Реферат: Кредитна дiяльнiсть Банкiв
б) внесення змін та доповнень до кредитного договору оформлюється додатковою угодою;
в) право підпису кредитного договору належить керівним особам банку та позичальника, або уповноваженим на це особам. Підписи уповноважених осіб банку та позичальника скріплюються печатками. Якщо кредитний Договір складено на кількох аркушах, то на кожному аркуші проставляються підписи керівників банку та позичальника [4].
Підготовка і укладення кредитного договору потребує напруженої і кваліфікованої роботи кредитора і позичальника. В цій справі, яка є надто важливою, нема дрібниць, на які можна було б не звертати уваги.
Кожному банку потрібно розробити типові форми кредитних договорів, які б періодично доповнювались і коректувались з розрахунком накопиченого досвіду. Застосування типових форм кредитних договорів, які розроблені головним банком повинні бути обов'язковими і для філій.
Юридичне і економічно грамотно складені типові форми кредитних договорів можуть сприяти зниженню кредитного ризику конкретних кредитних угод.
2.2 Видача і погашення кредиту 2.2.1 Порядок видачі кредиту
Після укладення кредитного договору наступним етапом процедури отримання кредиту є надання кредиту позичальникові. Тому кредитний відділ дає розпорядження операційному відділу про відкриття рахунку для обліку.
Видача кредиту проводиться в порядку, передбаченому в кредитному договорі.
У банківській практиці відомо два основних методи кредитування:
а) одноразова видача кредиту на конкретний термін, коли питання про надання позички щоразу вирішують індивідуально, з обов'язковим оформленням пакету документів, необхідних для одержання позички;
б) видача кредиту в міру виникнення потреби в ньому протягом заздалегідь обумовленого періоду. При цьому документи необхідні для видачі позики, оформлюють тільки один раз на початку кредитної угоди між банком і позичальником. Такі позички видають у межах заздалегідь Установленого банком ліміту кредитування, який вичерпується в міру того, як позичальник використовує позичку.
За першим методом банки можуть видавати:
- одноразові позички;
28
- гарантійні (резервні) позички.
За другим методом банки можуть застосовувати:
- кредитування через відкриття кредитної лінії;
- кредитування з контокорентного рахунку;
- овердрафтне кредитування [З].
У разі якщо видача кредиту здійснюється не одноразово, а в міру необхідності, при кожній видачі коштів у рахунок оформленого кредиту визначаються конкретні строки погашення цієї частини одержаного кредиту і складається графік погашення, який підписується позичальником і погоджується з банком.
Після видачі всієї суми кредиту оформляється графік погашення кредиту, який складається на підставі раніше оформлених графіків. У разі необхідності, суми платежів та строки погашення кредиту можуть уточнюватися за обгрунтованим клопотанням позичальника з обов'язковим додержанням кінцевого строку погашення кредиту, передбаченого кредитним договором.
Графік погашення кредиту складається у двох примірниках (по одному для позичальника і банку). Перший примірник графіка зберігається разом із кредитним договором. Копія графіка погашення кредиту передається в операційний відділ працівнику, який обслуговує поточний рахунок позичальника. На підставі графіка працівник операційного відділу вносить відповідні параметри до аналітичного обліку для здійснення контролю за надходженням коштів на погашення кредиту.
При зміні умов виробництва і реалізації продукції (проведення робіт, надання послуг) і появі інших причин суб'єктивного характеру банк може у певних випадках задовольнити додаткову потребу позичальника в кредиті у межах наявних кредитних ресурсів на умовах кредитного договору [4].
29
2.2.2 Забезпечення повернення кредиту
Забезпечення кредиту є одним з основних принципів механізму кредитування.
Під формою забезпечення повернення кредиту слід розуміти конкретне джерело погашення наявного боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання.
У банківській практиці джерела погашення розрізняють на головні і похідні.
Головними джерелами є виручка від реалізації продукції, дохід, який поступає позичальнику. Але вона може виступати забезпеченням повернення кредиту лише у фінансове стійких підприємств. До них відносяться:
підприємства, що мають високий рівень рентабельності і високу забезпеченість власним капіталом. У таких підприємств відбувається не тільки систематичний приплив грошових засобів, але і приріст їх у частині створення прибутку, а також поповнення власного капіталу.
Часто в практиці виникає ситуація, коли є загроза не своєчасного надходження виручки. Фактори ризику можуть бути пов'язані як із процесом виробництва або реалізацією цінностей, так і станом розрахунків із покупцями, зміною кон'юнктури ринку, сезонними коливаннями тощо.
В усіх цих випадках виникає необхідність мати додаткові гарантії повернення кредиту.
Кредити, що надаються банком, в основному забезпечуються заставою.
Предметом застави згідно Закону України «Про заставу» можуть бути: