Реферат: Логопедія, її предмет і задачі

Відповідно до характеру дефекту вимови, що ставиться до певної групи звуків, виділяються наступні види дислалии :

1. Сигматизм (від назви грецької букви сигма , що позначає звук с) ― недоліки вимови свистячих (с,с', з,з', ц) і шиплячих (ш, ж, ч, щ) звуків. Один з найпоширеніших видів порушень вимови.

2. Ротацизм (від назви грецької букви ро , що позначає звук р) ― недоліки вимови звуків р і р' .

3. Ламбдацизм (від назви грецької букви ламбда , що позначає звук л) ― недоліки вимови звуків л і л' .

4. Дефекти вимови піднебінних звуків:

каппацизм ― звуків к і к' ;

гаммацизм ― звуків г і г' ;

хитизм ― звуків х і х' ;

йотацизм ― звуку й

(від назв грецьких букв каппа , гама , хи , йота , що позначають відповідно звуки к , г , х , й) .

5. Дефекти озвучення ― недоліки вимови дзвінких приголосних звуків. Ці дефекти виражаються в заміні дзвінких приголосніх звуків парними глухими звуками: б-п, д-т, в-ф, з-с, ж-ш, г-к й т.д.

6. Дефекти зм'якшення ― недоліки вимови м'яких приголосних звуків, що полягають в основному в заміні їх парними твердими, наприклад д' -д, п'-п, к'-к, р'-р і т.д.

Виключення становлять тільки звуки ш, ж, ц, що не мають м'яких пар, і звуки ч, щ, й, які вимовляються завжди м'яко й не мають твердих пар.

5. Ринолалія

Ринолалія (від грец. rhinos ― ніс, лат. lalia ― мова) ― порушення тембру голосу та звуковимовлення, які зумовлені анатомо-фізіологічними дефектами мов-ного апарата. (Синоніми ― гугнявість, палатолалія). Проявляється в патологічній зміні тембру голосу та спотвореному звуковимовленні внаслідок порушення нор-мальної участі носової порожнини (носового резонатора) у голосотворенні.

Залежно від характеру порушення функції піднебінно-глоткового змикання виділяються різні форми ринолалии: закрита і відкрита .

1. Закрита ринолалия. Закрита ринолалия характеризується зниженим фізіо-логічним носовим резонансом під час вимови звуків мови. Якщо носовий резонанс відсутній то носові фонеми м, м’, н, н’ звучать як ротові б, б’, д, д’ . Крім вимови носових приголосних звуків при закритій ринолалии порушується вимова голосних. Вона здобуває неприродний, мертвий відтінок.

Причинами закритої ринолалии найчастіше є органічні зміни в носовому просторі або функціональні розлади піднебінно-глоткового змикання. Органічні зміни бувають викликані хворобливими явищами, у результаті яких зменшується прохідність носа й утрудняється носовий подих.

- Передня закрита ринолалия виникає при хронічній гіпертрофії сли-зистої носа, головним чином задніх відділів нижніх раковин, при по-ліпах у носовій порожнині, при скривленні перегородки носа й при пухлинах носової порожнини.

- Задня закрита ринолалия в дітей найчастіше є наслідком більших аде-ноїдних розростань, зрідка носоглоткових поліпів, фіброми або інших носоглоткових пухлин.

Функціональна закрита ринолалия зустрічається в дітей часто, але не завжди правильно розпізнається. Вона характерна тим, що виникає при гарній прохідності носової порожнини й непорушеному носовому подиху. Тембр носових і голосних звуків може бути порушений сильніше, ніж при органічній. Причина полягає в тому, що м’яке піднебіння при фонації й вимові носових звуків піднімається вище норми й закриває звуковим хвилям доступ до носоглотки. Подібні явища частіше спостерігаються при невротичних розладах у дітей.

При органічної закритої ринолалии насамперед усувають причини непрохідності носової порожнини. Як тільки з'являється правильний носовий подих, зникає й дефект. Якщо ж після усунення непрохідності носової порожнини закрита ринолалия або ринофония триває у звичайній формі, прибігають до вправ (вправ-ляють проголошення носових звуків). Проводиться підготовча робота з диферент-ціації ротового й носового входу й виходу.

2. Відкрита ринолалия. Для нормальної фонації характерна наявність затвора між ротовою й носовою порожнинами, коли голосова вібрація проникає тільки через ротову порожнину. Якщо ж поділ між носовою порожниною й ротовою неповне, вібруючий звук проникає й у носову порожнину. У результаті порушення пере-шкоди між ротовою й носовою порожниною збільшується голосовий резонанс. При цьому змінюється тембр звуків, особливо голосних. Найбільше помітно змінюється тембр голосних звуків і й в , менш назально звучать голосні звуки е и о , і ще менше порушений голосний а .

Крім тембру голосних звуків, при відкритій ринолалии порушується тембр деяких приголосних. При проголошенні шиплячих звуків і фрикативних ф, в, х додається хрипкий звук, що виникає в носовій порожнині. Вибухові звуки п, б, д, т, до, г , а також сонорні л и р звучать неясно.

Відкрита ринолалия може бути органічної й функціональної .

Органічна відкрита ринолалия буває вродженю або придбаної .

Найбільш частою причиною вродженої форми є розщеплення м’якого й твердого піднебіння.

Придбана відкрита ринолалия утвориться при травмі ротової й носової порожнини або в результаті придбаного паралічу м’якого піднебіння.