Реферат: Лубнам 1020 років

Лубни - місто обласного підпорядкування орденоносної Полтавщини, районний центр. Воно постає перед вами серед мальовничих краєвидів. Із півночі до нього підступають ліси з пам'яткою природи - Мгарською дачею.

З півдня - дивовижні у своїй красі гаї та розгонисті колгоспні луки. На захід - безмежний степ, який рясніє багатими врожаями жита й пшениці, цукрових буряків і картоплі. Ніби вплітаються в ті ліси та степ широкі стрічки доріг до Полтави і Харкова, Києва і Черкас...

А на сході височить шістдесятиметровий мис, що омивається тихоплинною Сулою, притокою могутнього Дніпра. Це Верхній Вал, археологічна пам'ятка. Саме тут тисячу років тому й виникло місто, коли 988 року київський князь Володимир, влаштовуючи Посульську оборонну лінію, "повелів ставити городи..."

Який обшир відкривається звідси! За десятки кілометрів ясної днини русичам було видно нападників, і ті діставали належну відсіч. Пригадаймо рядки зі "Слова о полку Ігоревім":

Коні іржуть за Сулою,

Гримить слава у Києві...

Та було й лихоліття, коли через князівські усобиці хазяйнували на лівобережному Подніпров'ї спочатку половці, потім ординці. І надовго ставало воно Диким полем... А з часом тут почали панувати магнати Вишневецькі, обравши своїм "мястом столичним" Лубни.

Згадаймо ж сьогодні славного Северина Наливайка, що під Лубнами, в урочищі Солониці, 1596 року з повстанцями-козаками дав бій багаточисельному війську польського гетьмана.

Згадаймо керівників селянсько-козацьких повстань Богдана Кизиму, Якова Острянина, Павла Павлюка та інших звитяжців, які гнали ката українського народу Ярему Вишневецького не тільки з цих земель, а й з усього Лівобережжя.

Ген-ген височить над Сулою Лубенський Мгарський монастир (пам'ятка архітектури XVIIстоліття). Там бував антиуніатський діяч Ісайя Копинський, і звідти йшли до Росії посланці з проханням про возз'єднання двох братніх народів.

Стоїш на цьому мисові, де збереглися рештки давньоруських оборонних укріплень, і мимоволі напрошуються слова з нової пісні сучасних бандуристів:

На Верхньому Валу поглянемо

довкола -

Удалеч за Сулу й на місто трудове. Лубенський Верхній Вал стоїть

високочоло,

І Київська в нім Русь, і день новий

живе.

Багато вікопомних і цікавих подій відбулося, перш ніж настав цей новий день. Бували на лубенській землі декабристи С. Муравйов-Апостол і Ф. Вадковський. Завдавала клопоту царським сатрапам утворена під керівництвом групи РСДРП у 1905 році Лубенська республіка.

Саме тоді тут побачила світ перша в Царській Росії газета українською мовою "Хлібороб". А в 1917 році в Лубнах виникла одна з перших на Україні Рада робітничих і солдатських депутатів і діяла більшовицька організація, яку очолював Микола Ворошилов.

Пройдімось неквапом зеленими вулицями, прислухаючись до розміреного биття пульсу стародавнього й такого молодого міста. Молодіє воно на очах. Молодіє новими вулицями й майданами, висотними будинками і цілими кварталами.

Важко зараз повірити, що були тут руїни й згарища, коли 1943 року фашисти, втікаючи під натиском Радянської Армії, хотіли залишити по собі на довгі роки пустельну землю. Та давно вже загоїлися рани війни.

Часто можна бачити у Дитячому парку загони школярів з квітами та червоними полотнищами. Це сьогоднішня юнь прийшла присягтися на вірність справі батьків біля пам'ятника відважним піонерам-героям Толі Буценку, Борі Гайдаю, Вані Сацькому.

Приємно ходити таким містом, милуватися його парками й новобудовами. Прислухаймось же до трудового ритму його підприємств, адже Лубни посідають третє місце на Полтавщині за своїм промислово-економічним потенціалом і кількістю населення.

Давні традиції має хіміко-фармацевтичний завод. Ще 1707 року Петро І заснував у місті першу на Україні Польову аптеку.

Відтоді збирання дикорослих лікарських рослин, вирощування цілющих культур, дослідження й перетворення їх у ліки стали єдиним комплексом - галуззю, яка невпинно розвивається.

Зараз тут діє Українська зональна дослідна станція лікарських рослин, а спеціалізується на їх вирощуванні місцевий радгосп "Дружба". Хімфармзавод виробляє майже шістдесят препаратів, із яких півтора десятка виготовляються у нашій країні тільки в Лубнах.

Марка лубенських підприємств відома сьогодні в сімдесяти країнах. Верстати підвищеної точності для шліфування колінвалів до двигунів внутрішнього згоряння виготовляє завод "Комуна".

Завод лічильних машин спеціалізується на випуску пристроїв циклового програмного керування роботами-маніпуляторами, а завод "Комсомолець" - млиново-елеваторного обладнання.

В місті також виготовляють меблі, шиють одяг, тчуть багатоколірні жакардові ковдри, ремонтують двигуни для тракторів, роблять спеціальні машини для лісового господарства всієї країни, провадять ремонт землерийної техніки для механізаторів, які будують залізниці в південних районах СНД.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--