W_пх =-0,15*(-5,2)+1,15*(-6,5)=-6,7 м/с

W_{z х} =-0,15*4,7+1,15*14,6=-16,1 м/с.

3.5 Визначення балістичного вітру в межах ділянки польоту бойових елементів

Особливістю метеорологічної підготовки при застосуванні касетних снарядів є необхідність визначення балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів.

Швидкість польоту бойових елементів змінюється незначно, у верхніх шарах траєкторії руху бойових елементів вона трохи менше, ніж у нижніх. Відповідно час перебування бойових елементів у верхніх шарах буде більше, ніж у нижніх. У зв'язку з цим вітер однієї і тієї ж величини в шарах рівної товщини у верхніх шарах ділянки польоту бойових елементів зносить бойові елементи по дальності і напрямку на більшу відстань у порівнянні з їхнім зносом у нижніх шарах. Цю закономірність підтверджує вагова функція впливу подовжнього (бічного) вітру на політ бойових елементів r_r ^{Wex ( z )} (рис 5). Її аналіз показує, що “ваги” нижніх шарів менше, ніж “ваги” верхніх.

Мал. 5. Заміна точної вагової функції впливу подовжнього (бічного) вітру на ділянці польоту БЭ наближеної.

При розробці військового способу визначення балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів точну вагову функцію r_r ^{Wex ( z )} замінили наближеної r_наб ^{Wex ( z )} , що складається з двох відрізків : 0-1 і 1-2. Заміна зроблена так, щоб площі ув'язнені між точною і наближений ваговими функціями, були рівні по величині і протилежні за знаком. При виконанні цієї умови помилка, що виникає внаслідок заміни точної вагової функції наближеної, буде мінімальною.

При такому варіанті аппроксімації вагарні коефіцієнти рівні:

К₁ =(tgb₁ -tgb₂ )Y₁ =(r₁ /Y₁ -0)Y₁ =r₁ =1,0;

К₂ =tgb₂ Y₂ =0.

Математичне вираження для визначення балістичного вітру при n=2 вище приведених К₁ і К₂ буде мати вид

(14)

т.е. балістичний вітер у межах ділянки польоту бойових елементів W_eYp дорівнює середньому вітру W_{Y 1} у шарі від поверхні землі до деякої висоти Y₁ =f(Y_p ).

Висота відкриття касетної бойової частини складає близько 4000м при пусках снарядів на мінімальну дальність і приблизно 4800 м при максимальній дальності, тобто вона змінюється в невеликому діапазоні. У зв'язку з цим і висота Y₁ змінюється незначно в межах від 4450 до 4600 м.

Висота Y₁ позначена в додатку 1 величиною Y₁₀ .

При визначенні балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів його визначають не у векторній формі, а у виді які складаються:

(15)

Послідовність визначення складаючих балістичного вітру на ділянці польоту бойових елементів

1. По дальності, найближчої до дальності геодезичної Д_г ^ц , з додатка 1 виписуємо значення висоти Y₁₀ .

2. З бюлетеня визначаємо дирекційний кут напрямку a_WY10 і швидкість W_Y10 середнього вітру в шарі з висотою Y₁₀ .

3. Розраховуємо кут вітру

A_W10 =a_г ^ц - a_{WY 10.}

4. З додатка 3 за значеннями A_W10 та W_{Y 10} знаходимо подовжню і бічну складові середнього вітру W_XY10 та W_{ZY 10} і приймаємо їх у якості складових балістичного вітру, тобто

Приклад 5. В умовах прикладів 2 і 4 визначити складаючи балістичного вітру в межах ділянки польоту бойових елементів.

Рішення :

1. По додатку 1 визначаємо для Д_г ^ц =54990»55000 м висоту входу в бюлетень Y₁₀ =4600 м.

2. З бюлетеня для Y₁₀ =4600 м шляхом інтерполяції знаходимо a_{WY 10} =40-00, W_{Y 10} =9 м/c.

3.Розраховуємо кут вітру

A_{W 10} =a_г ^ц - a_{WY 10} =49-00 – 40-00=9-00