· підвищення до небезпечних меж частки позичкових коштів у загальному обсязі коштів;

· невиконання зобов’язань перед кредиторами та акціонерами щодо своєчасного повернення позичок, виплати відсотків і дивідендів;

· погіршення відносин з підприємствами банківської системи;

· використання нових джерел фінансових ресурсів на відносно невигідних умовах;

· застосування у виробництві замортизованого обладнання;

· негативні зміни в портфелі замовлень.

2. Методи статистичного аналізу показників кредитних ресурсів та їх використання

Кредитні вкладення являють собою позички, які надаються банківськими установами підприємствам, організаціям і населенню для виробничого і соціального розвитку. Для характеристики кредитних відносин статистика кредиту використовує показники розміру, складу, динаміки кредитних ресурсів і кредитних вкладень, вивчає взаємозв’язок кредитних вкладень з показниками обсягу виробництва, капітальних вкладень, розміру товарно-матеріальних цінностей.

Для характеристики обсягу кредитних вкладень використовують показники залишків заборгованості й розміру виданих і погашених позичок. Залишки заборгованості у звітності показують за станом на визначену дату. Для встановлення середніх залишків кредиту застосовується середня хронологічна

,

де — середні залишки кредиту; yn — залишки кредиту в момент часу n; n — кількість моментів часу.

Показники обіговості кредиту і методи їх аналізу

Статистика вивчає ефективність використання позичок, що характеризується їх обіговістю. Рівень обіговості кредиту вимірюється:

1) тривалістю використання короткострокового кредиту;

2) кількістю оборотів, які здійснює кредит за деякий період.

Тривалість користування короткостроковим кредитом (t) визначається за формулою

,

де — середні залишки кредиту; Оn — оборот кредиту з погашення; Д — число календарних днів у періоді.

Цей показник характеризує середнє число днів користування кредитом. Він є зворотною величиною обіговості позички: чим менше тривалість користування кредитом, тим менше позичок знадобиться банку для кредитування одного й того самого обсягу виробництва.

Кількість оборотів кредиту (n) визначається шляхом ділення обороту позички з погашення на середній їх залишок:

.

Економічний сенс цього показника полягає в тому, що він характеризує число оборотів, здійснених короткостроковим кредитом за визначений період.

Рівень обіговості позичок можна обчислити також за даними про їх видачу. Вивчення швидкості обіговості за сукупністю господарських одиниць здійснюється шляхом застосування індексного методу: індексів середніх величин і агрегатних.

Для характеристики зміни середньої тривалості користування короткостроковим кредитом застосовуються такі індекси: індекс змінного складу, індекс фіксованого складу і індекс структурних зрушень.

Індекс змінного складу середньої тривалості користування короткостроковим кредитом обчислюється за формулою

,

де m — однодобовий оборот з погашення кредиту, що визначається як ; тоді тривалість користування короткостроковим кредитом можна визначити за формулою

.

Таким чином,

K = tm, а .