Реферат: Механізми удосконалення регіонального управління інвестиційною діяльністю

зміст поняття „регіон” як територіально-виробничого комплексу (зроблено акцент на розгляді регіональної кооперації праці як чинника, що породжує зростання її продуктивності);

дістало подальший розвиток:

визначення поняття „інвестиційний процес” (як форми поєднання суспільних ресурсів та людської діяльності, що забезпечить умови та результати соціально-економічного розвитку);

характеристика інвестиційних процесів на регіональному та макроекономічному рівнях (зроблено акцент на їх об'єктивно необхідному поєднанні, що є умовою більш ефективної реалізації державної технічної політики та забезпечення раціональної пропорційності в економічній системі);

концептуальні положення щодо обґрунтування децентралізації управління соціально-економічним розвитком регіонів (децентралізація аналізується як механізм підвищення ефективності регіональної кооперації праці);

підходи до використання механізмів планування та програмування інвестиційних процесів як засобів розвитку економіки в довгостроковій перспективі.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. У дисертації обгрунтовано системний підхід до удосконалення управління соціально-економічним розвитком регіонів, виходячи з аналізу управління регіональною інвестиційною діяльністю як суспільною соціально-економічною потребою, застосування децентралізації як механізму вирішення протиріч у системі державного управління та місцевого самоврядування України.

Положення дисертації використані в практичній діяльності законодавчого органу України. Механізми планування та програмування інвестиційної діяльності покликані сприяти підвищенню якості підготовки та реалізації загальнодержавних та регіональних програм соціально-економічного розвитку України, оскільки спрямовані на формування оптимального варіанту пропорцій в економіці. З розвитком децентралізаціі вирішуються гострі питання регіонального розвитку та проблеми ефективності поєднання державного управління та місцевого самоврядування, формування самодостатніх територіальних громад, що відповідає нормам і принципам Європейської Хартії місцевого самоврядування.

Положення дисертації щодо змісту, визначальних, базових принципів, дефініцій інвестування та спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності використані Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності в процесі опрацювання проектів законів України „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”, „Про цінні папери та фондовий ринок”, „Про Український банк реконструкції та розвитку”, що підтверджено довідкою про впровадження (№06 - 10/10 – 1234 від 12.12. 2005р).

Основні положення дисертації також використані в навчальному процесі Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при підготовці навчально-методичної літератури та проведенні практичних занять з дисципліни „Державне управління інвестиційними процесами”, „Організація діяльності”, „Організація діяльності підприємств” (акт про впровадження від 07.06. 2007 р).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею та містить отримані особисто здобувачем результати в галузі науки державного управління, що в сукупності розв'язують важливе наукове завдання по удосконаленню управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні. У дисертації не використовувались ідеї або розробки, що належать В. Сивоконю, у співавторстві з яким опубліковано окремі наукові праці.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені, обговорені та схвалені на міжнародних конгресах „Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2003 – 2007 рр), науково-практичних конференціях „Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні” (м. Харків, 2003 р), „Формування активності територіальних громад” (м. Львів, 2003 р), „Державна регіональна економічна політика розвитку аграрної сфери” (м. Харків, 2004 р), „Удосконалення механізмів державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону” (м. Харків, 2006 р), а також на “Школі молодого вченого” (м. Феодосія, 2004 р).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в 8 наукових працях: монографії (окремий підрозділ), 6 статтях, опублікованих у виданнях, які включені до переліку фахових з державного управління, затвердженого ВАК України; 1 тезах доповідей. Загальний обсяг публікацій – 3,75 авт. арк., з них 3,21 належить здобувачеві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи – 190 сторінок, у т. ч.3 рисунки (3 с), 3 таблиці (5 с), 7 додатків (7 с), список використаних джерел налічує 178 найменувань (16 с).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено стан її наукової розробки, розкрито зв'язок з науковими проектами, програмами, планами, сформульовано мету, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та публікації.

У першому розділі – „Теоретичні засади державного управління інвестиційними процесами на регіональному рівні” – визначені теоретичні засади управління інвестиційними процесами в регіонах, зміст і складові таких понять, як інвестиція, інвестиційний процес, регіон, потреба та форми її руху, економічний інтерес, розкриті характеристики та функції механізмів державного управління.

„Інвестиція” – це капіталовкладення, що безпосередньо пов’язані з розширеним суспільним відтворенням. Оскільки ж інвестування завжди спрямоване на пошук та втілення раціонального варіанту пропорційності в економіці, то стає очевидним безпосередній зв’язок інвестицій з структурною перебудовою економіки, а оптимізація пропорцій в економічній системі прямо обумовлює зростання ефективності господарювання. Інвестування сприяє міжгалузевим та структурним зрушенням, будучи матеріальною основою інноваційної діяльності та безпосередньо пов’язане з рухом промислового капіталу. Це обумовлює той факт, що інвестиції, виконуючи покладені на них функції, проходять три стадії і одночасно існують у трьох функціональних формах: грошовій, товарній, продуктивній.

Звідси в дисертації “інвестиційний процес” визначений як взаємодія організаційно-правових, фінансових, природних, техніко-технологічних, інформаційно-інтелектуальних, інноваційних та інших суспільних ресурсів, раціональне поєднання яких забезпечує цивілізаційне зростання.

З огляду на це інвестиційний процес в соціально - економічному розвитку суспільства:

на макроекономічному рівні – покликаний долати структурні диспропорції розвитку економіки і сприяти прогресивним міжгалузевим зрушенням, тобто усувати внутрішньо - та зовнішньогалузеві деформації шляхом збільшення вкладень, впровадження інновацій та підвищення продуктивності праці;

в процесі регіонального відтворення виступає формою соціально-економічної реалізації сукупності відносин власності на засоби виробництва суб'єктів господарювання;

поєднує усі види суспільних ресурсів, утворюючи територіальну кооперацію праці, що сприяє підвищенню ефективності господарювання в регіоні.

У дисертації уточнено поняття „регіон”, як відносно відокремленого в межах держави територіально-виробничого комплексу, змістовні характеристики регіону і сутність його економічного інтересу, який виражає спрямованість розвитку потреб, а потреби становлять основу економічного інтересу, обумовлюючи його зміст і структуру.

Наукові положення, що отримані та сформульовані в дисертаційній роботі щодо розгляду інвестування як суспільної потреби, яка має конкретні закономірності свого руху, дають можливість здійснювати системний аналіз усіх складових інвестиційного процесу і приймати конкретні рішення з удосконаленню управління інвестиційною діяльністю.

Кожна потреба в процесі її руху від формування до реалізації проходить п'ять стадій і на кожній з них приймає якісно визначені і взаємопов'язані між собою функціональні форми (рис.1).

Вихідною методологічною тезою досліджень механізмів державного управління, зокрема у сфері економічних відносин, є той факт, що економічні закони не мають абсолютного характеру, а реалізуються через діяльність людей і уявляють собою закони-тенденції.

У дисертації механізм державного управління визначається як форма руху соціально-економічних та надбудовних відносин, що виникають у зв'язку з функціонуванням держави, є законодавчо визначеними і спрямовані на створення умов для всебічного розвитку людини та підвищення рівня раціональності суспільного відтворення шляхом подолання протиріч в системі економічних інтересів.

Таким чином механізми державного управління пов'язані:

із забезпеченням продуктивної діяльності людей, яка повинна відповідати вимогам економічних та суспільних законів, за якими розвивається економічна система;