Реферат: Ландшафтно-екологічна основа міста

Загальноміська система озеленення. Набула цілісного характеру в радянський період завдяки розробці комплексних схем озеленення як складової частини Генеральних планів міст. Система озеленення тісно пов'язана з топографією місцевості

На створення системи озеленення великий вплив має гідрографічна ситуація міста, Великі масиви зелених насаджень у поєднанні з водними просторами - це важливі фактори, які визначають характер планувальної структури міст (Рівне, Ужгород, Тернопіль). За класифікацією Ю.В. Хромова (1974) у містах заходу України розвиваються радіально-кільцева (Львів), групова (Луцьк, Івано-Франківськ, Чернівці), центрична (Ужгород), периферійно-групова (Тернопіль) системи озеленення. Внутріміська система озеленення поєднується з приміською зеленою зоною, до складу якої входять лісопарки (Львів, Ужгород, Івано-Франківськ, Рівне, Чернівці, Тернопіль), гідропарки (Глинна-Наварія під Львовом), колективні сади, придорожні і захисні смуги, а також зелені насадження приміських населених пунктів.

Міські і приміські зелені насадження організовані в єдиний і цілісний планувальний комплекси й утворюють зелену зону міста, в межах якої: можна виділити дві основні групи насаджень :

1) насадження загального користування - 1) парки культури і відпочинку, міські, районні і мікрорайонні, меморіальні, спортивні і дитячі парки;

2) сади житлових районів і груп житлових будинків; сквери, бульвари лісопарки, гідропарки. Всі ці види насаджень загального користування по-різному представлені у містах України;

2) насадження різноманітного функціонального призначення - обмеженого користування та спеціальні.

Цілісна просторово-безперервна система зелених насаджень забезпечується в тому випадку, коли:

—сади житлових районів і мікрорайонів, сквери, бульвари, пішохідні алеї, озеленені ділянки громадських, культурно-побутових, спортивних і фізкультурних комплексів розподіляються рівномірно;

сади житлових районів і мікрорайонів, озеленені ділянки громадських, культурно-побутових, спортивних і фізкультурних комплексів, шкіл, дитячих ясел-садків об'єднуються з озелененими дворами і садами при групах житлових будинків з таким розрахунком, щоби між цими елементами озеленення забезпечувалися просторовий і функціональний зв'язки;

—сади житлових районів і мікрорайонів створюють поблизу громадсько-торговельних центрів і пов'язують з місцезнаходженням районного і міського парків;

—бульвари і алеї розташовують у напрямку масового пішохідного руху таким чином, щоби вони об'єднувалися між собою та з садами житлового району і мікрорайону, забезпечували зручні підходи до зупинок громадського транспорту, громадських і торгових центрів, спортивних комплексів. Сквери і озеленені ділянки для короткочасного відпочинку влаштовують поблизу або на шляху масового пішохідного руху і біля громадських будинків.

Таке розміщення насаджень забезпечує єдність малої забудови і природного ландшафту, комплексне вирішення питання озеленення, що врешті-решт веде до забезпечення максимального оздоровлення умов життя населення.

Виходячи із функціонального призначення, зелені насадження розподіляють на насадження обмеженого користування і спеціального призначення.

Згідно з РСН 183-176, до насаджень обмеженого користування належать такі типи насаджень:

1)житлових районів і мікрорайонів;

2)при учбових закладах (школах, училищах, вузах і технікумах);

3)при дошкільних закладах;

4)при клубах, палацах культури і будинках школярів;

5)при науково-дослідних закладах;

6)при лікувально-профілактичних закладах;

7)санаторіїв, будинків відпочинку та шкільних таборів;

8)при житлових будинках у районах присадибної забудови;

9)на території промислових підприємств;

10)плодові сади колективів робітників і службовців.

До насаджень спеціального призначення належать такі:

1)вуличні;

2)ботанічних садів і арборетумів;

3)на кладовищах;

4)захисних зон на промислових підприємствах;