Реферат: Ліцензування, квотування та митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

- Україна самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

- ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України;

- рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення і підтримки самооплатності і самофінансування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і з метою бездефіцитності платіжного балансу України;

- стабільність кількості видів і розміру податків гарантуються державою на термін не менш 5 років;

- забороняється встановлювати інші податки, крім затверджених Верховною Радою України;

- ставки податків є однаковими для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і визначаються за товарною ознакою: для того самого товару діє єдина ставка податку;

- заохочення експорту готової продукції.

Податкові пільги відповідно до законів України надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, що відповідають критеріям, приведеним нижче:

- експорт яких перевищує імпорт (нетто-експортери) за фінансовий рік;

- обсяг експорту яких складає не менш 5 відсотків обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів;

- які стабільно експортують наукові, наукомісткі товари, а також товари, у вартості яких частка доданої вартості складає не менш 30 відсотків.

Зазначеним суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пільги по термінах амортизації основних виробничих фондів у виді:

- норм прискореної амортизації основних виробничих фондів, використовуваних для виробництва експортних товарів;

- пільгових норм амортизації основних фондів, створених за рахунок нових інвестицій, що використовуються для виробництва експортних товарів;

- норм амортизації на імпортне устаткування, використовуване для виробництва експортних товарів, не менше, ніж встановлені в країні походження такого устаткування.

Зазначені пільги застосовуються Міністерством економіки і з питань європейської інтеграції України за поданням суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. При цьому Мінекономіки приймає відповідне рішення, що є обов'язковим для державних фінансових і податкових органів України.

Забороняється одночасне застосування за одними і тим же товаром податку на експорт і імпорт і режиму ліцензування і квотування експорту у відповідності зі статтею 16 Закону про ЗЕД, за винятком випадків установлення режиму ліцензування і квотування як відповідного заходу на дискримінаційні дії інших держав у відповідності зі статтею 16 Закону про ЗЕД і у випадку застосування санкцій у відповідності зі статтею 37 Закону про ЗЕД при порушенні суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності встановлених правил цієї діяльності.

Основними податками, використовуваними для регулювання доходів суб'єктів ЗЕД та управління товарними потоками, є мито, митний збір, ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток.

ПДВ стягується на кожному етапі переходу права власності до іншого покупця в процесі створення і реалізації кінцевої продукції, і всякий раз відрахування йдуть у державний бюджет.

Акцизами обкладаються імпортні товари, перелік яких встановлюється в законодавчому порядку. Ставки акцизів диференційовані по групах товарів, встановлюються у відсотках від митної вартості або в євро за одиницю виміру.

Платниками ПДВ і акцизів є декларанти (у момент митного оформлення) або контрактодержатели (при наданні відстрочки по оплаті, перерахуванні платежу, стягненні штрафів). Податкові суми сплачуються в гривнях за курсом НБУ і зараховуються на депозитний рахунок митного органа з метою наступного перерахування в доход державного бюджету. Підтвердження оплати – платіжне доручення з оцінкою уповноваженого банку, що додається до митної декларації. У випадку погашення митних платежів підакцизних товарів до моменту їхнього оформлення (фактичного перетинання митного кордону України) необхідна сума зараховується на депозитний рахунок митниці, розмір якої визначається за формулою (1):

Т = С*К*В, (1)

де Т – сум а, що забезпечує митні платежі;

С – ставка для визначення розміру митних платежів, що підлягають внесенню на депозитний рахунок, встановлена урядовими органами і диференційована по групах товарів;

К – курс євро;

В – кількість товарів.

Такі платежі оформляються відповідним заявою і застосовуються у випадку доставки підакцизних товарів на митницю автомобільним транспортом, у тому числі з місця його прибуття (авіа-, морського і річкового порту), а також переміщення його в митному режимі транзиту.

Повернення платнику суми ПДВ, внесеної як митний платіж, передбачене для експортерів або виникнення на цю суму податкового кредиту для імпортерів, здійснюється тільки після сплати всіх нарахованих по митній декларації інших платежів.

Платник імпортних податків має право на відстрочку платежу до 30 днів, за умови надання гарантійного зобов'язання уповноваженого банку або під заставу товару. За кожний день відстрочки виплачується пеня в розмірі 0,3%. У випадку ненадходження засобів на депозитний рахунок митниці (при будь-якому варіанті оплати) протягом двох місяців, вони списуються з рахунка платника в безперечному порядку.

Числення акцизів, як і імпортних мит, здійснюється стосовно митної вартості товару за формулою (2) або до кількості товару визначеного виду (3):

А¹ = МВ* (2)

А² = К*Са² ,грн/ед. товара, (3)