Реферат: Майстерність навчальної діяльності вчителя

“ вміє – не вміє”, “ вихований – невихований”. Оцінка — формальний показник результату навчання, не враховує рівня розвитку учнів, не орієнтує в навчанні. Оцінка - форма персоналізації учня для вчителя, під­міна оцінкою особистості учня.

Показники ефективності уроку-діалогу:

1. Високий рівень мотивації навчання учнів. Урок - час спільної праці, продуктивного мислення вчителя і учнів.

2. Взаєморозуміння між учителем і учнями: довіра, повага, справедли­вість, бажання працювати разом.

3. Високий рівень пізнавальної активності учнів, розкутість думок. Учні не боять­ся помилок, готові до творчості, виявляють зацікавленість у розвитку проблеми .

4. Взаємна зацікавленість учителя і учнів спільною працею на уроці: учні збагачуються новою цікавою інформацією, мають можливість виявити свої здібності, отримати ви­знання в класі; вчитель задоволений співпрацею з учнями, тим, що може віддати їм ча­стку свого інтелектуального, духовного надбання та одержав позитивні ре­зультати.

Розглядаючи особистість учня як багаторівневу й багатомірну систему, В.О.Сухомлинський вважав, що потрібен системний підхід до забезпечення успіху у навчанні, який охоплює всі сторони педагогіки – від постановки цілей, конструювання педагогічного процесу до аналізу ефективності застосування педагогічних прийомів і методів. В.О.Сухомлинський визначив основні шляхи досягнення успіху: гуманістичний підхід до особистості, індивідуалізація навчання на основі глибокого знання дитини, активність учня, позитивна емоційна забарвленість спілкування вчителя і учня.

4. Способи активізації пізнавальної діяльності учнів:

Формування мо­тивів діяльності через: використання актуального нового матеріалу; унаочнення, застосування новітніх технологій навчання, дидактичних ігор, змагань; зв'язок матеріалу з життям, досвідом учнів; постановку проблемних питань, завдань.

2) Формування системи знань, вмінь, навичок завдяки: виділенню головного в матеріалі; прийомів логічного мислення (аналогія, аналіз, синтез, узагальнення, порі­вняння, протиставлення); інтеграції навчального матеріалу з різних дисциплін,

3) Застосування спеціальних завдань на розвиток критичного і самостійного мислення (завдання з нестандарт­ними або "зайвими" даними, "помилками" вчителя, завдання, які вчасно і розумно оцінюються вчителем або вимагають самооцінки чи самостійної роботи.

4) Індивідуалізація, диференціація навчання : самостійна постановка учнями питань, доповнення, власні приклади, доповіді, ви­ступи; надання учням індивідуальних завдань з декількома розв'язками, підвищеної трудності тощо; застосування диференційованих завдань; поєднання індивідуальних, групових, колективних форм роботи, використання методів програмного, проблемного навчання.

Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів є проб­лемне навчання – такий спосіб навчання, в якому активізу­ється пізнавальна діяльність учнів шляхом створення проблемної ситуації (ПС) на основі розв'язку проблемних завдань (ПЗ). Наслідками створення проблемної ситуації є інтерес учнів до нової пізнавальної проблеми , яку

поступово розбивають на окремі проблеми. На всіх етапах проблемного навчання учні приймають активну участь у процесі пізнання.

Причини невдач на уроці діалогічної взаємодії: недостатнє моделювання вчителем роботи; пога­не самопочуття вчителя; невміння впровадити задумане в реальну дію на уроці; перевантаження учнів інформацією; відсутність чіткої системи роботи, композиції уроку; непродумане опитування; неприйняття учнями матеріалу уроку, що викликане незнанням матеріалу або моральними, фізичними, психологічними причинами; нетерпіння, роздратованість вчителя; непідготовленість уроку; відсутність комунікативних навичок; нелюбов вчителя до даного матеріалу; неприязнь вчителя до учнів або незадоволеність вчителя собою, яка зривається на учнях; відсутність взаємодії, взаєморозуміння. [4.120].

5. Досвід вчителів - майстрів в організації діалогу з учнями на уроці.

Досвід гуманізації навчання :

Ш.Амонашвілі, С.Лисенкової, В.Сухомлинського в початковій школі. Система роботи донецького вчителя В.Шаталова з організації навчання кожного учня на високому рівні пізнавальної активності, самостійності, якості навчання і виховання. Система В.Шаталова охоплює більше 200 па­раметрів активізації пізнавальної діяльності учнів (випередження теоретич­них знань перед практикою, вивчення матеріалу блоками з використанням опори; більш, ніж 40 прийомів перевірки знань, вмінь, навичок; відкриті перспек­тиви досягнення успіху в навчанні кожним учнем тощо).

Система всебічного розвитку особистості шляхом створення школи - комп­лексу (п'ять центрів розвитку) в досвіді О.Захаренка - директора Сахнівської середньої школи на Черкащині.

Система творчого розвитку особистості на базі творчих робіт, кімнат, твор­чих книжок тощо в роботі вчителя трудового навчання І.Волкова. Досвід роботи вчителів за профілем студентів.

Література.

1. Педагогічна майстерність / Під ред І.А.Зязюна.-К.,1997. - Розділ 8.

2. Основы педагогического мастерства / Под ред. И.А.Зязюна,- Москва, 1989.-Гл. 7.

3. Библер В.С. Мышление как творчество. Введение в логику мысленного диалога. – Москва, 1975

4. Давыдов В.В. О понятии развивающего обучения // Педагогіка. – 1995.- №1. – С. 29-39.

5. Каган М.С. Мир общения: проблемы межсубъективных отношений. – Москва, 1989.

6. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - Москва: Просвещение, 1987.- С.26-33.

7. Корнетов Г.Б. Итоги и перспективы парадигмально – педагогической интерпретации моделей образовательного процесса // Гуманітарні науки. - №1, 2001.-С. 85 – 108.

8. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя. - Москва, 1992.-С. 26-3 9, 77-83, 91-93.

9. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. - К., 1989.- С.20-39.