Реферат: Латинська мова Іменники
Два числа (Numĕri):
а) singul ā ris – однина
б) plurālis – множина.
Відмінки
Систему латинської відміни утворюють шість відмінків (Сasus ):
nominat ī vus (Nom .) – називний відмінок (хто? що?)
genet ī vus (Gen .) – родовий відмінок (кого? чого?)
dat īvus (Dat .) – давальний відмінок (кому? чому?)
accusatīvus (Acc .) – знахідний відмінок (кого? що?)
ablatīvus (Abl .) – аблатив або орудно-місцевий відмінок (ким? чим? на кому? на чому? де? коли? звідки?)
vocatīvus (Voc .) – кличний відмінок.
Типи відмінювань
П’ять відмін (Declinatio ) іменників, три відміни прикметників.
Залежно від закінчення історичної основи латинські іменники діляться на п’ять відмін (declinatio ):
Перша відміна – основа на -ā
Друга відміна – основа на – - ŏ /-ĕ
Третя відміна – основа на приголосний звук або - ĭ
Четверта відміна – основа на - ŭ
П’ята відміна – основа на -ē.
Оскільки історичну основу через злиття її голосного звука із закінченням важко виділити, то приналежність іменника до відміни практично визначається за закінченням родового відмінка однини (genetīvus singulāris ).
Закінчення genetīvus singulāris першої – п’ятої відмін:
|
Відміна |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
|
Закінчення |
-ae |
К-во Просмотров: 838
Бесплатно скачать Реферат: Латинська мова Іменники
|