Реферат: Кошти місцевих бюджетів

Протягом останніх років близько 10 % вартості валового внутріш­нього продукту України перерозподіляється через систему місцевих фі­нансів; закономірно, що основна частина цих коштів акумулюється у місцевих бюджетах. Зосередження достатньо значних грошових засобів у місцевих бюджетах відповідає новим більш широким і складним за­вданням, які постають перед органами місцевого самоврядування на су­часному етапі розвитку України. Кошти, які надходять до місцевих бю­джетів, використовуються на утримання установ соціально-культурної сфери, підприємств житлово-комунального господарства, спрямовують­ся на виплати допомог із соціального захисту і соціального забезпечен­ня.

Місцеві фінанси відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової безпеки держави, що є однією з найважливіших складових економічної безпеки країни.

Центральним інститутом системи місцевих фінансів є місцеві бю­джети, до складу яких належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місце­вого самоврядування (бюджети територіальних громад міст, селищ, сіл та їх об'єднань). За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється пере­важна частина державних видатків на житлово-комунальне господар­ство, охорону здоров'я, освіту, фізичну культуру і спорт, культуру, мис­тецтво та засоби масової інформації, соціальний захист і соціальне забез­печення населення, транспорт, дорожнє господарство, зв'язок та інфор­матику.

Майже 3 /4 усіх коштів місцевих бюджетів спрямовується на соціаль­ні цілі, а саме: соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утримання закладів і об'єктів, які належать до соціально-культурної сфери.

Місцевим бюджетам відведена важлива роль у вирішенні екологіч­них проблем.

Через місцеві бюджети реалізуються загальнодержавні програми, пов'язані з розвитком галузей народного господарства, в першу чергу, сільського господарства, здійснюється підтримка вітчизняних виробни­ків, фінансуються програми з підвищення життєвого рівня населення, створення нових робочих місць, реабілітації та працевлаштування ін­валідів, виплачуються допомоги реабілітованим, незаконно депортова­ним особам, біженцям; фінансується проведення превентивних, оздоров­чих, спортивних, культурних заходів.

Місцеві бюджети стали головним інструментом реалізації регіональ­ної економічної політики, основними завданнями якої є: децентраліза­ція влади і делегування додаткових функцій з управління економічним розвитком органам місцевого самоврядування, ліквідація значних дис­пропорцій і підвищення рівнів соціально-економічного розвитку регіо­нів, забезпечення державних соціальних стандартів та гарантій соціаль­ного захисту населення, незалежно від економічних можливостей тери­торій та ін.

Місцеві бюджети сприяють досягненню пропорційності у розвитку регіонів, є одним з інструментів міжтериторіального перерозподілу виробленого валового внутрішнього продукту і здійснення фінансового вирівнювання. На практиці ця функція місцевих бюджетів реалізується шляхом надання бюджетних трансфертів (дотацій та субвенцій) з дер­жавного бюджету України. У процесі бюджетного регулювання здійс­нюється вирівнювання бюджетної забезпеченості територій і поступове усунення відмінностей. В останні роки відбувається збільшення абсолют­них величин бюджетних трансфертів, зокрема дотацій вирівнювання та цільових субвенцій.

Таким чином місцеві фінанси як цілісна і складна система економіч­них відносин набувають важливої ролі в реформуванні вітчизняної еко­номіки, створенні основ ринкового господарювання, формуванні демо­кратичної соціально орієнтованої держави. Сучасні зміни у сфері місце­вих фінансів спрямовані на їх подальшу розбудову і вдосконалення з ме­тою досягнення таких цілей:

—стабілізації економічної системи;

—адаптації суб'єктів господарювання, зокрема малих і середніх підприємств, до ринкових перетворень;

—формування інвестиційно-інноваційної моделі суспільного розвитку;

—забезпечення фінансової незалежності органів місцевого самовря­дування;

—формування самодостатніх територіальних утворень;

—реалізації завдань державної регіональної політики;

—стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності;

—вирішення соціальних, демографічних, екологічних, національнихта інших проблем регіонів.

2. Склад і динаміка видатків та пріоритети у витрачанні коштів місцевих бюджетів

Склад, структура і динаміка бюджетних видатків відобра­жає державні, регіональні та місцеві пріоритети соціально-економічно­го розвитку. Бюджетні видатки дають змогу розкрити і дослідити еко­номічну сутність місцевих бюджетів, фінансову базу органів місцевого самоврядування, які мають вирішувати завдання місцевого значення — забезпечувати населення державними послугами, сприяти всебічному і гармонійному розвитку територій.

До перших законодавчих актів, що визначили засади та напрями використання коштів місцевих бюджетів, належать закони "Про бюджет­ну систему Української РСР" від 5 грудня 1990 р., "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" від 7 грудня 1990 р., "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і ре­гіональне самоврядування" від 26 березня 1992 р.

Визначення конкретних напрямів витрачання коштів місцевих бюджетів було здійснено в Законі України "Про бюджетну систему Украї­ни" (1995 р.). Цим документом були встановлені основні засади розподі­лу видатків між державним та місцевими бюджетами, передбачена можливість створення резервних фондів уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих органів обласних, міських (міст Києва та Севастопо­ля і міст обласного підпорядкування), районних рад. Такі фонди мо­жуть утворюватися в республіканському бюджеті Автономної Республі­ки Крим, обласних, міських (міст Києва та Севастополя і міст республі­канського підпорядкування) і районних бюджетах в обсязі до 1 % від видатків кожного бюджету. Резервні фонди призначені для фінансуван­ня невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвер­дження бюджетів.

Законодавством, яке регламентує місцеве самоврядування в Україні, встановлено, що сільські, селищні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Усі видатки місцевих бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку. Вперше такий поділ був встановлений у Законі Украї­ни "Про бюджетну систему України", пізніше — в Законі "Про місцеве самоврядування в Україні" він був збережений і поширений на дохідну частину місцевих бюджетів.

Поточні видатки — витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціаль­ного захисту населення та інших заходів, що не належать до ви­датків розвитку.

Видатки розвитку — витрати бюджетів на фінансування ін­вестиційної та інноваційної діяльності, таких як фінансування ка­пітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

За Бюджетним кодексом України до видатків бюджетів належать ви­датки:

—для забезпечення конституційного ладу держави, державної ціліс­ності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші, які не мо­жуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та міс­цевому самоврядуванню. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України;

—які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі прин­ципу субсидіарності. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів міс­цевих бюджетів, у тому числі за рахунок трансфертів з державного бю­джету України;

—на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі за ра­хунок трансфертів з державного бюджету України.

К-во Просмотров: 259
Бесплатно скачать Реферат: Кошти місцевих бюджетів