Реферат: Криміналістична методика

- закон загального зв'язку явищ, тобто всі факти, умови середовища, в якому вчинено злочин, взаємопов'язані, пізнання одного з них створює умови для пізнання інших;

- теорія відображення, за якою: а) якщо є слід, то існує слідоутворюючий об'єкт, б) будь-який взаємозв'язок породжує зміни (сліди - матеріальні та ідеальні);

- категорії загального та окремого, тобто загальні положення властиві окремим явищам, фактам і навпаки, всяке окреме е часткою для формуван­ня загального. Зокрема, узагальнюючи слідчу практику розробляють загальні методи розслідування, які властиві для пізнання кожного конкретного злочину.

Головними завданнями методологічних основ криміналістичної методики є:

а) розкриття основних умов, у яких проходить розслідування;

б) формування принципів використання сучасних методів пізнання фактів минулого;

в) розробка нових методів для розв'язування конкретної ситуації розслі­дування злочинів.

Методи розслідування ділять на три групи:

1) методи практичної діяльності осіб, які проводять слідство. В їх основі -наукові (загальнонаукові та спеціальні наукові) методи пізнання;

2) організаційно-управлінські методи провадження слідства збирання та обробки інформації;

3) аналітичні методи, методи аналізу події злочину та зібраної інформації;

вони побудовані на законах інформатики, математичної статистики та прийо­мах логічного пізнання.

На теперішній час для обробки та зберігання в автоматизованих банках даних (АБД) інформації використовують математичні, кібернетичні, кількісно-якісні методи, різні види моделювання, логічного аналізу.

Алгоритм - це сукупність правил, які визначають ефективну процедуру ви­рішення будь-якого завдання. Оскільки розслідування - ситуаційний процес, а кожна ситуація ставить конкретне завдання, то порядок вирішення ситуації є алгоритмом у його криміналістичному розумінні. Криміналістична методика, особливо окрема - це алгоритми, які приписують, як діяти слідчому, які засто­совувати слідчі дії, технічні засоби для розслідування конкретного виду злочи­ну (убивство, злодійство, розбійництво, рекет тощо). У зв'язку з цим криміна­лістичні рекомендації за суттю складають алгоритми діяльності для слідчого.

Евристична діяльність слідчого під час розслідування найяскравіше вияв­ляється при плануванні та визначенні напряму розслідування взагалі. На ос­нові узагальнення практики розслідування останнім часом розроблені та роз­робляються евристичні методи побудови типових версій. Зокрема, Ю.О. Відонов на основі статистичного взаємозв'язку елементів криміналістичної харак­теристики запропонував таблиці, які дозволяють прогнозувати особу злочинця, його місцезнаходження та деякі інші риси поведінки особи, яка здійснила убивство в умовах неочевидності.

Розслідування - це процесуальна діяльність слідчого, яка здійснюється засобами та методами переліченими в законі, а також розробленими наукою криміналістикою. Ця діяльність є визначеною системою, до якої включено:

а) встановлення у виявленій події ознак злочину;

б) прийняття рішення стосовно початку розслідування та визначення його напряму;

в) впровадження невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових за­ходів щодо встановлення злочинця;

г) планування розслідування та провадження подальших слідчих дій;

д) нарешті, після встановлення обставин, які необхідно довести, розслі­дування закінчується заключним етапом.

У кримінальному процесі розслідування ділять на стадії порушення кримінальної справи, дізнання, попереднє слідство, закінчення попереднього слідства, направлення до суду, судовий розгляд, касаційне провадження.

4. Ситуаційні особливості етапів розслідування

Процес розслідування, звичайно прийнято поділяти на кілька етапів як дотримання одного з принципів методики розслідування і найчастіше поділяти на первісний, наступний і заключний. По деяким складнимбагатоепізодним злочинах, а також пов'язаним з порушенням технічних, технологічних і інших правил іноді виділяють підготовчий етап. (Однак, будучи не частиною розслідування, а лише підготовкою до його початку, відповідно у кримінально-процесуальному законі етапом розслідування в прямомузмісті він не є).[7]

Зазначенийрозподіл процесу розслідування має істотне методичне значення, тому що кожний з виділених етапів має визначену специфіку в обсязі і методах даноїкриміналістичної діяльності. Тому для здійснення найбільш успішного розслідування злочину на всіх його етапах і на стадії підготовки до нього в методиці розслідування прийоми і способи дій слідчого розробляються з урахуванням особливостей зазначених етапів. Відповідно в кожній методиці виділяються особливості розслідування на первісному, наступному і заключному етапах.

Діяльність слідчого по поповненню відсутнього первинного матеріалу, необхідного для ухвалення рішення про початок розслідування чи відмову в порушенні кримінальної справи, також має визначений методичний аспект. Зокрема, характер ситуацій, що складаються в даний період, визначаєзагальний напрямок перевірки, комплекс перевірочних дій (який виключає слідчі, крім огляду місця події) і їх послідовність. Разом з тим методи цієї перевірки визначаються і короткими законними термінами її здійснення, і непроцесуальною формою діяльності.[8]

На первісному етапі розслідування на основі первинної інформації, а також додаткових даних (якщо була попередня перевірочна діяльність) висуваються можливі слідчі версії і складається план розслідування. Фактичні дані одержують шляхом первісних слідчих дій, що, виходячи зі специфічних задач (виявлення всіх ознак злочину, виявлення і затримання винного по гарячих слідах), необхідно провести на самому початку розслідування у відносно обмежений термін. Усічичастина цих дій можуть бути і невідкладними.

Методичні рекомендації для цього й іншого періодів по визначенню основних напрямків і методів розслідування багато в чому залежать від слідчих ситуацій, що складаються на початку розслідування. Багато з цих ситуацій носять типовий характер. Розрізняються вони лише обсягом наявної інформації про подію злочину і причетних до ньогоосіб. Відповідно визначаються й основні напрямки розслідування. Наприклад, для первісного етапу характерні наступні ситуації:

1) маютьсявідомості про подію злочину і про нібито винну у ньомуособу (головним чином, від потерпілих), але ще не ясно, чи дійсно була ця подія, чи мала воно злочинний характер і чи причетна до неїзазначенаособа (зґвалтування, грабіж, розбій, дача й одержання хабара і т.д.). Напрямок розслідування — встановлення дійсності події, її конкретних обставин, причетності до неї запідозреної особи. При цьому велике значення має виявлення відповідних слідів і речових доказів та особливостей взаємин між учасниками події. При необхідності підозрювана особа затримується;

2) встановлена подія з ознаками злочину і відомі конкретні особи, що несуть за це відповідальність по своєму службовомустановищу, але характер їхньої особистої провини не з’ясовано (порушення правил безпеки на виробництві і транспорті й ін.). Напрямок розслідування — з'ясування безпосередніх і основних причин події і ступеня впливу на виникнення основних причин кожної з зазначенихосіб, виявлення винних і доведення їх провини;