Реферат: Менингит

Госпіталізація носіїв менінгокока не є обов'язковою, призна­чають протягом 5 днів усередину левоміцетин або сульфален в середньотерапевтичних вікових дозах.

Профілактика передбачає раннє і повне виявлення джерела ін­фекції, санацію носіїв, ізоляцію і лікування хворих. Госпіталізація хворих на генералізовані форми є обов'язковою. Виписка зі ста­ціонару можлива при клінічному видужанні та двох негативних результатах бактеріологічного дослідження слизу з носоглотки, які проводять не раніше, ніж через 3 дні після закінчення антибакте­ріальної терапії з інтервалом 3 дні.

В осередку інфекції протягом 10 днів проводять медичний на­гляд за особами, що були в контакті з хворими, а також їх дво­разове (за цей період) бактеріологічне обстеження. У колективи,

де виявлені хворі на менінгококову хворобу, нові особи не прий­маються протягом 10 днів після ізоляції останнього хворого. Для профілактики менінгококової хвороби серед осіб, що були в кон­такті, застосовують імуноглобулін, який дає епідеміологічний ефект, найбільш виражений протягом місяця.

Перспективним е проведення під час спалахів активної імуні­зації полісахаридними вакцинами А і С. Вивчається імунологічна та епідеміологічна ефективність вакцин проти менінгококів групи В.