Реферат: Майстерність навчальної діяльності вчителя

1. Протиріччя сучасного процесу навчання.

2. Урок як діалог учителя з учнями.

3. Особливості побудови уроку діалогічної взаємодії.

4. Способи активізації пізнавальної діяльності учнів.

5. Досвід вчителів - майстрів в організації діалогу з учнями на уроці.

1.Короткий зміст.

Протиріччя сучасного процесу навчання:

Зростання науково-технічної інформації за останні роки змінюються кожні 5 років. Відбувається збільшення вимог до якості навчання. Зростає кількості тих, хто навчається (за статистикою - кожний другий). Людині ХХ1 століття потрібне постійне самовдосконалення, перепід-готовка й універсальні кваліфікації. Збільшується час навчання, одер-жання освіти і професії. Загострюються протиріччя між можливостями та інтересами особистості (фізичними, психіч­ними, матеріальними, соціальними) та потребами й вимогами суспільно­го розвитку. Звідси - необхідність постійного вдосконалення навчально-виховного процесу в інтересах кожної людини і розвитку нової державності України.

2. Урок як діалог вчителя з учнем.

Шкільні уроки мають бути уроками "духовної спільності, взаємної довіри, доброзичливості" (В.Сухомлинський).

Діалог - форма спілкування, в якій людина сприймається як партнер з пра­вом на власні позиції, думки, інтереси. Діалог дає змогу самовираження кож­ного із партнерів спілкування. Учні — активні учасники процесу навчання. В класі атмосфера співрозуміння, співпереживання. Гуманістичні основи уро­ку-діалогу [1.271-273].

Характеристики уроку-діалогу:

а) рівність особистісних позицій учителя й учнів у процесі навчання; особисте включення вчителя й учнів у розв'язанні дидактичних завдань уроку;

b) наявність контакту, емоційно-інтелектуальної спільності між учителем і

учнями; відчуття учнями своєї психологічної захищеності; доброзичлива, творча атмосфера уроку;

c) високий рівень мотивації навчання учнів, активність у пізнавальній діяль­ності, свідомий характер навчання;

d) оптимальне співвідношення між свободою учня у виборі змісту, методів навчання і педагогічним керівництвом його діяльністю; збільшення самодіяльності учнів;

e) творче самопочуття вчителя і учнів на уроці, відчуття ними задоволення від спільної праці, реалізація потреби учнів у персоналізації, у суспільно­му визнанні. [1.274].

3. Особливості побудови уроку діалогічної взаємодії:

Головні технологічні елементи організації навчання на уроці: 1) мета уроку, її спрямування; 2) завдання і професійна позиція педагога; 3) механізм педагогічної співпраці у навчанні; 4) характер пізнавальної дія­льності і позиція учнів у навчанні; 5) оцінка навчання.

Порівняльна таблиця моделей "урок - діалог" і "урок-монолог" [1.277-

278].

№ п/п			Елементи технології уроку уурурокупо­будови уроку			Модель "урок-діалог"				Модель "урок-монолог"
1.			Мета уроку, її спрямування.			Розвиток інтелектуального, творчого потенціалу учнів засо­бами засвоєння основ наук. Добровільне і зацікавлене зба­гачення особистості знаннями, вміннями, навичками. Учень-співавтор власної освіти. Уважне ставлення вчителя до особистісного розвитку учнів, врахування їх індивідуальних інтересів і проблем. Формування ста­влення до навчання як передумова особистісного розвитку учнів.				Інформаційне насичення учнів, виклад готових знань, перевірка їх засвоєння відповідно програ­ми. Кінцева мета – оволодіння учнями заданими еталонами, стандартами, оцінка знань, вмінь, навичок. Вивчення пред­мета як засіб підвищення освіти учнів.
2.			Завдання, професійна позиція.			Знайомство з учнями і встановлення продуктивної комунікації. Створення умов для активного навчання учнів, реалізації їх творчого потенціалу, потреб роз­витку. Допомога учням у реалізації їх актуальних інтересів, у досягненні освітніх цілей. Особистісна позиція у спілкуванні з учнями, співпраця, довіра. Стимулювання навчальної активності, нейтралізація можливих особистісно- деструктивних цілей. Зосередженість на учнях, зацікавленість в їх зростанні.				Викладання навчальної інформації без активної самостійної діяль­ності учнів, перевірка знань; кон­троль за обов'язками і правилами поведінки. Домінування функці­онально-рольової позиції, пере­вага адміністративних методів впливу. Дистанція у спілкуванні. Зосередження на власних за­вданнях уроку.
3	Головний ме­ханізм педагогіч-ного керів-ництва нав-чанням.			Орієнтація на контактну взаємо­дію з учнями, на їх інтереси, до­свід, потреби. Рефлексивне керу­вання пізнавальною діяльністю учнів, корегування на основі по­ведінки, стану, характеру цієї діяльності.				Прямий вплив на учнів з частковим ура­хування їх потреб, інтересів. Ке­рування пізнавальною діяльніс­тю засобами примусу, дисциплі­нарного впливу, вимоги до учнів підко­ренні вимогам вчителя. Приховане програмування думок і знань учня.
4	Характер пізнаваль-ної діяль-ності і позиція учня.			Активна пізнавальна діяльність, самостійна робота, ініціатив­ність, творчість. Учень - рівноправний суб'єкт навчання, відповідаль­ність за його результати. Суб'єкт –ний характер пізнавальної діяльності. Учень проявляє своє ставлення до знань, використання їх на прак-тиці. Співпраця з учителем.				Перевага репродуктивної діяль­ності, несвідоме засвоєння знань, брак ініціативи, творчості, влас­ної думки, безпосереднє керів­ництво вчителя. Учень - об'єкт діяльності вчителя. Неактивне сприймання навчальної ін­формації. Учень - пасивний споглядач або виконавець.
5			Оцінка навчання			Вчитель оцінює конкретну людину з її унікальними можливостями пізнання і творчості, інтересами і цінностями, а також якість досвіду та переживання учнів. Оцінювання учнів з урахуванням докладених ними зусиль, індиві­дуальних особливостей, рівня особистісного зростання. Мета оцінки — не тільки контроль, а й заохочення до самопізнання, са­мооцінки, самонавчання і розви­тку.	--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <-- « 1 2 3 » К-во Просмотров: 235 Бесплатно скачать Реферат: Майстерність навчальної діяльності вчителя >>> Скачать <<< Меню Поиск