ли власну богословську систему, що набуває дедалі біль­шого значення. К. мають політичні партії (яким у деяких країнах Заходу належить влада), молодіжні, профспілкові, кооперативні та ін. організації.

КЛЕРИКАЛІЗМ — використання релігії в політичних цілях.

КЛІР — сукупність священне- та церковнослужителів однієї церковної парафії.

КЛОБУК — головний убір православних ченців, чор­ного кольору, який складається з камилавки — _ци-ліндричної шапки, розширеної вгорі, без крис і надітої на неї міцної тканини, що закінчується позаду трьома довгими кінцями. Митрополити та патріарх носять білі К.

КРИЛОС — місце для півчих, читців та причетників у православному храмі, розташоване перед іконостасом пра­воруч і ліворуч від амвону.

КОГЕН — іудейський жрець-свящсник, згідно з біб­лійними оповідками, — нащадок міфічного первосвящени­ка Аарона, який обслуговував храм Ягве у Єрусалимі.

КОЛЯДА — цикл стародавніх слов'янських новорічних язичницьких свят, пристосованих до аграрного культу, що супроводжувалися веселими звичаями (перевдяганням, іг­рами, танцями, ворожінням, банкетами, відвідуванням домівок, побажаннями господарям щастя та благополуччя, обдаруванням колядників тощо). З поширенням христи­янства К. за часом частково збігалася зі святом Різдва. Ба­гато з обрядів К. церква поєднала з християнськими куль­товими діями.

КОНГРЕГАЦІЇ — органи управління Затикану як цен­тру всесвітньої католицької церкви. К. мають широко роз­галужений апарат, який знаходиться безпосередньо при папі та римській курії, а також функціонує в багатьох країнах світу. К. є провідниками політики Натикану, контролюють і спрямову­ють діяльність установ та відомств католицької церкви.

КОНКЛАВ — зібрання кардиналів для обрання нового папи, а також назва залу Сикстинської капели у Натикані, де відбувається це зібрання. Вхідні двері до капели замуро­вуються і не розкриваються, поки не буде обраний папа.

КОНКОРДАТ — договір між папою римським та уря­дом тієї чи іншої країни, згідно з яким визначаються поло­ження та привілеї католицької церкви в даній країні.

КОНФІРМАЦІЯ — католицьке таїнство, яке здій­снюється над дітьми у віці 7—12 років і відповідає право­славному таїнству миропомазання. Мета К. — релігійний вплив на світосприймання дітей. Цей обряд здійснюється здебільшого єпископом в урочистій церковній обстановці в присутності батьків та рідних дитини. У протестантів К. — навчання вірі, сповідання віри і перше причастя молодих людей у віці 14—16 років.

КСЬОНДЗ — духовна особа в Польщі, в сані священи­ка, як з білого духовенства, так і з ченців.

КУРІЯ — назва сукупності верховних установ Ватика-ну. К. видає папські грамоти і булли, завідує фінансами, "відпущенням гріхів", шлюборозлучними процесами, роз­глядає апеляції, вирішує питання канонізації святих, засну­вання орденів. К, є провідником міжнародної політики Ва-І ти кану.

КУЩІ — іудейське свято, відзначається восени в пам'ять про сорокарічні мандри євреїв у пустелі на шляху з Єгипту до Ханаану. Свято триває дев'ять днів, включає магічні обряди, певні звичаї, котрі використовуються слу­жителями культу для підтримки релігійних настроїв віруючих. В останній день свята починається річне коло читання Тори у синагозі.

КЮРЕ — католицький парафіяльний священик у Франції, Бельгії та деяких інших країнах.

ЛАВРА — назва великих православних чоловічих мона­стирів, найбільш значних центрів поширення релігійної іде­ології та паломництва віруючих. В українському і руському православ'ї їх було чотири: Києво-Печерський (з 1598), Троїце-Сергіїв (з 1744), Олександро-Невський (з 1797) та Почаївський (з 1833). Настоятелями були місцеві єпар­хіальні архієреї, а керували ними намісники, як правило, в сані архімандрита.

ЛАМА — будцистський чернець у Тибеті та Монголії, який вважається посередником між богом і людьми та ви­конує функції не тільки служителя культу, а й вчителя, юриста, лікаря, психолога, наставника і навіть пророка.

ЛЕГАТ — особа, яка виконує особливе доручення папи римського в країнах, з якими Ватикан, як правило, не має офіційних дипломатичних стосунків.

ЛІСОВИК — лісний дух, господар лісу в стародавній слов'янській міфології та фольклорі.